Музей історії давнього Галича

Музей знаходиться у Митрополичих палатах (пам’ятка архітектури XVIII ст.). Ідея його створення належить докторові археології Ярославові Пастернаку та митрополитові Андрею Шептицькому, який, будучи вже важкохворим, висловив побажання створити біля фундаменту літописного Успенського собору музей-заповідник.

Мрію владики УГКЦ здійснив 1937 р. Ярослав Пастернак, який у каплиці Св. Василія, пам’ятці архітектури XV століття, зібрав для огляду найцікавіші та найоригінальніші знахідки зі своїх розкопок у с. Крилос. Після відкриття музею на Крилоській горі почалось інше життя. Нового напряму набули археологічні дослідження давнього Галича, які від 1965 р. систематично проводив львіський археолог Вітольд Ауліх. У 80-90-х рр. минулого сторіччя було досліджено чимало фундаментів зниклих церков, узято під охорону оборонні вали ХІІ–ХІІІ ст., фундамент Успенського ХІІ ст., каплицю Св. Василія та Успенську церкву XVI століття, відреставровано Митрополичі палати (свого часу це була літня резиденція митрополита Андрея Шептицького).

В експозиції музею представлена історико-культурна спадщина давнього міста, археологічні та архітектурні знахідки минулого, які засвідчують, що Галич свого часу був могутнім державним та релігійним центром.

З невідомих причин Галич тривалий час випав з поля зору руського літописця. І тому, на жаль, немає письмових свідчень про початковий етап існування міста. Однак під час наукових досліджень на території старого міста виявлено сліди дуже давніх культур – трипільської, комарівської, віднайдено знаряддя праці доби міді, бронзи, заліза. Вони досить широко представлені в Музеї історії давнього Галича.
Чільне місце в експозиції Музею займає давньоруська зброя: бойові сокири, наконечники стріл, спис, давньоруський меч князя XII ст., остроги різних типів, кінські стремена, стріли, шабля тощо.