Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Відомі особи Галицького району






Ø У 1901—1902 рр. в селі Вікторів жив і творив український композитор Д. Січинський.

Ø Вихідцем із с. Тустань є відомий український педагог, перекладач, лексикограф XVI ст. Лаврентій Зизаній.

Ø Дмитро Вітовський (* 8 листопада 1877 Медуха — † 2 серпня 1919) — політик, полковник Легіону Українських Січових Стрільців, полковник УГА, Державний секретар Військових Справ ЗУНР.

Дени́ с Володи́ мирович Січи́ нський (2жовтня 1865, Клювинці, Гусятинський район, Тернопільська область — †26 травня 1909, Станіслав) — український композитор і хоровий диригент, перший професор музики у Галичині, музично-громадський діяч, педагог. Автор музики до пісні «Мир вам, браття, всі приносим» на вірші о. І. Гушалевича, який у 1848 році Головна Руська Рада прийняла за національний гімн галичан-русинів.

Після закінчення гімназії вступив на юридичний та теологічний факультети Львівського університету, але музичну освіту завершив у Львівській Консерваторії (1892).

Працював у Львові, Коломиї, Станиславові, Перемишлі як організатор і диригент співацьких товариств «Боян»(засноване 1891 р.).

1902 — заснував у Станиславові першу музичну школу, організував сільські хори.

Один з ініціаторів Союзу Співочих і Музичних Товариств Галичини (1903).\

Твори

Ø опера «Роксоляна» (1908)

Ø кантати «Дніпро реве» (1892), «Лічу в неволі» (1902, слова Т.Шевченка), «Дума про Нечая» (для голосу з фортепіано)

Ø хори та солоспіви на слова Т.Шевченка, І.Франка та ін.

Ø духовні твори

Ø збірка обробок народних пісень, пісні для дітей; фортепіянові мініатюри.

 

Лаврентій Іванович Зизаній (Зизаній-Тустановський)

 

(справжнє прізвище — Кукіль, у перекладі грец. мовою — Зизаній) (60-і pp. XVI ст., с. Тустань, тепер Галицького району Івано-Франківської області або с. Потелич, тепер Жовківського району Львівської області, або с. Тустановичі (тепер м. Борислав Львівської обл), або походив з дрібної шляхти Троцького воєводства (тепер у Литві) — після лютого 1634, м. Корець, тепер Рівненської області) — український мовознавець, письменник, перекладач, педагог, богослов і церковний діяч. Брат Стефана Зизанія.

Викладав церковнослов’янську й грецьку мови до 1592 — у Львівській, 1592–1596 — Берестейській, 1596–1597 — Віленськійбратських школах.

1597–1600 — був домашнім учителем у родині князя Богдана Івановича Соломирецького в його маєтку біля Мінська, 1600–1602 — князя Олександра Костянтиновича Острозького (м. Ярослав Галицький).

Протягом 1612–1618 рр. — священик у м. Корці.

В 20-х pp. XVII ст. на запрошення архімандрита Києво-Печерської лаври Єлисея Плетенецького приїхав до Києва, брав участь у редагуванні лаврських видань, перекладав з грецької мови на церковнослов’янську, займався проповідницькою діяльністю.

Уклав староукраїнською мовою «Катехізис» (вид. 1627), полемічний трактат з критикою засад католицизму й протестантизму. Перед цим (1626) брав участь у місіїмитрополита Йова Борецького до Москви, де він надав рукопис трактату на виправлення до місцевої патріархії. Відносно спірних місць відбулася дискусія з богоявленським ігуменом Ілією та справщиком Григорієм Онисимовим, де Зизаній показово відмовився від всіх тих тверджень, що були запідозрені.

Тим не менш, московський патріарх Філарет не дозволив випустити твір «литовського протопопа» і постановив спалити друк. Випадково вціліло декілька примірників. В «Катехізисі» Зизаній маніфестував свої раціоналістичні та гуманістичні погляди, зокрема, пояснення багатьох явищ природними причинами та критику окультних наук, зокрема, астрології; ставив під сумнів догмат про єдиносущність Трійці й обґрунтував тезу про свободу волі людини, здатної «самовластно» робити вибір між добром та злом. Щодо походження душі, то Зизаній-Тустановський висловлює думку про створення душі Богом та її безсмертя і водночас передання її від батьків дітям через природне зачаття. Осмислення суспільно-політ. проблематики зводиться у Зизанія-Тустановського до обстоювання принципу рівності всіх людей перед Богом. Він дає неоднозначну оцінку багатству, вважаючи, що воно, залежно від використання, може бути добром або злом. Праці Зизанія-Тустановського стали внеском у розвиток української філософської термінології.

1627 повернувся до Києва, де разом з А. Мужиловським аналізував книгу М. Смотрицького «Апологія». 1628 висунув проти автора книги 105 пунктів звинувачень на Київському соборі.

1628 помер, ймовірно, у Корці.

Твори

Сія книга, глаголемая катихизис… — М., 1627 (те саме: Гродно, 1787).

Лексис Лаврентія Зизанія. К. 1964.

Лаврентій Зизаній. Граматика словенська. К., 1980


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.006 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал