Короткий зміст. Норми розділу ІІ «Суб’єкти господарювання» Господарського кодексу України регулюють порядок створення та організації діяльності суб’єктів господарювання

Норми розділу ІІ «Суб’єкти господарювання» Господарського кодексу України регулюють порядок створення та організації діяльності суб’єктів господарювання, при цьому залишається поза увагою чи лише побіжно згадується в ГК України більшість суб’єктів організаційно-господарських повноважень (органи державної влади, органи місцевого самоврядування, власники майна), тобто в кодифікованому акті господарського законодавства відсутні положення щодо основ правового становища цієї важливої категорії суб’єктів господарських правовідносин та окремих її видів.

У ГК, при визначенні предмета регулювання, вживаються два терміни: «організація» (ст1 ГК) та «управління» (ч.6 ст3 ГК). Однак, значення цих понять не розкривається у нормах ГК. У літературі зазначається про необхідність розмежування їх на законодавчому рівні, спираючись на відповідне теоретичне обґрунтування. На думку Н. Нея, організація – ще одна із універсальних функцій соціального (у т.ч. державного) управління, тобто організація є складовою змісту управлінської діяльності щодо впорядкування певних суспільних відносин (об’єктів управління), раціональної побудови органів (апарату) управління (суб’єктів управління), а також системи управління у цілому як сукупності відповідних управлінських елементів, що перебувають у відношеннях та зв’язках між собою і утворюють органічну цілісність, єдність

До суб’єктного складу організаційно-господарських правовідносин входять суб’єкти господарювання та суб’єкти організаційно-господарських повноважень. У ГК України немає визначення суб’єкта організаційно-господарських повноважень, проте на основі аналізу його норм та норм інших актів законодавства, що визначають правове становище суб’єктів організаційно-господарських повноважень, та враховуючи теоретичні положення господарського права, виділяють наступні ознаки суб’єктів організаційно-господарських повноважень:

1. Обов’язкові учасники господарських відносин з організації (управління та/або регулювання) господарської діяльності;

2.Прямо або опосередковано здійснюють управління господарською діяльністю суб’єктів господарювання (визначають мету, предмет господарської діяльності, склад і компетенцію органів управління правовий титул майна господарських організацій) та/або регулювання господарської діяльності суб’єктів господарювання;

3.Юридичними підставами їх виникнення є нормативно-правові акти, установчі документи господарських організацій/об’єднань, організаційно-господарські договори, а фактичними – відносини власності, відносини контролю-підпорядкування, наділення організаційно-господарськими повноваженнями з регулювання господарської діяльності суб’єктів господарювання всіх форм власності, делегування організаційно-господарських повноважень;

4.У ході реалізації своїх повноважень приймають обов’язкові рішення для суб’єктів господарювання, щодо яких вони здійснюються;

5.Здійснюють контроль по відношенню до суб’єктів господарювання, щодо яких реалізують свої правомочності.

Отже, суб’єкт організаційно-господарських повноважень є суб’єкт господарських правовідносин (орган державної влади, орган місцевого самоврядування, господарська організація, громадянин, іноземець, особа без громадянства), який здійснює управління господарською діяльністю суб’єктів господарювання та/або її регулювання (складовою яких є контроль) при наявності для цього правових підстав та фактичних можливостей