Бібліотипологія як складова частина науки про книгу.

Книгозна́ вство, бібліологія — комплекс суміжних, тісно пов'язаних, але відносно самостійних наукових дисциплін суспільного циклу, що вивчають книгу, процеси її створення, розповсюдження та використання, а також галузі культури та народного господарства, що виконують ці процеси (Швецова-Водка Г.М. Загальна теорія документа і книги. — Київ: Знання, 2014. — 405 с.).

Книгозна́ вство - наука про книгу як об’єктивне явище соціальної дійсності, синонім до поняття бібліологія. Вивчає книгу як предмет матеріал. культури, її осн. елементи, типи й види; розкриває її функції (Мигонь К. Наука о книге: Очерк проблематики. Москва, 1991).

Книгознавство – теоретична дисципліна про книгу і книжкову справу, синонім поняття бібліологія. Вивчає книгу як предмет матеріальної культури, її основні елементи, типологію, розкриває функції книги, у т. ч. соціальну; подає визначення книгознавства як теоретичної науки, його об'єкт, предмет, структуру, розкриває книгознавчі методи досліджень, зв'язки зі спорідненими дисциплінами тощо. На сьогодні загальноприйнятої дефініції К. не існує (Українська бібліотечна енциклопедія на сайті НПБУ).

Дослідження - пошук нових знань або систематичне розслідування з метою встановлення фактів; (вузько розуміючи) науковий метод (процес) вивчення чого-небудь (Великий тлумачний словник сучасної української мови).

Тривалий час К. вважали комплекс. дисципліною, що об’єднувала науки, об’єктом вивчення яких була книга: бібліотекознавство, бібліографознавство, бібліополістика, редакц.-видавн. справа тощо. Нині ці дисципліни є самостійними, і об’єктом їх дослідж. є не лише книги, а й ін. засоби масової комунікації, зокрема електронні. Книгу в К. розглядають у системі книжк. справи, тобто в конкрет. галузі її функціонування – від створення книги, реєстрації, до процесів її розповсюдження й сприйняття читачем.

2 періоди К.:

· Міфологічний (донауковий) – коли в суспільстві зявляється інтерес та осмислення до книги.

Науковий – коли виникає та розвивається К. зі своїми методами, завданнями.

Бібліотіпологія - це своєрідна теорія систем у книговедении. Вона розвивається в єдності кількох наукових напрямів: загальної, спеціальної, галузевої типології та типології окремої книги. Найважливішим і досить плідним напрямком з приватних типологій є бібліографічна типологія. Правда, цілісної її теорії поки не створено, але активно вирішуються такі проблеми, як класифікація бібліографії, бібліографічних посібників (видань), впорядкування понятійного апарату. Завдання полягає в тому, щоб, керуючись принципом системності, сформувати в кінцевому підсумку науково обгрунтовану систему бібліографічної діяльності з урахуванням специфіки її соціальної функції і досягнень сучасної науки, в тому числі і загальної теорії систем (визначення Гречихина А. А. «Типологія книги»).

За першим підходом, який більш традиційний, типологія книги визначається як “знання категорій книги, їх видоутворюючих властивостей і логічного співвідношення різних категорій книги, що виділяються за ознаками призначення та форми” [1]. Об’єктом наукового пізнання тут вважається книга в цілому, а також її окремі сторони, “категорії книги”. Предметом типології книги в такому розумінні є порівняльний аналіз різних категорій книги, їх групування і систематизування, створення наукових класифікацій (Типологія книги, Швецова-Водка).

За іншим підходом типологія книги визнається не тільки такою науковою дисципліною, що вивчає книгу з погляду її систематизування, але й як учення про книгу та книжкову справу в цілому. Тоді об’єкт типології книги розуміється як “уся різноманітність книги, книжкової справи та книгознавства” і практично збігається з об’єктом книгознавства в цілому [2]. Предметом типології книги (“бібліотипології”) в такому розумінні вважається “систематизація будь-яких книгознавчих об’єктів, процесів, понять, методів і т. д.” [3]. Тут є дещо спільне з першим підходом до типології книги, але в цілому таке розуміння набагато ширше, ніж перше, і більше підходить до теорії книгознавства в цілому (ДСТУ 3017 – 95. Видання. Основні види. Терміни та визначення).

У даному навчальному посібнику за основу взятий перший підхід, тобто типологія книги розглядається як знання про способи, процеси і результати типологічного групування книг (літератури, творів друку, видань і т.д.). Разом з тим враховуються і наукові дослідження другого напряму, зокрема, праці Олександра Андрійовича Гречихіна, в тій частині, що пов’язана з визначенням типологічної характеристики книги.

Типологізація – це класифікація, побудована на застосуванні поняття “ типа ” як сукупності (стійкого сполучення) кількох ознак, що характеризують сутність речі або явища. Якщо підстава поділу в типологізації відбиває системні властивості, то така типологізація одночасно виконує завдання систематизації.

Разом з тим існують дещо інші тлумачення щодо співвідношення вказаних методів дослідження. Так, на думку О.А.Гречихіна, найбільш загальним терміном, що позначає будь-які дослідницькі процедури типології книги, має бути “систематизація”. Він вважає, що “систематизація – це діалектична єдність класифікації і типізації”. При цьому класифікація розуміється як “систематизація, побудована на поділу понять”, а типізація – як “операція об’єднання понять”. Групування, на його думку – це “окремий випадок типізації” (Современные проблемы типологии книги).

Типологія книги – це наукове знання, розділ науки (книгознавства), який вивчає різні категорії книги, їх групування (систематизування), створення наукових класифікацій.

Способами типологічного пізнання книги є класифікація, систематизація, типологізація. Всі вони є способами групування і розрізняються характером ознак, обраних за підставу поділу.

В типології книги потрібно враховувати не тільки головну категорію книгознавства – поняття “книга”, але й інші категорії, що відображають різні аспекти, відношення, ступені пізнання книги як єдиної реальності: твір, література, твір друку, видання та ін.

У процесі типологічного пізнання книги та її окремих категорій використовуються такі поняття як “вид”, “тип”, “жанр”, що позначають певні відношення між підрозділами типологічних класифікаційних схем.

Умовою успішного розв’язання типологією книги її проблем є додержання визначених принципів типології книги.