Контактний вплив

Розрізняють дві форми контактних впливів — зі зрощенням організмів і без зрощення.

а) Одна з форм контактних взаємин, що проходять зі зрощенням організмів, — це взаємодія зелених рослин з паразитними квітковими рослинами. Серед паразитних найпоширеніші напівпаразити, їх майже в чотири рази більше, ніж повних паразитів. Особливо багато їх в сімействі Loranthaceae (омелових) — близько 1000 видів.

Омела (Viscum) — рід напівпаразитичних кущів родини сандалових (Santalaceae).

Омела, або дубові ягоди, або пташиний клей (Ví scum) — вічнозелена кущова рослина, рід напівпаразитних кущів родини Сандалових. Зустрічається на багатьох видах дерев: тополях, кленах, соснах, вербах, березах, акаціях та на деяких плодових деревах. Селиться на вершині дерева чи на його гілках, розростається зеленим, частіше густим кущем. Виглядає як шароподібне ущільнення в кроні дерева.Існує велика кількість видів Омели. У різних видів спостерігається надання переваги певним видам дерев. Більшість здатна рости на декількох видах дерева-носія. Розповсюдження Омели здійснюють птахи, яких приваблюють її ягоди. Омела отримує воду, мінеральні та поживні речовини із рослини-хазяїна. Листя здійснює фотосинтез, у деяких видів мінімально.

А ви знали, що багато народів використовували омелу у магічних дійствах. У давнину в Україні омела мала назву Баб'ячий проклін. У європейській міфологічній літературі омела з'являється після того, як у дерево попаде блискавка. Омела була оберегом домашнього вогнища, а для того, щоб дістати омелу, потрібно було збити її стрілою, але при тому омела не мала торкатися землі коли впаде, інакше втрачала магічну силу. Омела була також причиною смерті Бальдра у скандинавській міфології.

б)одна з форм контактних взаємин, що проходять без зрощення організмів, — це взаємодія зелених рослини з епіфітами. Епіфіти — рослинні організми, що живуть на рослинах або в їх відмерлих зовнішніх тканинах, але не поглинають воду і елементи мінерального живлення з живих органів рослин.

Лишайники — організми, що утворилися внаслідок симбіозу водоростей або ціанобактерій (автотрофів) і грибів (сапрофітів). (Лишайники- це симбіотичні організми, тіло яких складається з грибниці і одноклітиних зелених водоростей.)
Непрямий транс абіотичний вплив.

1) конкуренцію за життєві ресурси;

2) прижиттєві виділення;

Конкуренція - це тип взаємодії, при якому рослини одного або різних видів можуть конкурувати між собою за ресурси навколишнього простору - воду, освітлення, поживні речовини, місце розташування, тощо. У цьому випадку споживання певних ресурсів одними організмами знижує їх доступність для інших. Приклад внутрішньовидової конкуренції - штучний одновіковий сосновий ліс, де дерева змагаються за світло. Ті дерева, які не встигають за зростаючими швидше, в тіні значно гірше розвиваються, та багато з них гине. Міжвидова конкуренція простежується серед близьких за потребами видів і родів рослин, які входять до складу однієї групи, наприклад, у змішаних лісах між грабом і дубом.

Конкуренція - це тип взаємодії, при якому рослини одного або різних видів можуть конкурувати між собою за ресурси навколишнього простору - воду, освітлення, поживні речовини, місце розташування, тощо. У цьому випадку споживання певних ресурсів одними організмами знижує їх доступність для інших. Приклад внутрішньовидової конкуренції - штучний одновіковий сосновий ліс, де дерева змагаються за світло. Ті дерева, які не встигають за зростаючими швидше, в тіні значно гірше розвиваються, та багато з них гине. Міжвидова конкуренція простежується серед близьких за потребами видів і родів рослин, які входять до складу однієї групи, наприклад, у змішаних лісах між грабом і дубом.

Мі́ шаний ліс — природна зона лісів, що утворені хвойними і листяними деревними породами.

Алелопатія не можна розглядати як форму безпосереднього впливу однієї рослини на інше, оскільки метаболіти автотрофов і сапротрофов потрапляють у навколишнє середовище (повітря, грунт, воду) і діють на інші організми через зміну цього середовища.

Фенольні сполуки деяких видів (евкаліпт, волоський горіх і ін) гнітюче діють на зростання трав’янистих рослин.

Горіх волоський (Juglans regia L.), інша назва горіх грецький — високе могутнє дерево родини горіхових (Juglandaceae) (до 30-35 м заввишки) з кулеподібною кроною. Стовбур товстий і гіллястий, вкритий ясно-сірою корою з поздовжніми тріщинами. Молоді пагони блискучі оливково-сірі з круглими, опушеними бруньками.Листки великі, чергові (20-40 см завдовжки), непарноперисті з 7-11 листочками, з яких верхній найбільший. Листочки цілокраї, яйцеподібні, при розпусканні рожеві, влітку темно-зелені, блискучі, зісподу матові, при розтиранні з приємним характерним запахом.

Квітки одностатеві, рослина однодомна. Тичинкові квітки з 5-6-лопатевою простою оцвітиною і 8-40 тичинками, зібраними у пониклі, рожево-зелені сережки, що розвиваються на торішніх пагонах. Маточкові квітки поодинокі або зібрані по дві-три верхівкові, з простою 5 — 6-роздільною оцвітиною. Маточка одна, з нижньою зав'яззю, коротким стовпчиком з дволопатевою приймочкою.
У природі доволі часто спостерігаються і позитивні взаємовпливи рослин.

За умов опосередкованого впливу відбувається вплив рослин на середовище мешкання (може виражатися у змінах таких факторів, як світло, вологість, ґрунтове живлення тощо). Рослин, котрі визначають специфічність умов місць мешкання рослинних угруповань, називають едифікаторами (від грец. aedificator - будівельник). Наприклад, береза, при оселенні на вирубках хвойних дерев на підзолистих ґрунтах внаслідок своєї едифікаторної діяльності дуже швидко змінює ці ґрунти. Спочатку береза повертає у ґрунт поглинуті мінеральні речовини у вигляді опаду, при цьому активно залучає до кругообігу азот і зольні елементи. У ґрунті посилюються процеси нітрифікації, поліпшується його структура, підвищується біологічна активність, пожвавлюється діяльність ґрунтової флори і фауни. У результаті підзолисті ґрунти хвойних вирубок поступово переходять у дерново-підзолисті, а за умов тривалого існування березняків - навіть у дернові.

Тварини як зоогенний фактор також сильно впливають на середовище мешкання, внаслідок чого у ньому відбуваються значні зміни. Найпростішим прикладом є роль дощових черв'яків у ґрунтотворних процесах. Комахи-запилювачі у пошуках їжі сідають на квітку, пилок чіпляється до їхнього тіла, вони перелітають на інші квітки та здійснюють таким чином перехресне запилення - у цьому випадку їжа як екологічний фактор здійснює корисний взаємовплив між організмами. Так само впливають тварини, які розповсюджують плоди і насіння. Наприклад, багато ягідних рослин у лісах помірного поясу розповсюджує ведмідь через свої екскременти. Вплив може бути не тільки позитивним: комахи (тля, клопи тощо) не лише висмоктують у рослин поживні речовини, а й переносять збудників деяких захворювань; кроти, які роблять ходи у ґрунті, обривають коріння багатьох рослин, поїдають дощових черв'яків, що призводить до висушування ґрунту. Водночас кроти можуть і позитивно впливати на рослин, якщо знищують кореневих шкідників або їх личинок.

Комахи запилювачі

Чорнобривці (лат. Tagetes), оксамитець, повняки — рід однорічних трав'янистих рослин родини кошичкоцвітих. Латинська назва рослини пішла від імені онука давньоримського бога Юпітера — Тагеса. Тагес, або Тагет мав здатність пророкувати майбутнє і був зовні доволі привабливим.

Батьківщиною рослини вважають Центральну Америку, де в Мексиці та південних регіонах Сполучених Штатів зустрічаються дикі різновиди рослини.

Рослина утворює досить щільні кущі різної висоти. Існують різновиди від 20 до 120 сантиметрів заввишки. Давно одомашнена, переважно культивується як декоративна культура. Численні гібридні форми мають квіти різних відтінків від світло—жовтих до насичено жовтогарячих і коричневих. Суцвіття складне, має і купчасті форми. Період цвітіння в Україні — від червня до жовтня. Квіти мають специфічний аромат, запилюються комахами.

Плід — щільно сплюснутий, видовжений. В одному грамі насіння від 280 до 700 насінин. В сухому приміщенні насіння зберігає схожість до 3-4 років.

Суниця (лат. Fragá ria) — рід багаторічних трав'янистих рослин родини розових і плід цих рослин. Існує більш ніж 20 видів суниці та багато гібридів і культурних сортів. Суниці лісові (Fragaria vesca) — багаторічна трав'яниста рослина родини розових (Rosaceae). Кореневище коротке з тонкими корінцями, та довгими повзучими пагонами-вусами. Стебло прямостояче або висхідне, до 30 см заввишки. Листки трійчасті, прикореневі — на довгих черешках; прості — листочки сидячі, овально-ромбічні, зверху темно- зелені, знизу ясно-зелені, густо вкриті притиснутими шовковистими волосками, по краю — з зубцями. Квітки білі (до 20 мм у діаметрі), правильні, двостатеві, на довгих тонких квітконіжках, у щиткоподібному суцвітті; мають по 5 білих пелюсток. Тичинок і маточок багато, вони розміщені на випуклому квітколожі. Цвіте у травні — червні. Плід — багато горішок

Ґрунт є одним із компонентів наземних екосистем і природною основою їх функціонування, а рослинність — важливим фактором ґрунтоутворення, проте ґрунт визначає досить часто тип рослинності.

Всі рослини, залежно від наявності в ґрунтах поживних речовин, розділяють на три групи: еутрофи, мезотрофи і оліготрофи.

До еутрофів належать одно- і багаторічні рослини, що добре ростуть на багатих чорноземних ґрунтах: кукурудза, суданська трава, люцерна, пирій, костриця тростинна, стоколос безостий, грястиця збірна, гарбузи, кормові кавуни, борщівник, сильфія пронизанолис- та, амарант, топінамбур, сорго; з різнотрав’я — полин, яглиця, спориш, цикорій, подорожник, коноплі дикі, таволга та ін.

Люцерна (Medicago) — рід однорічних і багаторічних трав або напівчагарників родини бобових (Fabaceae), цінна кормова культура. Латинська родова назва Medicago виводиться із грецьких слів, що означають «корм із Мідії»; із цієї області рослина й потрапила в Грецію.

Пирій повзучий (Elytrigia repens (L.) Nevski, Agropyron repens (L.) Beauv.) — багаторічна трав'яниста рослина родини злакових з довгим повзучим кореневищем. Стебла прямостоячі або висхідні, циліндричні, зелені, з потовщеними вузлами і порожнистими міжвузлями. Листки (3-10 мм завширшки) чергові, сидячі, лінійні, плоскі, зісподу гладенькі, зверху шорсткі, часто з рідкими волосками по жилках. Піхви голі, гладенькі, язичок короткий. Суцвіття — прямостоячий складний колос (до 15 см завдовжки). Колоски (10-18 мм завдовжки) багатоквіткові, ланцетні, сидять на виступах осі колоса. Колоскові луски (6-12 мм завдовжки) ланцетні, гострі з п'ятьма-сімома жилками, гладенькі або шорсткі. Нижня квіткова луска (7-10 мм завдовжки) ланцетна, гола, на верхівці тупувата, загострена або з коротким остюком. Тичинок три, маточка одна, зав'язь верхня з двома перистими приймочками. Плід — лінійнодовгаста зернівка (до 4 мм завдовжки), на верхівці волосиста.
Борщівник (лат. Heracleum) — рід дво- та багаторічних трав'янистих рослин родини зонтових. Відомо близько 70 видів борщівників, які ростуть в помірній зоні північної півкулі, переважно в горах. В Україні можна зустріти 5 видів. Найчастіше борщівник має зеленкаві квітки, шорстке з гранями стебло заввишки 1, 5 - 2 метрів і перистоскладні шорсткі листки, що складаються з трьох - семи овальних листочків. Черешки листя біля основи охоплені піхвою у вигляді роздутого мішка. Цвіте він у червні - липні. У цей час і збирають молоде листя для салату; зі стебел і більшого старого листя варять борщ та роблять пюре

До мезотрофів належать більшість злакових і бобових багаторічних трав — тимофіївка лучна, костриця лучна, конюшина лучна (червона) і біла, тонконіг лучний, пажитниця багаторічна та ін.

Конюшина лучна (Trifolium pratense). Місцеві назви — червона конюшина, червоний горішок, івасик, в’язіль, дятловина, троян, трой-зілля, козине око, попки. Багаторічна рослина роду конюшина родини бобових висотою 40—70 см — одна з найкращих кормових трав. Видовий епітет біноміальної назви в перекладі з латинської мови означає «лучна»

Тонконіг, (лат. Poa) — рід багато-, рідше однорічних рослин родини зернівців. Існує близько 200 видів, поширених у помірних і холодних зонах земної кулі. Багато тонконогів — цінні кормові трави. В Україні розповсюджені понад 20 видів, з яких найбільше значення мають тонконіг лучний (лат. Poa pratensis), тонконіг звичайний (лат. Poa trivialis) і тонконіг болотяний (лат. Poa palustris) — усі багаторічні кореневищні низові зернівці, що їх охоче їдять тварини.

До оліготрофів відносять з бобових однорічних — озиму (мохнату) вику, сераделу, люпин, буркун, із злакових — біловус, мітлицю звичайну та ін.

Буркун (Melilotus) (також відомий як мелілотус, солодка конюшина — рід рослин родини бобових. Члени роду — поширені лукові трави та бур'яни на сільськогосподарських землях.

Мелілотус (Melilotus) - означає " медова конюшина", від слів " мелі" (meli) - " мед" і " лотус" (lo tus) - " конюшина".

Батькивщиною роду є Європа і Азія, але зараз він розповсюджений по всьому світу. Квітки буркуну підмішують до вищих сортів трубкового тютюну для додання аромату.

Люпин (Lupinus) — рід рослин, рослин родини бобових. нтерес до люпину обумовлений високим вмістом в його насінні білка (до 50 %), олії (від 5 до 20 %), за якістю близької до оливкової, відсутністю інгібіторів травлення і інших антипоживних речовин. Насіння люпину з давніх часів використовується в їжу людиною і на корм тваринам. Зелена маса безалкалоїдних сортів також є чудовим кормом. Завдяки симбіозу з бульбочковими бактеріями люпин здатний накопичувати в ґрунті до 200 кг азоту з гектара і є прекрасним сидератом. Його використання як зеленого добрива дозволяє зберігати в чистоті навколишнє середовище, економити дорогі добрива, вирощувати екологічно чисту продукцію.

Рослини добре реагують на реакцію ґрунтового розчину (рН), яка може бути кислою (рН < 6), нейтральною (рН 6 — 7), лужною (рН > 7). Більшість кормових культур добре ростуть на слабкокис- лих, нейтральних і слабколужних ґрунтах. Кислі ґрунти слід вапнувати, а надмірно лужні — гіпсувати.

Про високу і надмірну кислотність ґрунтів свідчить проростання на них осоки сіруватої, перстачу прямостоячого, чорниці, біловусу, щучнику, щавлю, комонника лучного, хвоща польового та ін

Перстач прямостоячий, калган (Potentilla erecta (L.) Hampe) Місцеві назви — калган, п'ятипал, дерев'янка, зав'язник тощо.

Багаторічна трав'яниста рослина родини розових (Rosaceae) 15—50 см заввишки з товстим, коротким бульбисто потовщеним дерев'янистим кореневищем. Квітконосні стебла виходять з пазух прикореневих, збірних у пучок листків. Стебла висхідні або прямостоячі, у верхній частині вилчасторозгалужені, короткоопушені, листорозміщення чергове. Стеблові листки зелені, трійчасті з великими парними прилистками, сидячі, з клиноподібно-видовженими надрізано-пилчастими догори листочками. Прикореневі листки 3—5-пальчасті, черешкові. Квітки на довгих квітконіжках, поодинокі (10—13 мм у діаметрі), правильні, з подвійною вільнопелюстковою оцвітиною. Чашечка з чотирма вузькими частками і підчашею, волосиста. Пелюсток чотири. Вони блідо-жовті, обернено яйцеподібні, виїмчасті, трохи довші від чашечки. Тичинок 15—20, маточок багато, зав'язь верхня. Плід складається з багатьох горішкоподібних сім'янок. Перстач прямостоячий росте в соснових і мішаних лісах, на лісових полянах і суходільних луках, на окраїнах боліт. Світлолюбна рослина. Цвіте у червні — вересні.

Галофіти — рослини, що живуть тільки на ґрунтах з високим вмістом різних солей.

Прикладами таких рослин є: крітмум морський, солянки, анабазис, полин, безсмертники, тамарикс та інші.

Полин або Нехворощ (Artemisia) — рід рослин родини айстрових (Asteraceae). Представники — багаторічні трави або напівкущі, поширені в усій Євразії, Америці та Африці.

Цмин або солом'янка [1] (Helichrysum, від гр. helisso — «обертатися» і chrysos — «золото») — рід рослин родини айстрових (Asteraceae), що містить біля 600 видів. Типовий вид — Helichrysum orientale. Поширений в Африці (244 видів у Південній Африці), на Мадагаскарі, в Австралії та Євразії. Містить однорічні та багаторічні трав'яністі рослини та кущі, заввишки 60-90 см.Росте повсюдно на сухих піщаних грунтах, відкритих схилах, в розріджених соснових лісах.Квітки містять сліди ефірного масла, гіркота, флавони, дубильні речовини, вітаміни С і D, органічні кислоти і смоли, віск, вуглеводи, жири, гліко-зіди, каротіноїди, слизи, стеріни, солі натрію, калію, кальцію, заліза і марганцю, фарбувальні і інші речовини.

Антропогенні фактори середовища — фактори, зумовлені діяльністю людини. Збільшуючи продуктивність земель, людина на місці натуральних природних комплексів створила для культурних рослин і домашніх тварин практично нове середовище, нові угруповання організмів — агробіоценози. Людина розоряє цілину і багато польових рослин гине, на їх місця з`являється поле пшениці, кукурудзи та інші.

поле яке не обробляється поле пшениці

Великий вплив на рослин має забруднення навколишнього середовища, а саме люди щоденно викидають сміття і рослини вже пристосувалися до цих умов і багато рослин зростає біля смітників, адже там багато органічних речовин, що корисні для рослини.

Лопух (Arctium L.) — рід дворічних трав'янистих рослин родини складноцвітих або айстрових (Asteraceae) . Листки великі серцевидно-яйцевидні. Квітки двостатеві трубчасті, пурпурові, в кошиках, зібраних у загальне суцвіття. Плід — сім'янка з чубком.

Череда трироздільна (Bidens tripartita) Місцеві назви — золотушна трава, причепа, реп'яхи тощо. Однорічна трав'яниста рослина родини Айстрових (Asteraceae).

Висновок: Сьогодні під час екскурсії ми дізналися багато нового, вивчили вплив біотичних та абіотичних факторів на рослини, дали опис багатьом рослинам, та визначили їхні умови існування, розглянули вплив людини на деякі групи рослин, занотували найважливіші фактори. Взагалом екскурсія пройшла досить цікаво та пізнавально.