Острозька слов’яно-греко-латинська академія – визначний культуно-освітній осередок України останньої чверті XVI- першої пол. XVII століття

Центр вивчення спадщини Острозької академії – науково-дослідна установа, яка займається дослідженням історії університету.

Острог в кінці XVI - XVII ст. був одним з найбільших українських міст нарівні з Києвом, Львовом і Кам’янцем –Подільським. Починаючи з цього часу, він значиться на більшості західноєвропейських карт Східної Європи. Велике значення для розвитку міста мало підтвердження в 1576р. його давнього привілею на торгівлю і мита та надання польським королем в 1585 р. магдебурзького права. В останній чверті XVI ст. Острог – великий центр ремесла і торгівлі. Неабияку роль відігравали острозькі ярмарки, чому сприяло вигідне географічне положення міста. Острог славився виробництвом зброї, упряжі, продукцією гончарства. В місті процвітала музична культура, існував цех скрипалів. Зокрема, тут виник знаменитий “острозький наспів” як специфічна сторінка в історії музичного мистецтва України.

Заснована в 1576 р. визначним політичним, державним та культурним діячем України - князем К.-В.Острозьким слов’яно-греко-латинська академія утворилась внаслідок складної культурно-освітньої ситуації, що склалася в Україні в останній чв. XVI століття. Відсутність вищого рівня освіти відчувалась особливо гостро. У другій пол. XVI ст. в Західній Європі діяло 55 університетів. Не дивно, що більшсть православних магнатів посилали своїх дітей вчитися за кордон до протестантів та єзуїтів. Але під їх впливом юнаки часто втрачали свою віру, як це сталося, наприклад, із старшим сином Василя-Констянтина Острозького – Янушем. Щоб уникнути втрати цвіту свого народу, В.-К. Острозький і вирішив заснувати в Острозі навчальний заклад. Острозька академія та друкарня почали організовуватися одночасно, як єдиний культурний комплекс.У 1576 р. до Острога з Кам'янця-Подільського приїхав Герасим Данилович Смотрицький, майбутній перший ректор Острозької академії. Тоді ж, наприкінці 1576 - на початку 1577 р. до Острога у зв'язку з організацією тут школи і зосередженням у ній наукових сил прибув Іван Федоров. „Читанка" і „Буквар" Івана Федорова, що вийшли з стін Острозької академії 1578 р. стали головним джерелом для визначення часу її відкриття.

Фінансову підтримку для розбудови академії надала племінниця князя Гальшка Острозька, одна з найкрасивіших жінок XVI століття.

У Острозькій школі навчання починалося з елементарного оволодіння грамотою. Грецьку мову учні Острозької академії опановували настільки добре, що перекладали з неї досить складні тексти на церковнослов'янську і українську мови. Вивчалася також латинська мова, яка відкривала шлях для подальшої освіти та всієї західноєвропейської освіченості та культури тих часів. Про високий рівень оволодіння латинською мовою свідчить те, що багато учнів академії продовжували навчання в єзуїтських колегіумах і західноєвропейських університетах, де знання латинської мови було необхідним. Вивчалася також польська мова, яка була на той час державною та дуже поширеною в Україні. У деяких джерелах є згадки, що у вищих класах академії вивчалася також давньоєврейська мова. Знання трьох сакральних мов (давньогрецької, давньоєврейської та латинської) вважалося ознакою вищої освіти в епоху Відродження. У молодших класах Острозької школи вивчалась також арифметика.

У середніх класах Острозької академії вивчались так звані " 7 вільних наук". Це предмети тривіуму (граматика, риторика, діалектика) і квадривіуму (геометрія, арифметика, астрономія і музика). " 7 вільних наук" завершували собою тодішню середню освіту і відкривали вищу. Вони ж вивчалися на підготовчих факультетах західноєвропейських університетів. Вивченням філософії та богослів’я завершувався повний курс тодішньої вищої школи і вона по праву називалася „Острозькою академією", будучи вищим навчальним закладом не тільки за своєю назвою, але і за програмою навчання.

З Острозькою академією пов'язані імена багатьох визначних ідеологів, культурних і політичних діячів України к. ХУІ- поч. ХУІІ століття. Першим ректором академії став Герасим Данилович Смотрицький – визначний письменник-полеміст. У 1594-1598 рр. академію очолював випускник Падуанського університету Кирило Лукаріс (1572-1638). За його ректорства академія досягла найбільшого розквіту. Саме тоді тут працювали найвидатніші вчені: “доктор наук еллінських”, представник Константинопольського патріарха в Україні – Никифор Кантакузин, колишній викладач Краківської академії, доктор філософії та медицини Ян Лятос, великий знавець грецької мови, італійський вчений Діонісій Раллі Палеолог та багато інщих. Найвизначнішими учнями академії стали гетьман Петро Конашевич Сагайдачний, архімандрит Києво-Печерської лаври – Єлисей Плетенецький, визначний релігійний діяч Іов Княгиницький, філолог, єпископ Мелетій Смотрицький, ректор Києво-Могилянської академії Ігнатій Старушич, київські митрополити Іов Борецький та Ісая Копинський, які заснували Києво-Могилянську академію, найталановитіший письменник-полеміст XVII ст. Іван Вишенський. Протягом 60-річного існування Острозької академії (1576-1636) за найскромнішими підрахунками її закінчило близько 500 осіб. Вихованці академії ставали вчителями, літераторами, друкарями, проповідниками. Національно-визвольний рух в Україні отримав значний загін культурно-пропагандистських діячів. Школи, які засновували, або реорганізовували вихованці академії, мали вагоме значення у поширенні освіти серед народу, у підготовці наступного покоління просвітників України.

З діячами Острозької академії плідно співпрацював друкар Іван Федорович (Федоров). Сумісними зусиллями друкаря та острозьких науковців були видані “Буквар” та перша в Україні греко-слов’янська “Читанка” (1578р.), перша в Україні “Книга Новаго завћта…” (1580), яка була призначена не для церкви, а для школи та домашнього вжитку, перший алфавітно-предметний покажчик до “Книги Нового Завіту”, складений вчителем Тимофієм Михайловичем – “Книжка събраніе вещей нужнћйших…” (1580), перший церковно-поетичний календар, відомий у сучасній науковій літературі під назвою “Хронологія Андрія Римші” (1581), і, нарешті, перша в світовому друкарстві повна православна Біблія, надрукована церковно-слов’янською мовою (1581). Видання “Книги Нового завіту” та Біблії перетворило Острог на найвизначніший центр духовної культури України.

У найтяжчий період для православної церкви, коли готувалася і була прийнята Берестейська унія, в Острозькій академії були створені та надруковані такі шедеври полемічної літератури, як “Ключ царства небесного” Г. Смотрицького (1587), “Книга о единой истинной православной вћрћ” В. Суразького (1588), “Извещение краткоє о латинских прелестях” І. Княгиницького (?) (1593), “Апокрисис” Христофора Філалета та ряд інших. Полемічні праці острозьких просвітників відіграли неоціненну роль у відстоюванні прав східної церкви, була дієвою зброєю в ідеологічній боротьбі того часу, ідейно готували національно-визвольну війну 1648-1654 pp.

Після смерті К.-В. Острозького (1608 р.) діяльність Острозької академії почала згортатися і в 1636р. вона була закрита остаточно більш як на 350 років. На початку 1990-х років, на хвилі національного піднесення, коли Україна боролась за незалежність, постало питання про відродження першої школи вищого типу нашого народу. Ініціатором відродження академії став відомий краєзнавець, вчитель історії, письменник, громадський діяч Петро Зотович Андрухов – засновник та керівник науково-краєзнавчого товариства “Спадщина”, яке відіграло вагому роль у відродженні культурного надбання нашого краю. Ініціативу П.З.Андрухова було підтримано і 12 квітня 1994 р. президента України Л.М.Кравчук видав указ “Про заснування Острозького вищого колегіуму". Після 360-річного забуття Острозька академія була відроджена, розпочалась нова сторінка її історії. 5 червня 1996 р. був оприлюднений Указ Президента Л.Д.Кучми “Про перейменування Острозького колегіуму в академію”. Вищому навчальному закладу в Острозі була повернута його історична назва. 22 січня 2000 р. указом Президента Л.Д.Кучми Острозькій Академії був наданий статус університету, а 30 жовтня 2000 р. – статус Національного університету. 24 серпня 2003 р. був прийнятий ще один Указ, згідно з яким Острозька академія знаходиться під особистим патронатом Президента України та підпорядковується Кабінету Міністрів України.

Сьогодні Національний університет “Острозька академія” - один з кращих навчальних закладів України. Вже 12 років її очолює доктор психології, професор Ігор Демидович Пасічник. Всі факультети та відділи академії акредитовані за найвищим четвертим рівнем акредитації. В університеті навчається близько 1800 студентів на стаціонарі, 700 – на заочному відділенні, 200 – на підготовчому. Працює 20 кафердр, 5 факультетів: гуманітарний, економічний, правничий, іноземних мов та політико-інформаційного менеджменту. На них готують фахівців з історії, культурології, філософії, релігієзнавства, богослів’я, української філології, політології, психології, документознавства та інформатики, країнознавства, іноземних мов, фінансів, економічної кібернетики, правознавства.

Створена потужна матеріально-технічна база навчання, діють найсучасніші ком’ютерні класи, лінгафонні кабінети, оснащені сучасною цифровою мультимедійною апаратурою, ресурсний центр вивчення іноземних мов. У 2001 році до 425-річчя Острозької академії було збудовано професорське містечко – 14 комфортабельних котеджів для професури нашого закладу, у 2006 р. завершилось будівництво нового приміщення Наукової бібліотеки. При академії діє наукове студентське товариство “Академік” та наукове студентське товариство істориків ім. О.Оглоблина, Інститут діаспори, Центр вивчення спадщини Острозької академії, культурно-мистецький центр. Наукові дослідження студентів та викладачів в галузях історії, культурології, політології, правознавства, економіки, лінгвістики, літератури та ін. публікуються в збірниках “Наукових записок”, що видає кожна кафедра. Одними з найбільш фундаментальних видань академії є енциклопедичне видання “Острозька академія XVI-XVII ст.” (1998) та збірник “Острозькі просвітники XVI-XX століття” (2000). Книги, видані Прес-центром Нау “Оа”, неодноразово були лауреатами і переможцями багатьох книжкових виставок.

Створений великий спортивний комплекс, який включає стадіон, спортивний зал площею 200м кв., тренажерний зал, спортивні площадки, тенісні корти.

Плідно працює культурно-мистецький центр університету, функціонують студентські танцювальні, хорові, вокальні, інструментальні колективи, команди КВК.

Університет налагодив тісну співпрацю з багатьма навчальними та науковими закладами за кордоном, представниками української діаспори, представляє Україну в міжнародних програмах.

За досягнуті успіхи Острозька академія була нагороджена 27-м міжнародним призом „За якість", який урочисто був вручений 22 березня 1999 р. в Парижі ректору І.Д. Пасічнику, як знак міжнародного визнання нашого закладу. Університет також відзначено Золотою зіркою “За заслуги в управлінні” та Дипломом Міністерства освіти і науки України за інноваційний розвиток освіти та сучасні педагогічні технології (2006р.). В цьому ж році Ігор Демидович Пасічник став лауреатом Державної премії України в галузі архітектури за споруду першої в Україні віртуальної бібліотеки, яка вражає своєю архітектурою та дизайном. Вона дає безкоштовний доступ студентам до всіх електронних бібліотек світу.

Як і 400 років назад, так і нині, Острозька академія є символом української культури, нашої держави, справжнім вогнищем духовної просвіти нашого народу, готує елітні кадри для розбудови нашої держави.