Індивідуальний текст

Доброго дня вам дорогі екскурсанти. Мене звати Оксана, і сьогодні я вам проведу екскурсію. Сьогодні ви ознайомитесь з визначними історичними і духовними місцями м. Львова доби середньовіччя. Ви побачите замок – а точніше, частинку північної обороної стіни. Храм Святого Микаолая, прогуляємося Площею Старий Ринок і ознайомимося ще з багатьма різними об’єктами. Але спочатку я ознайомлю вас з історією міста.

Львів – місто з багатовіковою історією, місто в якому переплелася культура різних народів. Бурхлива і надзвичайно цікава історія унікального українського міста Львова налічує сім з половиною віків. Перша документальна згадка про Львів датується 1256 р. Заснував місто Галицько-Волинський князь Данило Романович і назвав його на честь свого сина Лева. Центром давньоруського Львова була сучасна площа Старий Ринок. Місто надійно захищали укріплення, збудовані з урахуванням природних умов — пагорбів Високого Замку та річки Полтви.

Сучасна наука дійшла висновку, що Львів було засновано близько сер. XIII ст. За даними археологічних розкопок, на місці майбутнього Львова, на Замковій горі, з XI чи XII ст. існував давньоруський укріплений городок. Але він не переріс у Львів. Либонь, мав рацію академік Крип'якевич, стверджуючи, що Львів заклав Данило Галицький 1247 р. на честь шлюбу його сина Лева з угорською королівною Констанцією. Пізньосередньовічні хроніки XVI— XVII ст. (Груневега, Кромера, Зиморовича та ін.) одностайно називають засновником міста Лева Даниловича, одначе така думка сумнівна.

Як і переважна більшість давньоруських міст, Львів складався з двох частин: сильно укріпленої фортеці на горі «Високий замок», заснованої Данилом, і посаду, або подолу, — торговельно-ремісничого осередку, що формувався протягом багатьох років. За авторитетним свідченням польського історика XV ст. Яна Длугоша, у Львові в сер. XIII ст. виникло два замки, складені із дубових колод. Спочатку на горі Данило збудував дитинець («горішній замок»); пізніше на її західних схилах виріс «нижній замок», в якому оселився Лев. А вже потім на терасах поміж двома замками почали ставити власні двори бояри, княжі слуги, дружинники, купці та інший люд.

Львів закладено на високих пагорбах («горах»), прорізаних глибокими ярами. Місто посідало вигідне стратегічне становище, пануючи над великою округою. Археологічні дослідження показали, що вже невдовзі по заснуванні Львів почали укріплювати кам'яними стінами та баштами. Надзвичайно вдало розташований в економічному відношенні (тут схрещувались торговельні шляхи), Львів був важливим форпостом князівської влади на шляху між старою столицею Галицько-Волинського князівства Галичем і новою — Холмом. Поступово, на кін. XIII ст., Львів висувається на перше місце серед міст князівства й перетворюється на його головний соціально-економічний осередок і, по суті, на стольний град.

Найвища точка міста — гора Високий Замок або Замкова гора, має висоту 411 м. Місто займає площу 155 кв. км. і налічує 800 тис. жителів. Своєю формою Левів близький до круга, злегка витягнутого в західному напрямі. Місто розташоване на берегах р. Полтви, але її вже не побачити, оскільки з 1897 року річка протікає в підземному бетонному тунелі.

Древній Львів — казкове місто, місто легенд і міфів, збережених в камені, місто князів і ремісників, кованих брам і різбляних статуй, монументальних левів і безкінечних сакральних споруд.

Історія древнього Львова цікава і насичена. Знаходимо незліченні описи літопису, наукові праці, роботи…

Згадка про древній Львів — у Галицько-Волинському літописі датується 1256 роком. Древній Львів розкинувся на 7 горбах. В давнину один з них уподобав князь Данило, який зі своїм сином Львом, повертаючись з походу, заклав заснування міста на одному з них. Легенда повідомляє, що якраз на честь свого сина Льва, який відрізнився доблестю в походах, і було названо це місто.

У давнину Львів складався з декількох частин, самою укріпленою і неприступною з яких був замок на Княжій горі. Нині Львів'яни цю гору так і називають — Високий замок. У підніжжя гори місто і передмістя були розташовані півколом. Як і у всіх середньовічних містах в центрі міста знаходилася площа. Львів в цьому питанні — не виключення. Центром Львова, побудованого Данилом Галицьким, була площа під назвою Старий ринок.

Про розміри древнього Львова свідчать багаточисленні храми, розміщені на широкій території. Деякі з них були кам'яні, проте більшість — дерев'яні. Поруч на пагорбі, як окрема фортеця, підносився монастир і храм Св. Юра. Торгівельна дорога пролягала саме через центр міста, повз багаточисельних церков і костелів. Більшість з них були дерев'яні, тому до наших днів не збереглися. Адже Львів, як і всі древні міста, неодноразово горів.

Приблизно через сто років після входження Львова до складу Польського королівства, місто почало бурхливо розвиватися. На протязі XV-XVI ст. у Львові формуються національні общини — руська, польська, німецька, вірменська і єврейська, діяльність яких визначала життя і подобу міста в наступні століття. З'являються нові оборонні зміцнення і сакральні споруди.

У ХІІІ-ХІV століттях в місті розташовувалися німецька і татарська колонії. В середині ХІV ст. німцями було побудовано нове місто на території чотирикутної форми з центральною прямокутною площею. Вулиці були прямими і перетиналися під прямим кутом. Всі вулиці були густо заселені, будівлі були побудовані в основному в готичному стилі. Готичні храми також були побудовані в основному з дерева, тому після пожежі в 1517 р. були знищені. З тих часів зберігся лише греко–католицький катедральний собор.

За часів перебування Львова у складі Австро-угорської імперії (1772 – 1918 рр.) місто було перетворене в столицю Галичини і Лодомерії і отримав назву Лемберг.

Скориставшись розвалом імперії Габсбургів, 1 листопада 1918 р. українці проголосили утворення Західноукраїнської Народної Республіки. Але це не надовго. У наслідку українсько-польського протистояння Львів знову опинився у складі Польщі.

1 вересня 1939 р. Німеччина напала на Польщу. За умовами договору Молотова–Ріббентропа 22 вересня радянські війська увійшли до Львова. Під час Другої світової війни у Львові знаходилися німецькі війська до 1944 р.

Після Другої світової війни місто Льва відновлене і починає бурхливо розвиватися вже у складі Радянського Союзу. Впродовж цих років в місті з'явилися безліч промислових підприємств і наукових інститутів.

Починаючи з 1991 р. Львів — місто незалежної України.

Львів став Батьківщиною багатьох технічних нововведень і відкриттів на Україні. Тут був пущений в хід перший на території України кінний трамвай, а пізніше — перший електричний трамвай.

У 1574 р. Іваном Федоровим була видана перша східнослов'янська азбука. У місті була достатня кількість друкарень. А на початку Великої Вітчизняної війни в місті було близько 300 періодичних видань. З 1776 р. вийшла у друк перша українська газета — «Gazett d" Leopol».

У 1883 р. почав працювати перший міський телефонний зв'язок. У 1853 р. львівські вчені Іван Зег і Ігнатій Лукасевич були нагороджені грамотою «за винахід газу шляхом хімічних перетворень», і, завдяки цьому, в тому ж році у львівському госпіталі була вперше зроблена термінова нічна операція, яка освітлювалась газовими лампами.

У 1854 р. була відкрита перша в Європі нафтова свердловина (с. Галявина).

У 1928 р. професор Львівського університету Рудольф Вайгль відкрив вакцину проти висипного тифу.