Порохова вежа. Будівництво театру розпочалось у червні 1897 року за проектом архітектора Зигмунта Горголевського — автора багатьох монументальних споруд Польщі і

Оперний театр

Будівництво театру розпочалось у червні 1897 року за проектом архітектора Зигмунта Горголевського — автора багатьох монументальних споруд Польщі і Німеччини.Відкрився театр для глядача 4 жовтня 1900 р. прем'єрою лірико-драматичної опери «Янек» Владислава Желенського — про життя карпатських верховинців. Театр іменувався Великий міський театр і працював до 1934 року. У 1921 була поставлена перша балетна вистава — «Лебедине озеро» Петра Чайковського. Репертуар театру збагатився операми українських композиторів — «Наталка полтавка» Миколи Лисенка і «Запорожець за Дунаєм» Гулака-Артемовського. У воєнні роки театр продовжував працювати, сезон 1941-42 років був відкритий оперою «Запорожець за Дунаєм», пізніше ставились опери переважно італійських та німецьких композиторів. У сторіччя від дня народження Івана Франка (1956 р.) театру було присвоєно його ім'я. У 1961 театр одержав статус Академічного. У 2000 році театр святкував 100-річний ювілей. Було вирішено, що Указ про присвоєння театру імені Івана Франка «втратив чинність» і присвоїти театру імені Соломії Крушельницької. 5 жовтня 2005 р. у дзеркальному залі перед працівниками театру Президент України Віктор Ющенко, відзначаючи великі заслуги всього колективу, високий виконавський рівень солістів, хору та оркестру оголосив про присвоєння театру статусу Національного. Світовими прем'єрами були постановки балету «Поверення Баттерфляй» та опери «Мойсей» Мирослава Скорика, що відбулася у дні візиту Папи Івана Павла ІІ до України у 2001 році. Найбільш декорованою частиною головного фасаду є поле трикутного фронтону На краях фронтону розміщені дві бронзові скульптурні групи з крилатими символічними постатями. Зліва — «Комедія і драма», справа — «Музика». На вершині — статуя «Слави» з позолоченою пальмовою гілкою піднятою над головою. Гілка символізує нагороду тим, хто присвятив себе мистецтву. Усі скульптури авторства Петра Війтовича. розрахована на 1200 осіб. Арку сцени увінчують фігури генія і ангела з гербом Львова. Одна з головних прикрас театру — завіса «Парнас». Написана у Римі польським художником Генриком Семирадським.

Порохова вежа

Одна з небагатьох збережених до сьогодні пам'яток фортифікаційного будівництва у Львові. Це була найпотужніша вежа, бо з цього боку під мурами міста часто зʼ являлися загарбники зі Сходу — товщина її мурів становить 2, 5-3 м. В 1954р. Порохова вежа була реконструйована, а з 1959р. тут розмістилось правління Львівського відділення Спілки Архітекторів України. З цього ж року вхід до вежі охороняють два білих мармурових лева XIX сторіччя. Леви ці привезені медичною службою військової частини радянської армії з Австрії як трофей. У 1973 році була проведена реставрація і Порохова Вежа набула свого сучасного вигляду.