Дослідження

На світовому ринку нафтопродуктів ОПЕК складає найбільшу частку світового експорту, за різними оцінками доля ОПЕК у світовому експорті нафти складає 60-65%. Окрім цього, ОПЕК представляє собою картель, що свідчить про монопольність ринку та залежність світової ціни від політики ОПЕК. Найбільшими імпортерами нафти є країни ЄС (після США), тому за допомогою економетричної регресії можна дослідити, чи реально існує взаємозалежність між показниками імпорту нафти європейських країн і обсягами видобування нафти країнами ОПЕК. На основі даних з офіційного сайту Адміністрації енергетичної інформації США (Energy Information Administration) www.eia.doe.gov [12] можна дослідити цю взаємозалежність, використовуючи щоквартальні дані обсягів імпорту нафти європейських країн, що входять до складу OECD (Організація з економічного співробітництва та розвитку), та обсягів видобування нафти країнами ОПЕК.

У дослідженні слід використати рівняння регресії, що має наступний вигляд:

EurImp=C(1)+C(2)*OPEC+C(3)*Price, (3.1)

де EurImp – обсяги імпорту нафти (залежна змінна),

OPEC – обсяги видобування нафти країнами ОПЕК (незалежна змінна),

Price – світова ціна на нафту (незалежна змінна).

Для того, щоб точніше дослідити залежність, потрібно ввести ще одну змінну – наприклад, світову ціну на нафту, яка неодмінно впливає на обсяги імпорту.

1. Першим етапом дослідження є збір даних, перенесення їх у Excel, після чого створюється workfile у E-views, куди імпортуються дані.

2. Методом найменших квадратів ми оцінили параметри регресії, коефіцієнт детермінації, критерії Akaike і Schwarz. Отримані наступні дані (див. табл. 3.1)

Таблиця 3.1. – Коефіцієнти регресійної моделі (3.1)

В отриманій регресійній моделі R-squared=0, 77; Adjusted R-squared=0, 76; Akaike info criterion= 14, 75; Schwarz criterion=14, 89. Для того, щоб зменшити похибку і покращити показники Probability, слід ввести ще одну змінну. Імпорт також залежить від обсягів споживання, тому можна ввести показник споживання нафти європейськими країнами OECD. Тоді регресійне рівняння буде мати такий вигляд:

EurImp=C(1)+C(2)*EurCons+C(3)*OPEC+C(4)*Price, (3.2)

де EurCons – обсяги споживання нафти в європейських країнах OECD.

Таблиця 3.2. – Параметри регресійної моделі (3.2)

Для того, щоб зменшити похибку і показники Probability, спробуємо оцінити іншу регресію з використанням log-log моделі (див. табл. 3.3).

Таблиця 3.3. – Параметри регресійної моделі з використанням логарифмічної функції

В отриманій регресійній моделі R-squared=0, 85; Adjusted R-squared=0, 83; Akaike info criterion= -3, 87; Schwarz criterion=-3, 69. Оскільки показник Probability при змінній С(1) знову є високим (див. табл. 3.3), спробуємо використати лагові значення. У результаті порівняння різних варіантів регресійних моделей з лаговими значеннями, обираємо найкращу (див. табл. 3.4)

Таблиця 3.4. – Параметри регресійної моделі з використанням лаговиз значень

В отриманій регресійній моделі R-squared=0, 86; Adjusted R-squared=0, 85; Akaike info criterion= -4, 02; Schwarz criterion=-3, 84.

На основі критеріїв Akaike і Schwarz, а також R-squared, робимо висновок, що остання модель є кращою, адекватнішою, оскільки критерії Akaike і Schwarz в даній моделі є нижчими, а показник R-squared – вищим, ніж в попередніх моделях.

В отриманій моделі всі змінні є значущими, оскільки t-статистика для кожної змінної > 2, а prob. < 0, 1 (похибка, яку ми собі дозволяємо). Коефіцієнт детермінації R² (скорегований)=0, 86, що підтверджує адекватність нашої моделі, тобто можна сказати, що в 86% випадків показники імпорту нафти в європейські країни пояснюються обсягами видобування нафти країн ОПЕК.

3. У зв’язку з економічною кризою 2008 року, можливо існують структурні зміни у 3 кварталі 2008 року. Перевірку на структурні зміни робимо за допомогою Chow Test. Показник Probability (=0, 01) є меншим за похибку, яку ми собі дозволяємо (0, 1), отже відкидаємо нульову гіпотезу про відсутність структурних змін.

4. Для виявлення автокореляції використовуємо Serial Correlation LM Test. В результаті, ми отримали показник Probability = 0.227, який є більшим за похибку (0, 1). Отже, приймаємо нульову гіпотезу про відсутність автокореляції.

5. Побудуємо кореляційну матрицю з метою виявлення залежності між змінними (див. табл. 3.5).

Таблиця 3.5. – Кореляційна матриця

На основі коефіцієнтів кореляції можна стверджувати про можливе існування сильної прямої залежності між світовою ціною на нафту та обсягами видобування нафти країнами ОПЕК, що вказує про можливу сильну мультиколінеарність.. Для виміру ефекту мультиколінеарності використовуємо показник VIF.

VIF=1/(1-R²)

Для обчислення показника VIF використовуємо R² , який ми отримали в результаті оцінки регресійної моделі, де OPEC - регресант, PRICE – регресор.

R²=0, 64

VIF=1/(1-0, 64)=2, 78

VIF< 10 – немає серйозної проблеми мультиколінеарності.

На основі проведеного дослідження можна зробити наступні висновки:

1) Гіпотеза про зростання/зменшення обсягів імпорту нафти в європейські країни OECD при збільшенні/зменшенні обсягів видобування нафти країн ОПЕК підтвердилася. Коефіцієнт детермінації R-squared показує, що зміна імпорту нафти в зазначені країни пояснюється видобуванням нафти ОПЕК;

2) Відсутність автокореляції залишків та мультиколінеарності свідчить про адекватність даної регресійної моделі;

3) Виявлені структурні зміни в третьому кварталі пояснюються різким падінням світової ціни на нафту зі 115 до 56 дол./бар., що також відобразилося на інших показниках;

4) Можна інтерпретувати парметри даної регресії наступним чином:

ü При збільшенні/зменшенні споживання нафти європейськими країнами на 1% обсяги імпорту нафти в дані країни збільшуватимуться/зменшуватимуться на 0, 71%;

ü При збільшенні/зменшенні обсягів видобування нафти країнами ОПЕК на 1% обсяги імпорту нафти в країни Європи збільшуватимуться/зменшуватимуться на 0, 51%;

ü При збільшенні/зменшенні світової ціни на нафту на 1% обсяги імпорту нафти в країни Європи збільшуватимуться/зменшуватимуться на 0, 08%.

ВИСНОВКИ

На основі проведеного аналізу світового ринку нафтопродуктів, зокрема динаміки світових цін на нафтопродукти, структури світового експорту та імпорту нафти та кон’юнктури ринку загалом, слід визначити певні особливості у формуванні та функціонуванні даного ринку.

1) Даний ринок формувався виключно як монопольний в силу нерівномірності розподілу геологічних запасів нафти між країнами та можливості формування картелів з метою впливу на світові ціни. Наприклад, ОПЕК, що контролює 2/3 запасів нафти, довгий час формувала світові ціни на нафту виключно шляхом зміни обсягів видобування на своїй території. Але з середини 1980-х рр. механізми торгівлі нафтою та нафтопродуктами суттєво змінюються. Оскільки більшість торгівельних угод почали укладатися на спотових ринках, світові ціни на нафту стали залежними від курсу твердих валют, особливо курсу долара. Нафтопродукти з 1980-х рр. набули ознак біржового активу, тому біржові угоди, які зазвичай у доларах, прив’язували ціну даного товару до курсу валют. З кінця 1990-х рр. на біржах спостерігається збільшення кількості укладених угод про купівлю/продаж нафтопродуктів за заздалегідь обумовленою ціною (диревативи), які не завжди завершуються прямим постачанням товару, оскільки часто саме укладання угод орієнтоване не на придбання товару, а на заробіток за рахунок здійснення очікуваних змін ціни на даний товар. Отже, збільшення обсягів торгівлі не відповідало обсягам видобування нафти. Таким чином, грошовий капітал не був закріпленим кількістю товару, що спричинило збільшення волативності цін на сучасному етапі розвитку ринку.

2) Світові ціни на нафтопродукти є, певним чином, залежними і від політичних подій. З одного боку, якщо військовий конфлікт виникає у країні, що експортує нафту, тоді зменшується постачання нафти на світовий ринок. Внаслідок цього попит перевищує пропозицію і світова ціна зростає. Якщо військовий конфлікт виникає у країні, що імпортує нафту і доля її імпорту на ринку є суттєвою, тоді навпаки, пропозиція перевищує попит і світова ціна падає, що відображається на виробничих потужностях країн-експортерів.

3) На основі проведеного дослідження можна стверджувати про суттєву долю ОПЕК у загальному обсязі імпорту нафти до країн Європи, про що свідчить достатньо високий коефіцієнт при змінній OPEC в отриманій регресійній моделі. Це означає, що обсяги імпорту нафти країн Європи, що входять до OECD, залежать саме від рівня видобування нафти країнами ОПЕК. Але з іншого боку, вищевказаний коефіцієнт є меншим за той, що знаходиться при змінній обсягів споживання нафти країнами Європи. Це пояснюється тим, що при збільшенні потреби даних країн у нафті та відсутності потрібного обсягу постачання з боку ОПЕК країни-імпортери будуть споживати нафту, яка видобувається в межах даного регіону. Наприклад, Shell, BP, Total, Statoil ASA – найбільші нафтові компанії в Європі, що займаються видобуванням нафти з Північного моря та постачають її на європейський континент – можуть бути альтернативними варіантами для ОПЕК, хоча хімічний склад, властивості та ціна нафти, яка зумовлюється складністю її видобування з морського шельфу, різняться від якостей близькосхідної нафти.

Щодо залежності імпорту нафти в країни Європи від її ціни, то спостерігається відносно невелика взаємозалежність цих показників. Така тенденція спостерігалася і в 1973-1974 рр. в США, коли стрибок світової ціни на нафту не відобразилося на промисловому виробництві даної держави, оскільки за рахунок власних резервів внутрішня ціна на нафту підтримувалася на одному рівні.

В умовах віртуальності біржового ринку нафтопродуктів, залежності світової ціни на нафту від політичної та фінансової стабільності країн із значною часткою у світовому експорті та імпорті надзвичайно важко спрогнозувати ціну на нафту у майбутньому. Але очевидно, що у довгостроковій перспективі попит на нафту буде зростати, що пов’язане із щорічним збільшенням обсягів промислового виробництва у світі, а пропозиція, навпаки, зменшуватиметься, оскільки запаси нафти швидко скорочуються, і навіть відкриття нових запасів у важкодоступних географічних регіонах не посприяють зменшенню ціни з причини впровадження більш складних і трудоємких технологій у процес видобування нафти. Це вказує на неминуче зростання ціни на нафту, яке відбуватиметься швидшими темпами за теорією Хабберта. За різними оцінками, впродовж поточного десятиліття світова ціна нафту може зрости до 200 дол./бар.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. А. Грешем, Ж. Радваньи, Ф. Рекацевич, К. Самари, Д. Видаль Конец эпохи доступных и дешевых углеводородов // Атлас мира 2010 Le Monde Diplomatique. – Москва, Центр исследований постиндустриального общества, 2010. – 222 с.

2. А. Грешем, Ж. Радваньи, Ф. Рекацевич, К. Самари, Д. Видаль Даже дорогая нефть похо влияет на экологию// Атлас мира 2010 Le Monde Diplomatique. – Москва, Центр исследований постиндустриального общества, 2010. – 222 с.

3. З.І.Ватаманюк, С.М, Панчишин, С.К.Реверчук Економічна теорія: Макро- і мікроекономіка. – Київ: Видавничий дім „Альтернативи”, 2001. - 608 с.

4. Тоцький В. І., Лаврененко В. В. Організаційний розвиток підприємства: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 247 с.

5. Вечканова Г. Р., Вечканов Г. С. Микроэкономика// 8-е издание. - Санкт-Петербург, 2010.- 209 с.

6. Шкварчук Л.О. Ціни і ціноутворення.// Навчальний посібник. - Київ: Кондор, 2003.- 214 с.

7. OPEC’s World Oil Outlook 2010 - < https://www.opec.org/opec_web/en/publications/340.htm>

8. OPEC’s Annual Statistical Bulletin 2009 - < https://www.opec.org/opec_web/en/publications/76.htm>

9. James L. Williams Oil Price History and Analysis -< https://www.wtrg.com/prices.htm>

10. Воронина Н. В. Мировой рынок нефти: тенденции развития и особенности ценообразования - https://www.cfin.ru/press/practical/2003-10/05.shtml

11. Офіційний сайт ОПЕК https://www.opec.org/opec_web/en/index.htm

12. Офіційний сайт Адміністрації Енергетичної Інформації США www.eia.doe.gov

13. Hubbert, Marion King Nuclear Energy and the Fossil Fuels Drilling and Production Practice. Spring Meeting of the Southern District. Division of Production// American Petroleum Institute. San Antonio, Texas: Shell Development Company.- 2008 - pp. 22–27.