Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
І фактор. Підвищення технічного рівня виробництва.
Установка нового, заміна і модернізація діючого устаткування. Вихідні дані для розрахунку впливу цього фактору на економію робочої сили наведені у наступній таблиці.
Механізація та автоматизація виробництва і впровадження прогресивної технології. Здійснення заходів з механізації та автоматизації виробництва може забезпечити річну економію трудових витрат у розмірі 513 360 нормо-год. Середнє виконання норм виробітку робітниками передбачене у розмірі 120% та середньорічне число годин роботи одного робітника -1860. II фактор. Удосконалення організації виробництва, праці та управління. Зниження чисельності робітників, що не виконують норм виробітку. На заводі 10% робітників-відрядників не виконують норм виробітку, середнє виконання норм цією групою робітників становить 90%. У плановому періоді за рахунок підвищення кваліфікації, розповсюдження передового досвіду і поліпшення організації праці рівень виконання норм виробітку робітниками, що раніше їх не виконували, підніметься до 105%. Питома вага чисельності робітників-відрядників у загальній чисельності ПВП становить 36%. Збільшення бюджету робочого часу за рахунок скорочення невиходів і внутрішньозмінних простоїв. Кількість відпрацьованих днів одним робітником у базовому році - 260. У плановому періоді намічається збільшити бюджет робочого часу на 1 день і скоротити внутрішньозмінні простої. В результаті фактичний фонд робочого часу з 1800 год. у середньому на одного робітника у базисному періоді буде доведено до 1860 год. Питома вага чисельності робітників у загальній чисельності ПВП становить 42%. Скорочення втрат від браку. Втрати від браку у виробництві у базисному періоді становили 1, 2% до собівартості товарної продукції. У плановому періоді ці втрати передбачається скоротити на 30%.
|