Критерії оцінювання знань студентів за дисципліною

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Ім. В.Гетьмана

КРИВОРІЗЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Щодо вивчення дисципліни

«ЕКОНОМІКА ПРАЦІ Й СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ»

Для студентів усіх форм навчання всіх спеціальностей

Затверджено

на засіданні кафедри

економіки підприємств

Протокол № 4

від 07 жовтня 2008 р.

Кривий Ріг - 2008

Методичні вказівки щодо вивчення дисципліни «Економіка праці й соціально-трудові відносини» для студентів усіх форм навчання всіх спеціальностей. / Укл. С.В. Волошина, Н.В. Чорноморченко, О.В. Третякова, К.О. Гавриш. – Кривий Ріг: КЕІ КНЕУ, 2008. - 46 с.

Укладачі: Світлана Василівна Волошина, к.е.н., доцент

Наталя Вікторівна Чорноморченко, к.е.н., доцент

Ольга Володимирівна Третякова, асистент

Катерина Олегівна Гавриш, асистент

Рецензент: Анатолій Іванович Каталенець, д.г.-.м.н., професор

Відповідальний за випуск: С.В. Волошина, к.е.н., доцент, завідувач кафедри економіки підприємств

ВСТУП

Праця – це основна, необхідна та найбільш суттєва основа існу­вання людини. Чим краще організована праця, чим раціональніше витра­чається робоча сила і засоби виробництва, тим вище при інших рівних умовах добробут населення та ефективність діяльності суб’єктів господарювання.

У зв’язку з висуванням нових вимог до професійної підготовки та рівня знань економістів, поглиблення їх теоретичної і практичної підготовки в галузі організації, нормування, аналізу соціально-економічних проблем праці та соціально-трудових відносин, навчальним планом підготовки бакалаврів з економіки за всіма професійними спрямуваннями передбачене вивчення нормативної дисципліни “Економіка праці й соціально-трудові відносини“.

Мета видання даних методичних вказівок саме й полягає в можливості дати студентам в дос­тупній формі уявлення про процеси, які відбуваються в соціально-трудовій сфері країни; змінах в зайнятості, становленні й функціонуванні ринку праці, про сучасні підходи до управління люд­ськими ресурсами, про зміст та основні напрямки організації праці, оцінки її ефективності та оплати, регулювання соціально-трудових відносин тощо.

Пропоновані методичні вказівки містять перелік програмних питань з дисципліни, стислий матеріал щодо їх розкриття, основні терміни, теоретичні питання для самокон­тролю та перелік рекомендованої літератури. Всі теми подані у відповідності до навчального плану і робочої програми дисципліни. Методичні вказівки адресовані студентам усіх форм навчання всіх спеціальностей і можуть бути використані при підготовці до практичних занять, самостійному вивченні курсу та підготовці до іспиту.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ЗА ДИСЦИПЛІНОЮ

Процес поточного і підсумкового контролю знань студентів проводиться згідно з існуючими нормативно-методичними документами бакалаврського рівня, а саме у відповідності до вимог „Порядку оцінювання знань студентів з урахуванням поточної успішності” (наказ ректора КНЕУ від 02.10.2002р. №589). Загальна оцінка по вивченню дисципліни складається з результатів поточного і підсумкового контролю знань.

Критерії поточного оцінювання знань студентів денної форми навчання враховують:

1. Виконання модульних завдань – загалом до 20 балів.

Під модульними завданнями розуміються завдання контрольної роботи за модулем 1 (об’єднує матеріал тем 2-7 і складається з теоретичних і практичних завдань) та 3 індивідуальні роботи розрахункового характеру за модулем 2 (перевірка формування практичних навичок за темами 9, 10, 12), а також тестування за темами 8-14 загалом.

1.1. За контрольну роботу за модулем 1 – до 5 балів.

За виконання і захист індивідуальної роботи №1 – до 5 балів.

За виконання і захист індивідуальної роботи №2 – до 5 балів.

За виконання і захист індивідуальної роботи №3 – до 5 балів.

За несвоєчасність виконання індивідуальних робіт знімається по 1 балу.

2. За систематичність та активність протягом семестру – до 20 балів загалом, у т.ч.:

2.1. За відвідування практичних занять – до 5 балів:

- в межах 80-100 % від загальної кількості занять – 5 балів;

- в межах 50-75 % від тієї ж величини – 3 бали.

2.2. За активність на практичних заняттях та показаний при цьому рівень знань – до 5 балів:

- при середньому балі поточної успішності 4, 5-5 – 5 балів;

- при середньому балі поточної успішності 3, 5-4 – 3 бали.

2.3. За виконання завдань для самостійного вивчення дисципліни – до 5 балів:

- в межах 80-100 % від загального обсягу завдань для самостійного опрацювання – 5 балів;

- в межах 50-75 % від тієї ж величини – 2 бали.

2.4. За участь у предметній конференції – до 5 балів:

- за перемогу на конференції (1-3 місця) – 5 балів;

- за участь у конференції – 3 бали.

Основним об’єктом поточного оцінювання знань за дисципліною для студентів заочної форми навчання виступає виконання домашньої контрольної роботи, яка складається з 2-х теоретичних питань, одного проблемного питання і 2-х практичних завдань.

Загалом за вірне і своєчасне виконання усіх завдань контрольної роботи кожен студент може отримати 30 балів, які за завданнями розподіляються наступним чином:

1 – 5 бал.; 2 –5 бал.; 3 – 6 бал.; 4 –7 бал.; 5 – 7 бал.

При надходженні контрольної роботи на перевірку після встановленого терміну (за 2 тижні до початку екзаменаційної сесії) діє наступна система пониження балів:

а) якщо робота здається до початку сесії, але пізніше ніж за 2 тижні, то за кожні 3 дні запізнення знімається по 1 балу;

б) якщо робота здається в період сесії, то загальна оцінка знижується на 10 балів.

Остаточна оцінка за контрольну роботу виставляється викладачем під час її захисту і залежить від активності студента.

Загальна оцінка за поточну успішність складатиметься з оцінки за виконання і захист контрольної роботи (максимальна оцінка – 30 балів) та оцінки з результатів тестування за курсом (максимальна оцінка – 10 балів).

Об’єктами додаткового заохочення роботи студентів може бути участь у роботі конференцій, підготовка наукових публікацій за тематикою дисципліни та т. ін. з додаванням додаткових 5- 10 балів.

Формою підсумкового контролю знань за дисципліною є іспит. Метою складання іспиту є перевірка ступеня засвоєння студентами навчального матеріалу та оволодіння ними необхідними практичними навичками. Екзаменаційний білет містить 6 завдань (чотири завдання теоретичного характеру і дві задачі), кожне з яких оцінюється за шкалою 10; 5; 0 балів. Результати іспиту оцінюються в діапазоні від 0 до 30 балів, а загальний результат опанування дисципліною – від 0 до 60 балів.