Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
У дипломній роботі, використовуючи нормативні документи, відзначають наявність на підприємстві підсистеми ЦЗ.
|
|
Примірний перелік документів з питань ЦЗ, визначених для розроблення та використання на підприємствах, в установах та організаціях, наведений в додатку 1.
Планування заходів щодо захисту населення і територій від НС здійснюється на підприємствах залежно від прогнозованих видів НС, що можуть виникнути на об'єкті, характеру їх походження та відповідних завдань органів і підрозділів ЦЗ.
План дій ЦЗ (план реагування на НС) – комплекс документів, які визначають ступінь і порядок виконання заходів з ліквідації або зниження наслідків НС та проведення рятувальних та інших невідкладних робіт. Складається план реагування на НС з таких частин:
1. Загальні положення.
2. Висновки із оцінки обстановки.
3. Приведення в готовність та організація роботи органів управління в НС.
4. Сили цивільного захисту.
5. Організація забезпечення заходів та дій сил ЦЗ.
6. Організація управління, оповіщення та зв’язку.
7. Додатки.
Штаб з ліквідації НС об'єктового рівня утворюється уповноваженим керівником з ліквідації НС, який призначається начальником ЦЗ об’єкта.
У дипломній роботі констатують існування плану дій органів управління та сил ЦЗ при загрозі або виникненні НС техногенного і природного характеру (плану реагування на НС).
Крім того, використовуючи відповідні нормативні документи (додаток 1), стисло характеризують організацію:
- радіаційного і хімічного захисту;
- евакуації;
- інженерного захисту;
- медичного та біологічного захисту населення, профілактики травматизму невиробничого характеру;
- функціонування об’єкта;
- зв’язку та оповіщення;
- забезпечення пожежної безпеки;
- підготовки керівного складу та навчання населення діям у НС.
Підвищені вимоги ставляться до ЦЗ на підприємствах, у власності або користуванні яких є потенційно небезпечні об'єкти (ПНО) і об'єкти підвищеної небезпеки (ОПН).
Потенційно небезпечний об'єкт (ПНО) - об'єкт, на якому можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини, біологічні препарати, а також інші об'єкти, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії. За адміністративною ознакою ПНО вважається структурний підрозділ (виробництво, цех, відділення, дільниця тощо) суб'єкта господарювання [4].
Небезпечна речовина - хімічна, токсична, вибухова, окислювальна, горюча речовина, біологічні агенти та речовини біологічного походження, які становлять небезпеку для життя і здоров'я людей та довкілля, сукупність властивостей речовин і/або особливостей їх стану, внаслідок яких за певних обставин може створитися загроза життю і здоров'ю людей, довкіллю, матеріальним та культурним цінностям.
Суб'єкт господарювання, у власності або користуванні якого є хоча б один ПНО чи який має намір розпочати будівництво такого об'єкта, організовує проведення його ідентифікації [8].
Ідентифікація ПНО полягає у виявленні на об'єктах господарської діяльності джерел та чинників небезпеки, які здатні за негативних обставин (аварія, стихійне лихо тощо) ініціювати виникнення НС, а також в оцінці максимального рівня можливих НС. Ідентифікації підлягають усі об'єкти господарської діяльності, які розташовані на території України і перебувають у державній, колективній або приватній власності юридичних або фізичних осіб, а також інші об'єкти, визначені комісіями з питань ТЕБ та НС [19].
За результатами ідентифікації ПНО складається Повідомлення про результати ідентифікації щодо визначення потенційної небезпеки, а ПНО заносяться до переліку, який ведуть органи державного нагляду у сфері ЦЗ.
Серед ПНО виділяють об’єкти підвищеної небезпеки.
Об'єкт підвищеної небезпеки (ОПН) - об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що є реальною загрозою виникнення НС техногенного та природного характеру. Виділяють ОПН 2 класів.
Державний реєстр ОПН веде Держгірпромнагляд. Суб'єкт господарської діяльності складає повідомлення про результати ідентифікації ОПН (форма ОПН-1) і надсилає його відповідним територіальним органам Держгірпромнагляду, Державної інспекції технічного нагляду, Мінприроди, державної СЕС, місцевим органам виконавчої влади, а також готує і подає до останніх декларацію безпеки ОПН - документ, який визначає комплекс заходів, що вживаються ним з метою запобігання аваріям, а також забезпечення готовності до локалізації, ліквідації аварій та їх наслідків, захист людей і довкілля від їх впливу. Одночасно з розробленням декларації безпеки розробляють і затверджують план локалізації і ліквідації аварій для кожного ОПН, який вони експлуатують або планують експлуатувати.
Якщо підприємство належить до таких, у власності або користуванні яких є ПНО або ОПН, у дипломній роботі наводять висновки про організацію безпеки та захисту в НС і відповідне нормативне забезпечення (додаток 1).