Матеріально-технічне та фінансове забезпечення безпеки в НС.

Суб'єктамигосподарської діяльності, у власності або у користуванні яких є ОПН, за рахунок власних коштів створюється об'єктовий запас (будівельні матеріали, пальне, медикаменти, продовольство, техніка, технічні засоби та інші матеріально-технічні цінності) для запобігання, ліквідації НС техногенного і природного характеру та їх наслідків, проведення невідкладних відновних робіт виходячи з максимальної прогнозованої НС, характерної для конкретного об'єкта, а також передбаченого обсягу робіт з ліквідації її наслідків. Створення, утримання та поповнення об'єктового запасу здійснюється за рахунок власних коштів підприємств [9].

Об’єктовий запас використовується тільки для:

- здійснення запобіжних заходів у разі загрози виникнення НС;

- ліквідації НС техногенного і природного характеру та їх наслідків;

- проведення невідкладних відновних робіт;

- надання громадянам, постраждалим від наслідків НС, одноразової матеріальної допомоги для забезпечення їх життєдіяльності;

- розгортання та утримання тимчасових пунктів проживання і харчування постраждалих громадян.

Фінансування заходів щодо попередження, ліквідації НС техногенного та природного характеру та їх наслідків здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, місцевих бюджетів, а також коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності і господарювання, добровільних пожертвувань фізичних та юридичних осіб, благодійних організацій та об'єднань громадян, інших не заборонених законодавством джерел [3].

Заходи ЦЗ в бюджетних установах і організаціях проводяться за рахунок коштів, призначених на їх утримання. Заходи ЦЗ на підприємствах, в установах і організаціях, які перебувають на господарському розрахунку, проводяться за рахунок коштів, що виділяються на загальновиробничі, адміністративно-управлінські та експлуатаційні витрати.

Фінансування заходів, що потребують капітальних вкладень (будівництво захисних споруд, складів для зберігання техніки та майна, створення пунктів управління, систем зв'язку та оповіщення), здійснюється відповідно до загального порядку фінансування капітального будівництва [13].

Проектом Кодексу цивільного захисту України, розробленим КМУ, визначено: обсяги фінансування, що виділяються ПНО та ОПН для проведення необхідних заходів ЦЗ, повинні становити не менше ніж 0, 5 відсотка валового доходу таких об’єктів.

Кошти, виділені на ліквідацію НС, використовуються для [11]:

- проведення пошуково-рятувальних, аварійно-відновних та інших невідкладних робіт з метою усунення безпосередньої загрози життю і здоров'ю людей, що виникла внаслідок цих ситуацій;

- забезпечення дій рятувальних та інших підрозділів або організацій, залучених до ліквідації;

- надання матеріальної допомоги потерпілим внаслідок НС;

- розгортання та утримання тимчасових пунктів проживання і харчування потерпілих;

- проведення евакуаційних заходів.

Відшкодування шкоди, заподіяної фізичним чи юридичним особам аварією на ОПН, здійснюється суб'єктом господарської діяльності, у власності або у користуванні якого він перебуває, у повному обсязі, крім випадків, коли аварія виникла внаслідок непереборної сили або з умислу потерпілого [4]. Підприємство також несе витрати на обов'язкове страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на ОПН [12].

Оцінку збитків від наслідків НС техногенного і природного характеру можна зробити за встановленою методикою [14].

У дипломній роботі наводять дані про фінансування заходів щодо попередження НС, захисту своїх працівників, об'єктів господарювання та довкілля від НС техногенного та природного характеру, обсяг збитків і відшкодувань, пов’язаних з ними (у таблиці довільної форми).