від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру

на 2012-2016 роки (витяг) [21]

... II. Економічна ефективність

Економічна ефективність програмних заходів у зв'язку із специфікою проблем, що розв'язуються, визначається:

- економічною ефективністю зниження ризику або попередження виникнення надзвичайних ситуацій (далі - НС);

- прямою економічною ефективністю.

Економічна ефективність програмних заходів, які забезпечують пом'якшення (ліквідацію) наслідків НС, що виникла, оцінюється шляхом порівняння витрат на реалізацію такого програмного заходу з витратами на ліквідацію цієї НС. До заходів із ліквідації належать: використання технічних та матеріальних засобів, організація аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, лікування та реабілітація постраждалих тощо.

Показником економічної ефективності програмних заходів є обсяг заощаджених коштів, який розраховано як співвідношення суми витрат, необхідних для повної ліквідації наслідків НС та суми витрат на реалізацію програмного заходу (у відсотках), який дозволить запобігти виникненню НС:

, %

де В₁ - розмір витрат на реалізацію програмного заходу; B₂ - витрати на реалізацію заходів з ліквідації НС.

Економічна ефективність зниження ризику або попередження виникнення НС визначається, як співвідношення можливих втрат від соціальних, екологічних та економічних наслідків НС і витрат на реалізацію заходу. При цьому необхідно чітко визначити роль саме заходу, який пропонується для скорочення втрат (частіше всього зниження ризику, або попередження НС є результатом реалізації цілого комплексу заходів).

Результати розрахунків економічної ефективності зниження ризику або попередження виникнення НС подаються у вигляді сукупності наступних показників:

- розрахункова вартість (величини) недопущених у результаті реалізації програмного заходу економічних втрат;

- вартість (розмір) видатків на реалізацію запропонованого програмного заходу;

- відношення вартості (розміру) попереджених (недопущених) втрат до вартості (розміру) видатків на реалізацію програмного заходу (у відсотках).

Пряма економічна ефективність програмних заходів визначається як співвідношення економії (прямого ефекту) від реалізації програмного заходу до можливих витрат при реалізації альтернативних заходів. Прямий економічний ефект програмного заходу може виникнути у зв'язку з використанням найбільш вигідних (дешевших) рішень порівняно з тими, що використовуються на цей час, або порівняно з технічними, організаційними і фінансовими рішеннями, які запропоновано в інших програмах, що забезпечують досягнення аналогічного або кращого за показниками результату.

Результати розрахунків прямої економічної ефективності програмних заходів подаються у вигляді сукупності наступних показників:

E₂ - розмір економії (прямого ефекту) від реалізації програмного заходу щодо розміру витрат на ці заходи альтернативними варіантами;

DF₂ = F₂ – F₁ - розмір абсолютної економії (прямого ефекту) від реалізації програмного заходу;

F₁ - розмір витрат на реалізацію запропонованого програмного заходу;

F₂ - розмір витрат на реалізацію програмних заходів за іншими варіантами.

, %

III. Екологічні наслідки

Екологічні наслідки реалізації програмних заходів оцінюються якісними і кількісними параметрами:

- втрати порівняно з попередніми у навколишньому середовищі (природні угіддя);

- перелік та обсяги рекультивованих та інших робіт.

Співвідношення цих та інших параметрів за результатами звітного року та попередніх визначають ефективність реалізації Програми в екологічній сфері.

IV. Соціальні наслідки

Соціальні наслідки реалізації програмних заходів оцінюються якісними та кількісними параметрами:

- гарантований захист та рятування населення від НС;

- швидкість ліквідації НС та подій, у першу чергу - пожеж;

- зниження соціальної напруженості серед населення у зоні реалізації програмного заходу;

- позитивні зміни у демографічній ситуації, стану здоров'я і працездатності населення у зоні реалізації програмного заходу;

- перелік та масштаби робіт щодо соціальної реабілітації населення.

Співвідношення цих та інших параметрів за результатами звітного року та попередніх визначають ефективність реалізації Програми в соціальній сфері.

... V. Показники, які характеризують ефективність реалізації Програми

та методика їх розрахунків

1) Зменшення втрат від НС (відповідно до середнього показника за попередні 3-4 роки (2008-2011 роки):

а) зменшення економічних втрат на E, %:

,

де V₁ - економічні втрати від НС за звітний рік; V₂ - середні економічні втрати від НС за попередні 3-4 роки (2008-2011 роки) (V₂ > V₁), а саме:

, або ,

де: V₈, V₉, V₁₀, V₁₁ - економічні втрати відповідно за 2008, 2009, 2010, 2011 роки.

Розмір економічних втрат визначається за даними щорічних Національних доповідей про стан техногенної та природної безпеки в Україні;

б) зменшення кількості загиблих людей на L, %:

,

де N₁ - кількість загиблих людей у НС за звітний рік; N₂ – середня кількість загиблих людей у НС за попередні 3-4 роки (2008-2011 роки), а саме:

, або ,

де: N₈, N₉, N₁₀, N₁₁ - кількість загиблих людей у НС відповідно за 2008, 2009, 2010, 2011 роки.

Кількість загиблих людей у НС визначається за даними державної статистичної звітності про надзвичайні ситуації або даними щорічних Національних доповідей про стан техногенної та природної безпеки в Україні;

в) зменшення кількості постраждалого населення на P, %:

,

де: M₁ - кількість постраждалого населення у НС за звітний рік; M₂ - середня кількість постраждалого населення у НС за попередні 3-4 роки (2008-2011 роки), а саме:

, або ,

де: M₈, M₉, M₁₀, M₁₁ - кількість постраждалого населення у НС відповідно за 2008, 2009, 2010, 2011 роки.

Кількість постраждалого населення у НС визначається за даними державної статистичної звітності про НС або за даними щорічних Національних доповідей про стан техногенної та природної безпеки в Україні.

3) Підвищення ефективності витрат на заходи щодо попередження НС.

Підвищення ефективності витрат на заходи щодо попередження НС (W) визначається співвідношенням розміру витрат на заходи щодо зниження ризику виникнення НС (попередження НС) до розміру попереджених втрат:

,

де: S - витрати на попередження НС за звітний рік; Z₁ - економічні втрати від НС за звітний рік за умов відсутності заходів з попередження НС; Z₂ - економічні втрати від НС за звітний рік за умов реалізації заходів з попередження; Z₁ – Z₂ - попереджені втрати за звітний рік.