Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Порядок розробки ситуації
З огляду на складність проблемної ситуації, студентів необхідно ознайомити з деякими вихідними теоретичними положеннями. Конфлікт — зіткнення протилежних інтересів, поглядів, цілей, позицій, думок двох або декількох людей. В основі будь-якого конфлікту лежить конфліктна ситуація, а також протилежні засоби досягнення мети. Для розростання конфлікту необхідний інцидент (привід), коли одна сторона починає діяти, ущемляючи (нехай ненавмисно) інтереси іншої:
КОНФЛІКТ = КОНФЛІКТНА СИТУАЦІЯ + ІНЦИДЕНТ
Посилення, ескалація конфлікту відбувається за схемою:
МІЖОСОБИСТІСНИЙ МІЖГРУПОВИЙ ЗАГАЛЬНОКОЛЕКТИВНИЙ КОНФЛІКТ КОНФЛІКТ КОНФЛІКТ
При цьому емоції наростають, як снігова лавина. Отже, керівник, одержавши інформацію про конфлікт, повинен негайно вживати заходів, не чекаючи його розростання. Зменшити імовірність помилок і негативні наслідки конфлікту можна, дотримуючись такого алгоритму: 1. Вивчення конфліктної ситуації, визначення динаміки і зони поширення конфлікту, попереднє виявлення опонентів, об'єкта конфлікту, інциденту. 2. Локалізація ситуації — обмеження кількості свідків конфлікту, щоб уникнути спочатку витоку відомостей і виключення тим самим подальшого розростання конфлікту. 3. Аналіз конфліктної ситуації: § окреме опитування конфліктуючих сторін і свідків конфлікту, знайомство з характеристиками і матеріалами і тощо; § всебічне вивчення учасників і свідків конфлікту, врахування їхніх індивідуально-психологічних особливостей, додатковий збір матеріалів, виявлення психологічного клімату в колективі і тощо; § уявне моделювання конфліктної ситуації на основі отриманої інформації та ідентифікація моделі конфлікту з оригіналом. 4. Розробка і аналіз варіантів вирішення конфлікту. 5. Вибір методу (педагогічного або адміністративного) і форми вирішення конфлікту. 6. Перевірка адекватності обраних методу і форми вирішення конфлікту цілям виробництва. 7. Реалізація обраного і перевіреного варіанта вирішення конфлікту. 8. Оголошення результатів вирішення конфлікту. 9. Зняття виникаючої психологічної напруги (фрустрації) в опонентів.
Із врахуванням наведеного алгоритму вирішення конфліктних ситуацій слід розглянути питання: 1. Хто винуватий у цій виробничій ситуації? 2. Який збиток нанесений цехові? 3. Як можна було вирішити виробничий конфлікт? 4. Визначити за 10-бальною системою ступінь вини у виробничому конфлікті кожного з учасників, вказавши послідовність (черговість).
|