Рівень І

Для студентів усіх медичних спеціальностей

Навчальний рік

Рівень І

1. Правовий статус української мови сьогодні визначає

A) Конституція України

B) Указ Президента України

C) Додаток до Закону

D) Навчальний план ВНЗ

E) Референдум

2. В Україні сьогодні державною є

A) Російська мова

B) Українська мова

C) Російська та українська мови

D) Російська, кримсько-татарська та українська мови

E) Англійська та українська мови

3. Сукупність загальновизнаних мовних засобів, що вважаються правильними і зразковими на певному історичному етапі, називають

A) Мовні норми

B) Термінологія

C) Лексика

D) Історизми

E) Архаїзми

4. Зачинателем нової української літературної мови є

A) Тарас Шевченко

B) Іван Котляревський

C) Григорій Квітка-Основ’яненко

D) Іван Франко

E) Василь Каразін

5. Основоположником нової української літературної мови є

A) Тарас Шевченко

B) Іван Котляревський

C) Григорій Квітка-Основ’яненко

D) Іван Франко

E) Василь Каразін

6. Норми правильного наголошування слів визначає норма

A) Орфоепічна

B) Індивідуальна

C) Морфологічна

D) Лексична

E) Стилістична

7. Правила написання приватних листів визначає такий підстиль:

A) Науково-технічний

B) Офіційно-адміністративний

C) Науково-популярний

D) Епістолярний

E) Законодавчий

8. Викресліть зайву назву у різновидах стилів:

A) Науковий

B) Офіційно-діловий

C) Розмовний

D) Місцевий

E) Публіцистичний

9. Конфесійний стиль - це стиль спілкування, що використовується

A) Церквою

B) Літературою

C) У побуті

D) У дошкільних закладах

E) У медичних університетах України

10. Публіцистичний стиль - це стиль спілкування, що використовується

A) Церквою

B) Літературою

C) Засобами масової інформації

D) У дошкільних закладах

E) У медичних університетах України

11. Художній стиль використовується

A) Церквою

B) Літературою

C) У побуті

D) У дошкільних закладах

E) У медичних університетах України

12. Розмовно-побутовий стиль - це стиль спілкування, що використовується

A) Церквою

B) Літературою

C) У побуті

D) У дошкільних закладах

E) У медичних університетах України

13. Високий ступінь стандартизації мовних засобів, широке вживання канцеляризмів характерні для такого стилю:

A) наукового

B) офіційно-ділового

C) розмовного

D) конфесійного

E) публіцистичного

14. Чітка організація тексту, поділ його на параграфи, пункти, підпункти, використання термінів характерні для такого стилю:

A) наукового

B) офіційно-ділового

C) розмовного

D) конфесійного

E) публіцистичного

15. Відсутність образності, емоційності, індивідуальних авторських рис характерні для такого стилю:

A) художнього

B) офіційно-ділового

C) розмовного

D) конфесійного

E) публіцистичного

16. Законодавчий, дипломатичний, юридичний, адміністративно-канцелярський - підстилі такого стилю:

A) наукового

B) офіційно-ділового

C) розмовного

D) конфесійного

E) публіцистичного

17. Стиль, сферою використання якого є наукова та науково-технічна діяльність, називається

A) науковий

B) офіційно-діловий

C) розмовний

D) конфесійний

E) публіцистичний

18. Насиченість термінами, абстрактною лексикою характерні для такого стилю

A) наукового

B) офіційно-ділового

C) розмовного

D) конфесійного

E) публіцистичного

19. Особливістю мови історичної прози є

A) наявність арго

B) наявність діалектизмів

C) використання професіоналізмів

D) наявність жаргонізмів

E) використання історизмів

20. Функціональний стиль літературної мови, який використовується в періодичних виданнях, засобах масової інформації, називається

A) науковий

B) офіційно-діловий

C) розмовний

D) конфесійний

E) публіцистичний

21. Функціональний стиль літературної мови, який характеризується емоційністю, експресивністю, естетичною мотивованістю мовних засобів, образністю називається

A) науковий

B) офіційно-діловий

C) адміністративний

D) популярний

E) художній

22. Стиль письмової наукової мови - це безособовий монолог. Тому виклад зазвичай ведеться

A) від першої особи

B) від другої особи

C) від третьої особи

D) від четвертої особи

E) від п'ятої особи

23. Офіційно-ділова лексика використовується в стилях:

А) художньому

В) публіцистичному

С) розмовному

D) науковому

E) офіційно-діловому

24. Емоційно-експресивна лексика використовується в:

А) художньому та публіцистичному стилях

В) інформаційному підстилі

С) законодавчому підстилі

D) дипломатичному підстилі

E) науковому стилі

25. Мовні штампи типу «У зв’язку з...», «Відповідно до...» використовуються у такому стилі:

А) художньому

В) публіцистичному

С) розмовному

D) науковому

E) офіційно-діловому

26. Усне повсякденне спілкування в побуті, у сім’ї, на виробництві забезпечує такий стиль:

А) художній

В) публіцистичний

С) розмовний

D) науковий

E) офіційно-діловий

27. Стиль, який широко використовується у творчій діяльності, різних видах мистецтва, у культурі й освіті, називається

А) художній

В) публіцистичний

С) розмовний

D) науковий

E) офіційно-діловий

28. Використання несловесних засобів (логічних наголосів, тембру, пауз, інтонації, жестів, міміки) характерні для такого стилю:

А) художнього

В) публіцистичного

С) розмовного

D) наукового

E) офіційно-ділового

29. Логічність викладу; об’єктивний аналіз; точність і лаконічність висловлювань; аргументація тверджень характерні для такого стилю:

А) художнього

В) публіцистичного

С) розмовного

D) наукового

E) офіційно-ділового

30. Наявність схем, таблиць, графіків, використання термінів, залучення цитат і посилання на першоджерела; наявність чіткої композиційної структури тексту характерні для такого стилю:

А) художнього

В) публіцистичного

С) розмовного

D) наукового

E) офіційно-ділового

31. Монографія, рецензія, стаття, курсова й дипломна роботи, реферат, тези є жанрами такого стилю:

А) художнього

В) публіцистичного

С) розмовного

D) наукового

E) офіційно-ділового

32. Пропаганда певних думок, переконань, ідей, теорій та активна агітація за втілення їх у повсякдення характерні для такого стилю:

А) художнього

В) публіцистичного

С) розмовного

D) наукового

E) офіційно-ділового

33. Самостійна частини мови, яка вказує на предмети, їх ознаки і кількість, але не називає їх – це:

A) іменник

B) прийменник

C) числівник

D) займенник

E) прикметник

34. Самостійна частина мови, яка означає дію або стан, – це:

A) дієслово

B) іменник

C) прислівник

D) числівник

E) займенник

35. Повнозначна частина мови, що означає кількість предметів або абстрактну математичну кількість та порядок предметів при лічбі, – це:

A) займенник

B) дієслово

C) прислівник

D)числівник

E) іменник

36. Частина мови, яка служить для вираження відношень між предметами, а також відношення дії чи стану до предмета – це:

A) займенник

B) прийменник

C) прислівник

D) числівник

E) іменник

37. Самостійна невідмінювана частина мови, яка виражає ознаку дії чи стану або ступінь вияву іншої ознаки та обставини, – це:

A) прислівник

B) займенник

C) прикметник

D) прийменник

E) числівник

38. За значенням та граматичними ознаками числівники поділяються на:

A) прості

B) складні

C) складені

D) кількісні й порядкові

E) дробові

39. У складених порядкових числівниках відмінюється:

A) перша частина

B) друга частина

C) третя частина

D) остання складова частина

E) четверта частина

40. Числівникові назви чверть, третина, половина, відмінюються як:

A. іменники відповідних відмін

B. прикметники

C. числівники

D. займанки

E. дієслово

41. Іменник раз у сполученні з іменником половина має форму:

A) раз

B) рази

C) раза

D) разів

E) разом

42. За значенням та функціями вирізняють частини мови:

A) загальні та власні

B) збірні та одиничні

C) самостійні та службові

D) прості та складені

E) власні та службові

43. Частина мови, яка відповідає на питання хто?, що? й означає предмет, особу чи явище, – це:

A) займенник

B)іменник

C) числівник

D) дієслово

E) прислівник

44. Зміна іменників за відмінками та числами називається:

A) змінюванням

B) відмінюванням

C) позначенням

D) дієвідмінюванням

E) словотворенням

45.Іменник чоловічого роду в родовому відмінку однини має закінчення -а, -я:

A) назви осіб, власні імена та прізвища

B) назви, що означають збірні поняття

C) назви рослин, кущів, плодових дерев

D) назви будівель, споруд, приміщень

E) назви почуттів

46. Іменники чоловічого роду в родовому відмінку однини мають закінчення -у, -ю:

A) назви мір довжини, ваги, площі, часу, одиниць енергії

B) терміни іншомовного походження, що означають елементи будови чогось, конкретні предмети, геометричні фігури та їх частини

C) українські суфіксальні слова-терміни

D) терміни іншомовного походження (хімічні або фізичні процеси)

E) назви машин та їх деталей

47.Кличний відмінок однини має закінчення -у:

A) іменники мішаної групи з основою на шиплячий (крім ж)

B) іменники м’якої групи

C) безсуфіксальні іменники твердої групи

D) іменники м’якої групи із суфіксом -ель

E) географічні назви із суфіксом -ів (-їв), -ов, -ев (-єв), -ин, -ін (-їн)

48.Іменники на позначення статусу, професії, посади, звання пишуться в:

A) жіночому роді

B) середньому роді

C) чоловічому роді

D) спільному роді

E) множині

49. Збірні іменники, що позначають сукупність однакових або подібних понять, істот, тварин, предметів, треба заміняти іменниками у формі:

A) однини

B) множини

C) жіночого роду

D) чоловічого роду

E) середнього роду

50.Самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? – це:

A) прислівник

B) прикметник

C) займенник

D) дієслово

E) іменник

51.Ступені порівняння утворюють:

A) якісні прикметники

B) присвійні прикметники

C) відносні прикметники

D) збірні іменники

E) речовинні іменники

52. У професійному мовленні перевага надається прикметникам:

A. вищого ступеня порівняння

B. найвищого ступеня порівняння

C. книжного походження

D. прислівникам

E. якісним

53. Частина мови, яка вказує на предмети, ознаки та кількість, але не називає їх, – це:

A. іменник

B. займенник

C. числівник

D. сполучник

E. прислівник

54.За значенням займенники поділяються на:

A) 5 розрядів

B) 6 розрядів

C) 7 розрядів

D) 8 розрядів

E) 9 розрядів

55.У професійному мовленні слід уникати використання:

A. іменників

B. прикметників

C. дієслів

D. числівників

E. займенників

56. Який документ заповнює черговий лікар під час спілкування з хворим:

A) протокол операції

B) довідку

C) листок непрацездатності

D) медичну картку хворого

E) щоденник

58. Розділ мовознавчої науки, що вивчає частини мови та їх граматичні особливості, – це:

A) синтаксис

B) словотвір

C) лексикологія

D) морфологія

E) стилістика

59. Іменник раз зі словом п івтора та дробовим числівником має форму:

A) раз

B) раза

C) разів

D) разом

E) рази

60. У датах назви місяців уживаються у відмінку:

A) називному

B) родовому

C) давальному

D) знахідному

E) місцевому

61. У професійному мовленні слід уникати іменників із стилю:

A) розмовного

B) наукового

C) публіцистичного

D) художнього

E) конфесійного

62. У професійному мовленні перевага надається іменникам:

A) чоловічого роду

B) пестливим

C) розмовним

D) складним

E) книжного походження

63. У професійному мовленні слід уникати:

A) багатозначності іменників

B) книжного походження

C) публіцистичного стилю

D) художнього стилю

E) конфесійного стилю

64. У професійному мовленні слід уникати вживання прикметників:

A) абстрактних

B) прислівних

C) розмовних

D) пестливих

E) якісних

65. На означення вищого ступеня ніколи не вживається з прикметниками:

A) більш

B) менш

C) найбільш

D) самий

E) найменш

66. Збірні числівники обоє, обидва, обидві в непрямих відмінках мають форми числівника:

A) кілька

B) декілька

C) багато

D) небагато

E) два

67. Звітна доповідь за своєю структурою нагадує:

A) звіт

B) протокол

C) оголошення

D) лист

E) рецензію

68. Під час мітингової промови виступають:

A) один оратор

B) кілька ораторів

C) два оратори

D) три оратори

E) чотири оратори

69. Виступ з метою висвітлення певної інформації та впливу на розум і волю слухачів — це:

A) промова

B) нарада

C) диспут

D) дискусія

E) бесіда

70. Промова, у якій доречні експромти, імпровізації - це:

A) мітингова

B) ювілейна

C) ділова

D) наукова

E) політична

71. Формою пропаганди наукових знань є:

A) лекція

B) дискусія

C) бесіда

D) диспут

E) нарада

72. Важливим для успіху лекції є:

A) план

B) вступна частина

C) основна частина

D) висновки

E) заключна частина

73. Обговорення будь-якого спірного питання — це:

A) дискусія

B) лекція

C) диспут

D) бесіда

E) промова

74. Мовленнєвий етикет – це:

А) норми правильного наголошування слів

B) мікросистема національноспецифічних стійких формул спілкування

C) норми правильного слововживання

D) норми правильної вимови

E) пунктуаційні норми

75. Мовленнєвий етикет за Формановською Н. нараховує:

A) близько трьох функцій

B) близько чотирьох функцій

C) близько п'яти функцій

D) близько шести функцій

E) близько семи функцій

76. Функція ввічливості (конотативна) пов’язана з:

A) реакцією співбесідника — вербальною, жестовою, діяльнісною

B) проявами ввічливого поводження членів колективу один з одним

C) імперативною, бо привернути увагу означає здійснити вплив на співбесідника

D) усіма проявами мовленнєвого етикету

E) факультативною

77. Регулююча функція (регулятивна) пов’язана з:

A) реакцією співбесідника — вербальною, жестовою, діяльнісною

B) проявами ввічливого поводження членів колективу один з одним

C) імперативною, бо привернути увагу означає здійснити вплив на співбесідника

D) усіма проявами мовленнєвого етикету

E) факультативною

78. Функція впливу (імперативна, волюнтативна) пов’язана з:

A) реакцією співбесідника — вербальною, жестовою, діяльнісною

B) проявами ввічливого поводження членів колективу один з одним

C) імперативною, бо привернути увагу означає здійснити вплив на співбесідника

D) усіма проявами мовленнєвого етикету

E) факультативною

79. Функція звертальна (апелятивна) тісно пов'язана з:

A) реакцією співбесідника — вербальною, жестовою, діяльнісною

B) проявами ввічливого поводження членів колективу один з одним

C) імперативною, бо привернути увагу означає здійснити вплив на співбесідника

D) усіма проявами мовленнєвого етикету

E) факультативною

80. Емоційно-експресивна (емотивна) функція - це:

A) реакція співбесідника — вербальна, жестова, діяльнісна

B) прояви ввічливого поводження членів колективу один з одним

C) імперативна, бо привернути увагу означає здійснити вплив на співбесідника

D) усі прояви мовленнєвого етикету

E) факультативна

81. Частина мови, що позначає абстрактне число, кількість однорідних предметів, кількість частин від цілого або місце предмета в ряду однорідних при лічбі, – називається:

A) іменником

B) прикметником

C) займенником

D) числівником

E) дієсловом

82. Порядковий числівник третій (третя, третє) відмінюється як:

A) іменник твердої групи

B) іменник м’якої групи

C) іменник мішаної групи

D) прикметник твердої групи

E) прикметник м’якої групи

83. Після числівників два, три, чотири іменник завжди стоїть у формі:

A) Н. в. одн.

B) Н. в. мн.

C) Р. в. одн.

D) Р.в. мн.

E) З. в. одн.

84. У датах назви місяців уживаються в:

A) Н. в.

B) Р. в.

C) Д. в.

D) З. в.

E) О. в.

85. Після дробових числівників іменник стоїть лише в:

A) Н. в. одн.

B) Н. в. мн.

C) Р. в. одн.

D) Р. в. мн.

E) З. в. одн.

86. Дієвідміну дієслова можна визначити за:

A) закінченням 1 ос. одн.

B) основою дієслова в теперішньому часі

C) закінченням 1 ос. мн.

D) закінченням 2 ос. мн.

E) закінченням 3 ос. мн.

87. Безособові дієслова змінюються за:

A) способами й часами

B) особами

C) родами

D) відмінками

E) числами

88. Уживаючи дієслова в професійному мовленні, слід надавати перевагу:

A) активним конструкціям

B) пасивним конструкціям

C) передминулому часу

D) розмовним дієслівним формам

E) коротким дієслівним формам

89. Сферою використання активних дієприкметників в основному є:

A) термінологічна лексика

B) застаріла лексика

C) активна лексика

D) пасивна лексика

E) новітня лексика

90. Складні прислівники, утворені сполученням прийменника з прислівником, пишуться:

A) разом

B) окремо

C) через дефіс

D) через два дефіси

E) разом або окремо (залежно від контексту)

91. За значенням займенники поділяються на:

A) 9 розрядів

B) 8 розрядів

C) 7 розрядів

D) 6 розрядів

E) 5 розрядів

92. Займенник «Я» вживається в такому документі:

A) пояснювальна записка

B) наказ

C) акт

D) список

E) протокол

93. Займенник, що вживається у ввічливому значенні й пишеться з великої літери, - це:

A) мій

B) хто

C) скільки

D) ти

E) ви

94. Зазначте, як відмінюються порядкові числівники:

A) як іменники

B) як прикметники

C) як кількісні числівники

D) не відмінюються

E) у всіх непрямих відмінках мають закінчення -и

95. Зазначте, який порядковий числівник відмінюється, як прикметник м’якої групи:

A) другий

B) восьмий

C) четвертий

D) п’ятий

E) третій

96. Займенник, який при відмінюванні не має називного відмінка, роду й числа:

A) я

B) хто

C) ніякий

D) мій

E) себе

97. З’ясуйте, у якому рядку всі займенники особові:

A) ти, що, чий, цей

B) сам, вона, щось, їхній

C) який, воно, мій, такий

D) хто-небудь, абищо, ніскільки, дехто

E) мені, вас, нами, йому

98. Батьківщиною красномовства є:

A) Давній Китай

B) Давній Єгипет

C) Антична Греція

D) Київська Русь

E) Італія

99. Омоніми – це слова:

А) однакові за звучанням і написанням, але різні за значенням

В) однакові за значенням, але різні за звучанням і написанням

С) протилежні за значенням

D) близькі за значенням

E) однакові за значенням, формою та звучанням

100. Пароніми – це слова:

А) близькі за значенням

В) близькі за зовнішньою формою, звучанням, але різні за значенням

С) протилежні за значенням

D) однакові за написанням, але різні за значенням

E) однакові за звучанням

101. Словники розрізняють за змістом матеріалу та способом його опрацювання на такі групи:

А) етимологічні

В) фразеологічні

С) орфографічні

D) тлумачні

E) енциклопедичні та філологічні

102. Слова, які складають основу української лексики й формують національні ознаки мови, називаються:

А) власне українськими

В) полонізмами

С) запозиченими

D) кальками

E) історизмами

103. Спеціальне слово, яке вживається для точного найменування певного наукового поняття, називається:

А) евфемізмом

В) терміном

С) синонімом

D) антонімом

E) паронімом

104. Застарілі слова, що виходять з ужитку, називаються:

А) архаїзмами

В) синонімами

С) неологізмами

D) паронімами

E) запозиченими

105. Нові слова, що з’являються в мові в процесі розвитку суспільства, називаються:

А) історизмами

В) неологізмами

С) архаїзмами

D) полонізмами

E) діалектизмами

106. Вставні слова, які пояснюють окремі поняття чи систематизують виклад, переважно стоять:

A) на початку речення

B) у кінці речення

C) у середині речення

D) на початку або в кінці речення

E) у будь-якій позиції

107. Майже вci присудки в офіційно-діловому стилі вживаються у формі:

A) минулого часу

B) майбутнього часу

C) теперішнього часу

D) минулого часу дійсного способу

E) майбутнього часу умовного способу

108. У діловому листуванні переважає:

A) пряма мова

B) непряма мова

C) і пряма, і непряма мова

D) алегорія

E) неправильний порядок слів у реченні

109. Типова ознака офіційно-ділового стилю – це:

A) пряма мова

B) непряма мова

C) переважне використання дієслів у формі умовного способу

D) використання віддієслівних іменників

E) використання емоційно-експресивної лексики

110. У фахових ділових паперах вживають:

A) присудки у формі минулого часу умовного способу

B) розщеплені присудки

C) форми умовного способу

D) складені іменні присудки

E) пряму мову

111. До складу розщепленого присудка може входити:

А) іменник або кілька означень

B) декілька дієслів

C) прислівник

D) частка

E) прийменник

112. Для опиcу фактів, явищ, процеciв у медичних наукових

текстах часто використовують

A) неповні речення

B) пряму мову

C) безособові та неозначено-особові речення

D)двоскладні речення

E) окличні речення

113. Дієприслівниковий зворот є засобом передавання дії,

A) що відбувається одночасно або у зв’язку з іншою дією

B) що передує основній дії

C) що відбудеться після основної дії

D) що відбувається безвідносно до основної дії

E) яку виконує інша особа

114. Обов’язковою умовою вживання дієприслівникових зворотів є те, що дві дії, одна з яких виражена дієсловом-присудком, а інша дієприслівником, повинні здійснюватися:

A) різними особами

B) безвідносно до певної особи

C) однією особою

D) декількома особами в різний час

E) декількома особами одночасно

115. Помилки при вживанні дієприслівникових зворотів легко виправити, заміщуючи їx на:

A) речення з підрядним порівняльним

B) речення з підрядним з’ясувальним

C) речення з підрядним означальним

D) речення з обставинами

E) речення з означеннями

116. Після прийменника згідно з слід вживати форму:

A) родового відмінка

B) давального відмінка

C) орудного відмінка

D) місцевого відмінка

E) знахідного відмінка

117. Після прийменника усупереч слід вживати форму:

A) родового відмінка

B) давального відмінка

C) орудного відмінка

D) місцевого відмінка

E) знахідного відмінка

118. Після прийменника завдяки слід вживати форму:

A) родового відмінка

B) давального відмінка

C) орудного відмінка

D) місцевого відмінка

E) знахідного відмінка

119. Термін «паралельні конструкції» позначає:

A) форми словосполучень i речень, що можуть виконувати в реченні однакову синтаксичну функцію

B) форми словосполучень і речень, що виконують у реченні різні синтаксичні функції

C) неповні речення

D) пряму мову

E) окличні речення

120. Найпоширенішою синтаксичною помилкою є:

A) правильний порядок слів

B) вживання конструкцій з прийменником по

C) вживання конструкцій з прийменником до

D) неправильний порядок слів у реченнях

E) вживання діалектизмів

121. У традиціях українського мовного етикету забороняється про присутніх говорити в:

A) 1-й особі однини

B) 2-й особі однини

C) 3-й особі однини

D) 1-й особі множини

E) 2-й особі множини

122. У науковому та офіційно-діловому стилях точність досягається через:

A) систему термінів

B) систему образних засобів мови

C) наголошування

D) логічний наголос

E) структуру тексту

123. Лексика, яка використовується в художньому та публіцистичному стилях, усіх підстилях, називається

A) професійно-виробничою

B) емоційно-експресивною

C) офіційно-діловою

D) конфесійною

E) науковою

124. Назви предметів старої культури, побуту – це:

A) історизми

B) архаїзми

C) діалектизми

D) неологізми

E) жаргонізми

125. Сукупність особливостей словника розмовного мовлення людей, пов’язаних певною спільністю інтересів, називається:

A) жаргон

B) архаїзми

C) сленг

D) діалектизми

E) неологізми

126. Різні значеннєві відтінки того самого поняття передають синоніми:

A) стилістичні

B) контекстуальні

C) ідеографічні

D) лексичні

E) морфологічні

127. Слова з протилежним значенням називаються:

A) синонімами

B) антонімами

C) паронімами

D) омонімами

E) фразеологізмами

128. Лексика, яка обслуговує сферу науки, називається:

A) науково-термінологічна

B) офіційно-ділова

C) побутова

D) емоційно-експресивна

E) професійно-виробнича

129. Слова, поширення яких обмежується територією, називаються:

A) жаргоном

B) сленгом

C) діалектизмами

D) неологізмами

E) фразеологізмами

130. Лексика, що використовується у побуті різними соціальними групами, називається:

A) конфесійною

B) нейтрально забарвленою

C) професійно-виробничою

D) побутовою

E) офіційно-діловою

131. Коли почали з’являтись перші медичні термінологічні словники:

A) У XVI-XVII століттях

B) У XV-XVI століттях

C) У XVII –ХІX століттях

D) У ХІX-XХ століттях

E) У ХХІ столітті

132. «Латинсько-український словник» М.Галина видано:

A) У 1920 році

B) У 1950 році

C) У 1970 році

D) У 1990 році

E) У 2000 році

133. Проблема функціонування української мови у сфері медичної діяльності має:

A) Три аспекти

B) Чотири аспекти

C) П’ять аспектів

D) Шість аспектів

E) Сім аспектів

134. Професійно-прикладний аспект реалізується головним чином:

A) У галузі практичної діяльності лікаря

B) У процесі спілкування з пацієнтом

C) Як ознака моральності

D) Як національно-культурницьке навантаження

E) У розмовно-побутовій сфері

135. Національно-культурний аспект реалізується головним чином:

A) У галузі практичної діяльності лікаря,

B) У процесі спілкування з пацієнтом

C) Як ознака моральності

D) Як національно-культурницьке навантаження

E) У розмовно-побутовій сфері

136. Морально-патріотичний аспект реалізується головним чином:

A) У галузі практичної діяльності лікаря,

B) У процесі спілкування з пацієнтом

C) Як ознака моральності

D) Як національно-культурницьке навантаження

E) У розмовно-побутовій сфері

137. Хто з мовознавців запровадив поняття «екологія мови»:

A) О.Сербенська

B) Н. Бабич

C) О. Потебня

D) В. Гумбольдт

E) Д. Білодід

138. Термінознавство – це:

A) Наука, що вивчає спеціальну лексику з точки зору її типології, походження, форми, значення і функціонування, а також використання, упорядкування і творення

B) Розділ мовознавства, пов'язаний зі створенням словників та

C) Опрацюванням їх теоретичних засад

D) Номенклатура

E) Запозичення

139. Лексикографія – це:

A) Наука, що вивчає спеціальну лексику з точки зору її типології,

походження, форми, значення і функціонування, а також

B) Використання, упорядкування і творення

C) Розділ мовознавства, пов'язаний зі створенням словників та

опрацюванням їх теоретичних засад

D) Номенклатура

E) Запозичення

140. Лексикографія поділяється на:

A) Практичну і теоретичну

B) Когнітивну і гносеологічну

C) Ономасіологічну та семасіологічну

D) Історичну і функціональну

E) Просту і складну

141. Термінознавство, яке вивчає закономірності розвитку та вживання спеціальної лексики, – це:

A) Теоретичне

B) Прикладне

C) Загальне

D) Типологічне

E) Семасіологічне

142. Термінознавство, що вивчає історію термінів та терміносистем, - це:

A) Ономасіологічне

B) Історичне

C) Семасіологічне

D) Загальне

E) Теоретичне

143. Термінознавство, що займається вивченням проблем, пов’язаних із значенням спеціальних лексем, зміною значень, – це:

A) Семасіологічне

B) Загальне

C) Історичне

D) Прикладне

E) Теоретичне

144. Наука, що вивчає особливості складання словників спеціальної лексики, - це:

A) Лексикографія

B) Термінографія

C) Морфологія

D) Синтаксис

E) Фразеологія

145. Лексикографія тісно пов’язана з:

A) Фонетикою

B) Лексикологією

C) Морфологією

D) Синтаксисом

E) Фразеологією

146. Документи, за допомогою яких громадяни висловлюють свої пропозиції, прохання, скарги тощо, – це:

A) особисті офіційні

B) з кадрово-контрактових питань

C) розпорядчі

D) організаційні

E) довідково-інформаційні

147. До особистих офіційних документів не належить:

A) заява

B) розписка

C) скарга

D) доручення

E) статут

148. Вид звернення, за допомогою якого громадяни реалізують через державні органи або громадські організації надані їм права, – це:

А) заява

В) розписка

С) скарга

D) доручення

Е) рапорт

149. Документ, яким організація чи окрема особа надає іншій особі право на певну діяльність або отримання матеріальних цінностей від її імені, – це:

А) заява

В) розписка

С) скарга

D) доручення

Е) рапорт

150. Складним називається речення, яке має:

А) більше, ніж дві граматичних основи

В) одну граматичну основу

С) тільки один присудок

D) тільки один підмет

Е) не має ні присудка, ні підмета