Результати українізації.

Результати українізації 20-х рр. були досить вагомі. Кількість українців - держслужбовців у 1927р зросла до 54%. Українська мова перетворилася на основний засіб спілкування, мову офіційного діловодства, освіти. У 1929р в УСРР діяло 80% шкіл, понад 60% технікумів і 30% інститутів з українською мовою навчання. Більше половини книжок, газет і журналів видавалося українською мовою. Українська мова впроваджувалась і в школах командного складу, в червоноармійських частинах. В регіонах інших республік де компактно про­живали українці(Північний Кавказ, Казахстан, Далекий Схід) відкривалися українські школи, видавалися українські газети, працювало українське радіомовлення. Усе це сприяло зростанню національної свідомості українського народу.

В Україні створювалися сприятливі умови для національних меншин, що прожи­вали на її території. У жовтні 1924р було утворено Молдавську автономну республіку. Було виділено 13 національних районів, існували сотні національних сільрад, працювало понад 2 тис. національних шкіл.

20-і рр. стали часом великого піднесення української культури і науки. Лікві­довувалась неписьменність населення. До 1927 р. навчилися читати й писати 2 млн. чоловік. Серед дорослого населення кількість неписьменних знизилась з 76% до 43%.

У 1925р діяло 18 тис. шкіл, 145 технікумів, 35 інститутів, ЗО робітфаків.

Головним центром науки стала ВУАН в якій існувало три відділи: історико-філологічний, фізико-математичний, соціально-економічний.

В сфері літератури і мистецтва головною особливістю стало виник­нення і розпад багатьох письменницьких груп таких як ”Плуг", " Гарт", формування літературних течій: символісти (П.Тичина), неокласики(М.Рильський), Футуристи (М.Семенко).

Це була доба відносної лібералізації літературного та мистецького процесу. Великої популярності набули твори прозаїків І.Микитенка, С. Хвильового, Ю. Яновського, поетів Бажана, Сосюри. Здобули визнання театральні колективи “Березіль” на чолі з Л. Курбасом, ім. Франка під керівництвом Г. Юри та ін. Почав здобувати світове визнання своїми фільмами О. Довженко.

Але всі досягнення українізації вже в середині 30-х рр. були пущені " під ніж" працюючої на повну потужність сталінської каральної машини. Під виглядом боротьби з українським націоналізмом республіканське керівництво починає нову кампанію. Вона була спрямована на дискредитацію прибічників українізації, повільну ліквідацію цієї політики.

ІІІ. Індустріалізація – система заходів, направлених на прискорений розвиток промисловості з метою технічного переоснащення економіки.

В 1925 р. на ХІV з’їзді ВКП(б) було проголошено про необхідність проведення індустріалізації. Для цього був розроблений п’ятирічний план, розрахований на 1928/29 – 1932/33 рр.

Джерела фінансування індустріалізації:

1. Перерозподіл коштів через державний бюджет. Кошти, зароблені в легкій промисловості, переводились на розвиток важкої промисловості.

2. Викачування коштів із сільського господарства. З колгоспів силоміць забирали вирощену ними продукцію і експортували закордон. На виручені кошти закупляли обладнання для підприємств. На селян-одноосібників накладались надподадки.

3. Вводилась державна внутрішня позика. Облігації державного займу добровільно – примусово розповсюджувались серед населення.

4. Встановлення великих податків на великих підприємців.

5. “П’яні гроші”. Монополія держави на виробництво і продаж спиртних напоїв (собівартість виробництва низька, а ціна продажу – висока).