Соціальний і соціологічний факт.

На думку Ядова, соц.фактможна вивчати в онтологічному і логіко-гносеологічному планах. В першому випадку, факти – це будь-які незалежні від спостерігача стани дійсності або події. У другому – факти постають як пояснене знання, здобуте шляхом описання певних фрагментів дійсності. Це основні компоненти системи знання. Поняття „соц.факт” ввів до соціології Еміль Дюргейм у своєму „Методі соціології”. За Д. соц.факт можна визначити лише за зовнішньою змушуючою владою, яку він має над індивідами. Поширеність не є основною ознакою соц.фактів. Явища загальні лише тому, що соціальні, а не соціальні, тому що загальні. У сучасній соц.теорії є декілька визначень соц.факту: як сукупна систематизована ознака масової поведінки, як сукупна ознака масової свідомості, як сукупна, узагальнена ознака продуктів людської діяльності, як певна подія, випадок, стан соц. взаєводії, яку необхідно вивичити з позицій дієвого суб’єкту (феноменологічна соціологія). Ядов виділяє 3 типи соц.факту: науковий, онтологічний і статистичний. Науковий факт – це не початок пізнання, а його висновок. Зазвичай вони вводяться у ту систуму знання, з якої були здобуті початкові гіпотези. Введення нових наукових фактів веде до появи нового систематичного знання. Онтологічні факти (події, явища) – ті, що входять до системи знання лише після їх описання. Стат.факт – це соц-статистичні узагальнення. Тобто, соц.факти можна вивчити як соц.статистичні, тобто сукупні одиничні події, здобуті внаслідок описання їх у деяких концептуальних моделях. Такі соц.факти – це емпіричний базис знання. Ядов також ділить соц.факти на загальні й специфічні. Цей поділ залечить від таких ознак: яка мета дослідження, який предмет дослідження. Який стан знання. Що дозволяє описати, узагальнити і пояснити факти у даній ситуації. До того ж необхідно взяти до уваги, що одні і ті самі явища можуть вивчатися у різних теор.моделях. Також виділення загальних і специфічних фактів залежить від світогляду дослідника. Описання і узагальнення соц.явищ здійснюється у наукових поняттях і якщо це поняття соціологічного знання, то відповідні соц.факти можна назвати соціологічними фактами. Дюргейм виділяє ще соціопсихічні факти. В них є дещо соціальне, бо вони частково втілюють колективну модель.Але соціопсих.факт залежить від конституції індивіда і особливих умов у які він поставлен. Цей тип соц.фактів цікавить соціолога, але не складає предмета соціології.

Поняття „соц.факт” може вивчатися також у якісному сенсі: як одиничний факт, який має підлягати якісному аналізу. Для здійснення такого аналізу необхідно визначити багаточисельні значення подій, що вивчаються, у їх зв’язках. Потім факти необхідно вивчати з позицій різних концептуальних підходів і необхідно встановити наскільки дана подія типова або навпаки нетипова, але може свідчити про особливості можливих змін у майбутньому.