Круг проблем культ.страт. можно выразить в трёх

пунктах:

а) культура индивидуализирует социальное пространство, делает каждую его точку

уникальной (об этом пишет З. Бауман), детерминирует рационально действующих акторов,

самостоятельно конструирующих шансы и выбирающих способы их достижения;

б) различие в доступе к знанию, новациям, технологиям познания, культурным практикам и

соответствующим институтам по-разному оформляет социальные возможности, ролевые

репертуары и стратегии акторов;

в) посредством культуры акторы индивидуально интерпретируют социальные институты и

отношения, видят мир сквозь разные схемы восприятия, и, значит, по-разному формируют схемы

оценивания и действования, приспособления к социальности.

Г) к этому ещё приплетите економическое неравенство, образовательное, короче все типы неравенства которые могу повлиять на это)

Щодо сучасних суспільств принципово важливим є розрізнення 2 видів нерівності:

1. нерівність позицій (зайнятості), що характеризуються нерівними винагородами, різним доступом до основних соціальних ресурсів, як дохід, престиж та влада.

2. Нерівність доступу до соціально-класових позицій.

Саме доступність освіти для всіх здібних і мотивованих вважається певною мірою засобом втілення принципу рівності можливостей, меритократичності сучасного демократичного суспільста.Як соціологічні, так і економічні теорії освіти визнають, що справедливість доступу до освіти виражається у мінімізації залежності освітніх можливостей від соціального походження та в максимізації залежності від їх здібностей та зусиль індивіда. У протилежному разі освіта посилює і закріплює наявну соціальну нерівність.

ДОСТУПНОСТЬ к образованию является основным направленим к изчению соціального неравенства, так как является одной из наиболее актуальних проблем.

Изучали: Коллінз, Бурдь е, Боулз та Гінтіс, Домански, начаєв.

Основні поняття та підходи до вивчення і пояснення гендерних, вікових нерівностей та нерівностей за станом здоров'я.

Гендерна нерівність є одним з проявів соціально-економічної диференціації населення, що зумовлює різні можливості самореалізації жінок та чоловіків у суспільстві. Гендер — це категорія, яка відображає соціальну стать, соціально обумовлену конструкцію, що ґрунтується на біологічних відмінностях між чоловіками й жінками. Вона відображає відмінності у соціальних ролях, поведінці, ментальних характеристиках між чоловіками та жінками. Це певний соціально-рольовий статус, який визначає соціальні можливості жінок і чоловіків у різних сферах життєдіяльності — освіті, професійній діяльності, доступі до влади та економічних ресурсів, сімейній ролі тощо.

В социальном пространстве природной синусоиде более или менее соответствует синусоида социализации. Детство и юность - это период ученичества, освоения норм и ценностей данного общества, в период социальной зрелости эти нормы и ценности усвоены максимально полно в соответствии с индивидуальными возможностями индивида, в фазе старения происходит отставание индивида от процесса изменения социальных структур: они меняются гораздо быстрее, чем стареющий индивид способен к ним приспосабливаться.

Бюрократическая организация в веберовском смысле слова (как наиболее рациональная форма современной организации) структурируется на основе учета отнюдь не индивидуальных способностей. Она создает обезличенные, анонимные статусные позиции, исходя из господствующих в данном обществе стереотипов и социальных ожиданий. Это сконструированные социально-возрастные группы, состоящие не из реальных индивидов, а из пустых статусных позиций: совокупности прав, обязанностей, ценностей, социальных ожиданий. Допуск в эту группу реальных индивидов ограничен определенными возрастными параметрами. Нормируется как нижняя граница допуска, так и верхняя. Это касается статусных позиций в сфере материального и духовного производства. Так, часто в инструкциях, законах оговаривается минимальный и максимальный возраст для претендентов на занятие вакантных рабочих мест.

Социально-возрастная группа престарелых характеризуется набором возрастных параметров, привязываемых прежде всего к праву выхода на пенсию, и сменой источника дохода: на смену зарплате приходит пенсия, что влечет за собой падение жизненного уровня.

Поколение - это возрастная группа, социализация которой прошла в относительно общих конкретно-исторических условиях. Возрастная группа внеисторична. Поколение же - это синтез истории и природных детерминант.

социально-возрастные процессы и социально-возрастная структура общества, описываемые в таких терминах, как «возрастная стратификация», «возрастное разделение труда», «возрастные слои», «возрастные группы», «поколение», «когортные различия» В основі диференціації можуть лежати і розходження, що залежать від генетичних факторів і не піддані соціальній зміні — колір шкіри, фізичні якості чи риси обличчя. Вони стають підставою для стратифікації, якщо визнаються соціально значимими. Утіленням такого роду соціально закріпленої диференціації є поділ суспільства на основі расових ознак

Радаєв/Шкаратан:

качестве первого типа выделяется ФИЗИКО-ГЕНЕТИЧЕСКАЯ стра­тификационная система, в основе которой лежит дифференциация со­циальных групп по " естественным", социально-демографическим приз­накам. Здесь отношение к человеку или группе определяется их по­лом, возрастом и наличием определенных физических качеств - силы, красоты, ловкости. Соответственно, более слабые, обладающие физи­ческими недостатками считаются здесь ущербными и занимают прини­женное общественное положение. Неравенство утверждается в данном случае существованием угрозы физического насилия или путем его фактического применения, а затем закрепляется в обычаях и ритуа­лах. Эта " естественная" стратификационная система господствовала в первобытно-общинных обществах, но продолжает воспроизводиться и по сей день. С особой силой она проявляется в сообществах, борю­щихся за физическое выживание или расширение своего жизненного пространства. Наибольшим престижем здесь обладают те, кто спосо­бен осуществлять насилие над природой и людьми или противостоять такому же насилию - здоровый молодой мужчина - кормилец в кресть­янской общине, пробивающейся плодами примитивного ручного труда; мужественный воин Спартанского государства; истинный ариец нацио­нал-социалистического воинства, способный к производству здорово­го потомства. Система, ранжирующая людей по способности к физи­ческому насилию, во многом - продукт милитаризма древних и совре­менных обществ. В настоящее время, лишенная былого значения, она все же поддерживается военной, спортивной и сексуально-эротичес­кой пропагандой.

Концепції класової стратифікації суспільства.

Класові системи багато в чому відрізняються від рабовласницьких, станових і кастових.Розглянемо докладніше чотири їх основні особливості.

1. На відміну від інших типів страт, класи не залежать від законодавчих або релігійних установок. Класова приналежність не пов'язана з вродженим статусом, чим би він не визначався - законом чи звичаєм. Класові системи набагато більш рухливі порівняно з іншими стратифікаційних системами, межі між класами ніколи не бувають ясно окреслені.Формальних обмежень на шлюби між людьми з різних класів не існує.

2. Класова приналежність досягається індивідом, хоча б частково, а не просто " дається" при народженні, як в інших системах стратифікації. Соціальна (199) мобільність - рух нагору і вниз у рамках класової структури - поширена тут набагато ширше, ніж в інших системах (в кастової, наприклад, індивідуальний перехід з однієї касти в іншу взагалі неможливий).

3. Класи пов'язані з відмінностями в економічному становищі груп людей, з нерівністю відносно володіння матеріальними ресурсами та контролю над ними, тоді як в інших системах стратифікації першорядну роль відіграють неекономічні фактори (наприклад, релігія в індійській кастової системі).

4. В інших типах стратифікаційних систем нерівність виявляється в першу чергу в особистих взаєминах людей, у відмінності прав і обов'язків - кріпака і пана, раба і його власника, представника нижчої і вищої касти. Класова ж система, навпаки, проявляється в основному у великомасштабних відносинах безстороннього характеру. Приміром, дуже важливою основою для класового розподілу служать відмінності в умовах праці та оплати, які стосуються людей будь-якої категорії і, у свою чергу, залежать від ситуації в економіці в цілому.