Стаття 10.13. Право міської громади на землю

1. Міська громада набуває право комунальної власності на землю у разі: а) передачі їй земель державної власності; б) примусового відчуження земельних ділянок у власників з мотивів соціальної необхідності та для суспільних потреб; в) прийняття спадщини; г) придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; ґ) виникнення інших підстав, передбачених законом.

2. Право міської громади на землю припиняється у разі її відчуження шляхом:

а) передачі земельних ділянок у державну власність;

б) безоплатної приватизації земельних ділянок громадянам;

в) продажу земельних ділянок громадянам і юридичним особам;

г) примусового відчуження за рішенням суду;

ґ) за інших обставин, визначених законодавством України.

3. Продаж земельних ділянок комунальної власності громадянам та юридичним особам здійснюється на конкурентних засадах (аукціон, конкурс), крім викупу земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна, що є власністю покупців цих ділянок.

4. До земель міської громади, що не можуть передаватись у приватну власність належать:

а) землі загального користування в місті (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, цвинтарі, місця знешкодження та утилізації відходів тощо);

б) землі під залізницями, автомобільними дорогами, об’єктами повітряного і трубопровідного транспорту;

в) землі під об’єктами природно-заповітного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом;

г) землі лісового і водного фондів, крім випадків, визначених Земельним кодексом України;

ґ) земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності органів міського самоврядування.

5. Землі міської громади можуть передаватись у тимчасове чи постійне користування громадянам і юридичним особам. Право постійного користування земельними ділянками може надаватись тільки підприємствам, установам та організаціям, що належать до державної або комунальної власності.

6. Земельні ділянки комунальної власності можуть передаватись в короткострокову (не більше 5 років) та довгострокову (не більше 50 років) оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об’єднанням та організаціям.

7. Від імені та в інтересах міської громади управління землями комунальної власності здійснює міська рада та уповноважені нею органи. Порядок розгляду питань земельних відносин у міській раді визначається «Положенням про порядок надання в оренду, вилучення та передачу у власність земельних ділянок в місті», що його затверджує міська рада у доповнення та розвиток норм цього Статуту.

8. Використання земель на території міста є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, які визначаються залежно від грошової оцінки землі. Ставки земельного податку диференціюються і затверджуються міською радою з урахуванням визначених законом середніх ставок податку, а також функціонального використання та місця знаходження земельної ділянки. Земельний податок та орендна плата за землю є важливим джерелом наповнення міського бюджету.