Населення Херсонської області як індикатор

ВІДНОШЕНЬ У СИСТЕМІ «ЦЕНТР - ПЕРИФЕРІЯ»

Пилипенко І. О.

Херсонський державний університет, 7300, м.Херсон, вул. 40 р.Жовтня, 27

В статті проаналізовано просторові особливості зміни чисельності сільського населення Херсонської області. Виявлені фактори, що впливають на територіальну диференціацію змін населення. Проведена делімітація території області з виділенням «центру» та «периферії» на основі показників зміни чисельності населення.

Ключові слова: центр, периферія, сільське населення, динаміка населення

Постановка проблеми. Відтворення населення та його розселення являє собою багатоаспектний й складний процес, який можна характеризувати з різних боків й точок зору. Комплексне вивчення відтворення населення та його розвитку передбачає збирання, систематизацію, узагальнення та аналіз великого обсягу різнобічної інформації за допомогою різних методів. Лише такий підхід дозволяє скласти об'єктивну оцінку відтворення населення та окремих демографічних процесів у контексті суспільного та економічного розвитку країни. Зауважимо, що в сучасний період сільське населення стало найбільш мінливою складовою суспільства, якій притаманний динамізм, швидка зміна економічних, соціальних, особистих пріоритетів. Крім того, доводиться констатувати той факт, що практично у всіх без винятку сільських регіонах України спостерігається значне скорочення чисельності населення та, відповідно, зниження густоти сільського населення у зв'язку із природним скороченням, посиленою міграцією в міста та за рубіж.

Разом з тим зауважимо, що в межах окремого регіону можуть спостерігатися значна просторова диференціація у змінах чисельності сільського населення, що потребує більш детального суспільно-географічного аналізу [9].

Аналіз попередніх досліджень та публікацій. Аналіз і оцінка внеску в розробку проблем, пов'язаних з дослідженням чисельності населення, дозволяє відзначити, що в наукових працях як вітчизняних, так і зарубіжних дослідників основні зусилля були спрямовані на виявлення специфіки геодемографічної ситуації в її статичному стані (аналіз населення та розселення як фіксованих явищ).

На сучасному етапі маємо потужний доробок в сфері теорії та методології геодемографічних досліджень сільської місцевості в їх регіональному, просторовому аспекті, який аналізуємо за працями О.І. Алексєєва, М.О. Барановського, А.Г. Гольцова, CO. Ковальова, О.Г. Топчієва, О.І. ІПаблія тощо. Серед сучасних українських науковців проблемами динаміки чисельності населення, розселення населення, національної структури населення займались В. Джаман, А. Доценко, В. Загородній, І. Прибиткова, М. Тимчук, М. Фащевський, О. Хомра та інші. Значний вклад в дослідження проблем народонаселення було зроблено російськими вченими-географами С. Ковальовим, Б. Урланісом, Б. Хоревим, Г. Лаппо [2, 7].

Зазначимо, що з точки зору географії населення, територія Херсонської області вивчена недостатньо. В окремих працях наш регіон зустрічається як частина території дослідження [9]. В той же час, демографічна ситуація змінюється, та з огляду на вище сказане існує необхідність в постійному суспільно-географічному моніторингу за змінами чисельності населення.

Постановка мети та завдань дослідження. Метою роботи є виявити просторові особливості та чинники змін чисельності сільського населення херсонської області в період з 2003 по 2007 pp..

Досягнення мети потребувало вирішення наступних наукових завдань:

1. Узагальнити сучасний досвід щодо просторового аналізу змін чисельності населення.

2. Виявити зміни чисельності сільського населення та їх просторову диференціацію.

3. Охарактеризувати фактори геопросторової неоднорідності динаміки сільського населення регіону.

Виклад основного матеріалу. Людські ресурси - специфічний і найважливіший з усіх видів економічних ресурсів. Вивчення людських ресурсів має велике значення для оцінки ринку праці й розробки відповідної демографічної політики з метою впливу на процеси відтворення населення та його зайнятості.

Досліджуючи населення як сукупність людей, що проживають на визначеній території, суспільні географи обов'язково акцентують специфіку людських ресурсів порівняно з іншими складовими системи «природа -населення - господарство»:

- по-перше, люди не лише створюють, а і споживають матеріальні та духовні цінності,

- по-друге, багатогранність людського життя не вичерпується лише трудовою діяльністю, а отже, щоб ефективно використовувати людську працю, потрібно завжди враховувати потреби людини як особистості;

- по-третє, науково-технічний прогрес і гуманізація суспільного життя стрімко збільшують економічну роль знань, моральності, інтелектуального потенціалу та інших особистих якостей працівників, які формуються роками і поколіннями, а розкриваються людиною лише за сприятливих умов.

Зміни чисельності населення - найважливіший показник, який характеризує реакцію суспільства на соціально-економічні та екологічні умови існування [9]. Скорочення населення, притаманне більшості адміністративних одиниць Херсонської області, має певні територіальні особливості. На рисунку 1 показані середньорічні зміни чисельності СН

Херсонської області (у %). Ізолінія «0%», із центром у Цюрупинському районі займає незначну площу на південному заході області та включає в себе частково території Скадовського, Каланчацького районів та міськради Нової Каховки.

Ізолінія «-5, 21%» характеризує поділ області на дві нерівні частини, відповідно з кращими та гіршими за середньо обласний рівень результатами. Картосхема 1 наочно демонструє просторову неоднорідність процесу формування населення та демонструє загальну для області тенденцію до погіршення умов життя у напрямку «захід - схід».