У ЇХ/ -7/1

Аналіз попередніх досліджень та публікацій.На сучасному етапі маємо потужний доробок в сфері теорії та методології геодемографічних досліджень в їх регіональному, просторовому аспекті [2]. Аналіз і оцінка внеску в розробку проблем, пов'язаних з дослідженням чисельності населення, дозволяє відзначити, що в наукових працях як вітчизняних, так і зарубіжних дослідників основні зусилля були спрямовані на виявлення специфіки геодемографічної ситуації в її статичному стані (аналіз населення та розселення як фіксованих явищ) [3].

Серед сучасних українських науковців проблемами динаміки чисельності населення, розселення населення, національної структури населення займались

B. Джаман, А. Доценко, В. Загородиш, І. Прибиткова, М. Тимчук,
М. Фащевський, О. Хомра та інші. Значний вклад в дослідження проблем
народонаселення було зроблено російськими вченими-географами

C. Ковальовим, Б. Урланісом, Б. Хоревим, Г Лаппо.

Зазначимо, що з точки зору географії населення, територія Херсонської області вивчена недостатньо. В окремих працях наш регіон зустрічається як частина території дослідження. Найбільш детально територія Херсонської області з погляду геодемографічних процесів розглянута в роботі В. Яворської " Геодемографічні процеси і геодемографічні ситуація в регіоні Українського Причорномор'я" [11]. В той же час, демографічна ситуація змінюється, та з огляду на вище сказане існує необхідність в постійному суспільно-географічному моніторингу за змінами чисельності населення.

Постановка мети та завдань дослідження. Метою роботи є запропонувати систему методів та підходів щодо просторового аналізу змін сільського населення.

Досягнення мети потребувало вирішення наступних наукових завдань:

1. Узагальнення сучасного досвіду щодо просторового аналізу змін чисельності населення.

2. Запропонувати статистичні підходи щодо дослідження змін населення.

3. Показати можливості картографічного та математичного методів в питаннях оцінки змін чисельності сільського населення.

Виклад основного матеріалу. Джерелом статистичної інформації стали матеріали статистичних щорічників по Херсонській області та Україні. Для аналізу обрано зміни чисельності населення за період між першим Всеукраїнським переписом населення та станом на 1 січня 2007 року. Вихідна та оброблена за необхідністю дослідження статистична демографічна інформація наведена автором в таблиці 1.

В графах 2 та 3 таблиці наведені дані щодо чисельності сільського населення адміністративних одиниць (АТО) Херсонської області, в графі 8 -зміна чисельності населення за період дослідження, у відсотках. Як бачимо, найбільше і абсолютне і відносне скорочення чисельності сільського населення спостерігається в Каховському районі, який до речі відрізняється в цілому позитивною демографічною ситуацією (за рахунок сальдо міграцій з 2004 року спостерігається зростання загальної кількості населення). Справа в тому, що для аналізу було обране сільське населення, а у с. Любимівка (5910 осіб) змінено статус на селище міського типу. Взагалі явище зміни статусу вносить суттєві статистичні спотворення і потребує постійної уваги за адміністративним устроєм регіону. Не знаючи вище наведеного факту можна дійти невірного висновку щодо реальної ситуації зі змінами населення.

Таблиця 1 Абсолютні та відносні показники чисельності населення Херсонської області (2001-2007 pp.)

Частка населення від загально обласної, у %

ІЯ

% &

грудня 2001

Херсонська область

райони і міськради

12, 51

Яке питання постає перед дослідником при дослідженні статистичних данних. Безумовно, це потреба в класифікації або, принаймні, у групуванні за певними ознаками.

Найпростіший спосіб групування об'єктів за рівнем змін населення є наступний. За точку відліку обираємо середньо обласний показник (-7, 51%) та класифікуємо АТО області за якісним критерієм „більше - менше", маючи за мету отримати дві групи одиниць.

Для більш детального аналізу результатів зміни населення можна застосувати такі підходи. По-перше, дослідник, як правило, на основі попереднього досвіду, або виходячи з завдань дослідження, передбачає певну кількість груп. В такому випадку величину рівних інтервалів визначаємо за наступною формулою:

Xmax-Xmin

де h - величина рівного інтервалу, Атпах - найбільше значення варіаційного ряду, Аішп - найменше значення варіаційного ряду. По-друге, якщо кількість груп заздалегідь невідома, то використовують доволі популярну формулу Стерджеса (1926), яка виглядає наступним чином [9]:

X max- X min ~ l + 3.322Zg/V~^{; (2)}

де N- число одиниць статистичної сукупності.

В нашому випадку таких інтервалів виходить 5, з величиною інтервалу близько 6, 0 [6, 8]. Відповідно пропонуємо наступні якісні градації (як приклад):

1. Надзвичайно сильне скорочення - Каховський район (причина адміністративна, але заради „чистоти досліду" залишаємо);

2. Сильне скорочення - Іванівський, Великолепетиський,
Нижньосірогозький, Ново троїцький, Каланчацький, Високопільський,
Великоолексавдрівський, Нововоронцовський райони.

3. Суттєве скорочення - Чаплинський, Верхньорогачицький,
Горностаївський, Бериславський та Генічеський райони.

4. Із незначним скороченням - Голопристанський, Скадовський райони, міськрада Нової Каховки, Білозерський та Цюрупинський райони.

5. Зі зростанням населення - міськрада Херсона.

Таким чином, використовуючи такі доволі прості прийоми обробки стандартної статистичної інформації можна провести зонування території області за обсягами змін чисельності сільського населення.

В сучасних суспільно-географічних дослідженнях все частіше зустрічається використання центрографічних методів [1, 10]. Петрографічний метод дає змогу визначати та картографувати широкий спектр змістовних центрів, починаючи від центру території і закінчуючи центрами окремих суспільних явищ. ГрицевичВ.С. (2003 р.) наголошує, що поняття " центр" заслуговує окремої уваги. Центр території є її певним атрибутом. Центр - це точка, яка перебуває у певному відношенні до території. Уточнимо, в чому полягає це відношення, однак потрібно відразу зауважити, що мова йде про центр усієї території, а не її якихось окремих елементів (наприклад габаритних точок). Центральність певного місця відносно території означає певну рівноцінність положення відносно інших місць і його оптимальність. Ця рівноцінність свідчить про властивість інваріантності. У свою чергу інваріантність є ознакою симетрії. Отже, центр території - це такий пункт, відносно якого територія має симетричні властивості [1].

Разом з тим зауважимо, що сам по собі факт знаходження центру (території чи явища) річ, звісно, цікава, а ось виявлення динаміки центру за певний період дозволяє надати процесові певних просторових ознак.

Важливою характеристикою населення є географічні координати його центру. Ця характеристика дозволяє (в часовій динаміці) показати зміни центру тяжіння і концентрації населення в межах регіону.

Центр населеності Херсонської області визначався за формулою [10]:

Yj^PiXi _ Y.^PiYi

Х₀ та Y₀ - шукані географічні координати широти та довготи центрів населеності;

Хі та Yi - географічні умовні координати широти та довготи /-го " вихідного району" або " особливої точки";

Р₁ - чисельність населення г'-го " вихідного району" або " особливої точки".

Під " вихідним районом" або " особливою точкою" розуміємо адміністративні райони зі своїми центрами, а під особливими точками форми розселення (перш за все міста) в яких спостерігається значна густота населення. Умовно приймається що в межах " вихідного району" або " особливої точки"

густота населення рівномірна (в нашому випадку визначаємо географічні координати центрів адміністративно-територіальних одиниць).

Проведений аналіз тяжіння населення Херсонської області виявив такі загальні риси зміни центру населеності (таблиця 2).

Таблиця 2

Центр населеності Херсонської області та його зміни (1979-2007 pp.)

Загальною рисою зміни центрів населеності (рисі) є стрімке зрушення на південний захід, майже не змінним вектором. При цьому темпи зміни центру сільського населення відрізняються більшою швидкістю (на рисунку центри сільського населення зображені " хатинкою", а в загалом населення області -" хрестик") та все більше зближуються із центрами всього населення.

Спробуємо запропонувати наступну географічну інтерпретацію виявлених явищ:

1. Виходячи с тези " населення голосує " ногами", вважаємо, що тяжіння населення області на південний захід відображає реальні переваги заходу та півдня області в якості життя. Це пов'язано перш за все із наявністю в цей частині області адміністративного центру області та міських агломерацій.

2. Тренд населення в цілому не пов'язаний із сучасними трансформаційними процесами на селі. Вони лише прискорили процеси зменшення демографічної ролі периферії півночі та сходу області. Попередні дослідження, проведені на кафедрі соціально-економічної географії Херсонського державного університету [3], показують, що вище згадана тенденція спостерігалась ще з часів перепису 1959 року.

3. Стосовно тяжіння сільського населення до міського, то ми вважаємо, розвиток сільської місцевості (принаймні в Херсонській області) все більше залежить від соціально-економічних процесів, осередками яких є міста. Попередній період колонізації (господарського освоєння), коли поширювалась мережа сільських населених пунктів скінчився, і зараз, під домінуючим впливом суспільних чинників йде пристосування сільської місцевості до реалій сьогодення [7].

Вважаємо, що запропонований центрографічний метод є доволі ефективним щодо аналізу змін населення та дозволяє робити суттєві висновки. Безумовно, можливості його високі, методика, в цілому, апробована та доступна, і головна вимога до географів полягає в кваліфікованій, високо якісній інтерпретації виявлених просторових тенденцій.

Рисі Зміни центрів населення Херсонської області (1979-2007 pp.)

Наведений вище приклад підкреслює високу інформативність картографічного матеріалу. Для просторового аналізу змін чисельності населення побудовані картосхеми, які відмінно демонструють територіальні закономірності процесу що досліджується.

На рис. 2 " Скорочення чисельності сільського населення за 2001-2007 pp., у %" наочно проявляється теза про роль головного міста обласної системи розселення та міських агломерацій. Ізолінії практично ідеальними кільцями розходяться від Херсонсько-Цюрупинської агломерації. Суттєве спотворення спостерігається лише в Каховському районі (про причини такого явище сказано вище). Закономірність - зі збільшення відстані від обласного центру темпи скорочення чисельності населення зростають, в безпосередньо приміський зоні (тільки м. Херсона) чисельність сільського населення збільшується.

Рис. 2 Скорочення чисельності сільського населення за 2001-2007 pp., у %

Для характеристики розміщення населення в межах області використовують індекс концентрації населення регіону (ІКН) [3]:

У ЇХ/ -7/1

------ 2 ------ ^{; (4)ДЄ}

Ік - індекс концентрації населення,

Хі - частка АТО в загальній площі території обласного району (%);

Yi - частка населення АТО в усьому населенні обласного регіону (в %).

ПСН може коливатися від 0 до 100%, від абсолютно рівномірного, коли на 1% площі мешкає 1% населення, до абсолютно нерівномірного. Так, наприклад, для України на 1992 рік він склав 16, 3%, що говорить про відносно рівномірне розміщення населення. При коефіцієнті до 20% - розміщення населення рівномірне, від 20 до 40% - розміщення населення нерівномірне, 40% і більше -розміщення населення різко нерівномірне.

Для сільського населення Херсонської області спостерігається зростання коефіцієнту концентрації населення з 16, 18% до 16, 83%о за період з першого Всеукраїнського перепису населення до 1 січня 2007 року.

Для оцінки зміни демографічного значення регіонів області побудована картосхема " Відносний показник зміни чисельності населення". Цей показник демонструє тенденцію частки сільського населення АТО в населенні області, у відсотках (власно показано зміни частки населення АТО у відсотках до попереднього часового зрізу).

Рис. З Відносний показник зміни чисельності населення

На картосхемі підкреслюється концентричність змін, в той же час, нульова відмітка ділить область на дві нерівні за площею частини. Фактично, картосхема за допомогою ізоліній дозволяє нам визначити регіони, демографічне значення яких зростає, та такі, значення яких знижується. Рис. З підтверджує та робить більш наочною тенденцію до зростання значення південно-західних адміністративних одиниць Херсонської області та зменшення східних та північних.