Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






ОБЛАСТІ






Проведено дослідження міст Донецької області за правилом „ранг - розмір". Встановлено сталість головних показників залежності чисельності міст з їх рангом в системі розселення. Виявлені відхилення теоретичної чисельності міст від реальної. Запропоновано підходи щодо використання даної методики при аналізі соціально-економічного стану міст.

Ключові слова: міста, система розселення, ранг, чисельність населення, теоретичний розподіл.

Розвиток суспільної географії та підготовка сучасного фахівця в цієї галузі вимагає підвищення ролі практичних навичок та поглиблення конструктивних (прикладних) пошуків, які б задовольняли потреби суспільства. Серед низки актуальних питань на перше місце за значенням для суспільства виступає прогнозування [3]. Важливим питанням розвитку господарства регіону є прогноз чисельності населення, особливо це стосується міських поселень. Міста є центральними ринковими центрами які суттєво впливають на розвиток економіки, оскільки є головними осередками суспільного життя у всіх його проявах.

Питання дострокового прогнозу та моделювання складних суспільних систем завжди було в колі уваги географів. З часів зміни описової парадигми питання пошуку прикладних аспектів діяльності стало головною методологічною проблемою, поряд з проблемою ідентифікації об'єктно-предметною сутністю науки. Для прогнозування чисельності населення міст пропонується модель, яку вперше використав американський соціолог Зіпф (Ціпф). Саме під цією назвою ("правило Ціпфа") вона відома в географічній літературі України та колишнього СРСР. Згідно його гіпотези, для певних систем міст (міст країни чи регіону) існує специфічна залежність між чисельністю населення міста та його номером за ступеням зменшення чисельності мешканців в містах у виді рівняння [1]:

нгн,*ґ; (і)

де Hj- людність j- го міста,

Ні -людність 1-го за чисельністю мешканців міста;

j" - коефіцієнт контрастності, притаманний для певної системи міст.

На практиці таке співпадіння зустрічається нечасто. Як правило, на існування закономірності Зіпфа впливають ряд факторів, які суттєво спотворюють її. Однак така закономірність реальна. її об'єктивне існування підтверджено чисельними роботами радянського (а потім американського) вченого - Ю.В. Медведкова, який виконав відповідні дослідження по системам міст 85 країн світу, які були взяти методом випадкової вибірки, при обсязі вибірки -14%.



Модель Зіпфа о закономірностях в розмірностях міст можна представити графічно в прямокутній системі координат, в якій на осі X відкладаються порядкові номера міст (j), а на осі Y - їх показники людності (Hj).

Нами для аналізу обрано міста Донецької області. Причин обрання є декілька (у тому числі глибоко суб'єктивних):

1. Донецька міська система розселення є найбільшою в країні і тому, беззаперечно, вище згадане правило повинно „працювати" найкраще.

2. Подібні операції нами вже виконанні для міст Херсонської та Запорізької областей [2].


3. Донецька область є рідною для одного з авторів статті.

Базові та оброблені статистичні дані щодо міст Донецької області наведені в таблицях 1 та 2. В якості джерела інформації використано „Статистичний щорічник Донецької області за 2004 рік". Об'єктом дослідження стали міста обласного підпорядкування області. Слід відзначити, що авторами свідомо обрано не всі міста, а тільки наведені вище. По-перше, саме міста обласного підпорядкування (як правило) найбільше відповідають географічному розумінню міста. По-друге, в цих містах Донецької області станом на 1 січня 2005 року сконцентровано 84,61% населення області та 94,09% міського населення області. Тому ми вважаємо, що статистична інформація цілком відповідає завданням нашого дослідження.

Таблиця 1 Чисельність населення міст обласного підпорядкування Донецької області

(на 1.01.1991 р.)

 

Місто На 1.01.1991
Чисельність населення, тис. осіб Чисельність населення (логарифм) Теоретична чисельність населення (логарифм) Різниця між реальним та теоретичним значенням РЬниця між реальним та теоретичним значенням (у %)
Донецьк 1140,9 3,06 2,67 0,38 12,55
Маріуполь 2,74 2,62 0,12 4,21
Макіївка 470,5 2,67 2,57 0,11 3,94
Горлівка 361,8 2,56 2,51 0,04 1,73
Краматорськ 237,8 2,38 2,46 -0,08 -3,57
Єнакієве 189,3 2,28 2,41 -0,13 -5,75
Слов'янськ 159,3 2,20 2,35 -0,15 -6,93
Харцизьк 128,7 2,11 2,30 -0,19 -9,11
Артемівськ 125,6 2,10 2,25 -0,15 -7,13
Торез 112,2 2,05 2,20 -0,15 -7,10
Костянтинів ка 107,8 2,03 2,14 -0,11 -5,41
Дзержинськ 96,8 1,99 2,09 -0,10 -5,21
Сніжне 96,4 1,98 2,04 -0,05 -2,63
Красноармійськ 91,7 1,96 1,98 -0,02 -1,06
Шахтарськ 87,8 1,94 1,93 0,01 0.69
Дружківка 85,2 1,93 1,88 0,05 2.77
Добропілля 82,4 1,92 1,82 0,09 4,80
Селидове 73,1 1,86 1,77 0,09 5,00
Димитров 65,5 1,82 1,72 ОДО 5,43
Дебальцеве 57,8 1,76 1,66 0,10 5,52
Авдіївка 1,60 1,61 -0,01 -0,59
Ясинувата 39,8 1,60 1,56 0,04 2,59
Кіровське 33,5 1,53 1,51 0,02 1.29
Красний Лиман 1,52 1,45 0,07 4,37
Докучаєвськ 27,2 1,43 1,40 0,04 2,47
Вуг ледар 19,8 1,30 1,35 -0,05 -3,80
Новогродівка 19,4 1,29 1,29 -0,01 -0,40
Жданівка 15,7 1,20 1,24 -0,04 -3,67

складена авторами за даними Донецького обласного управління статистики




Для коректного графічного зображення об'єктів з різною чисельністю населення (амплітуда складає 2 порядки) використовується логарифмічне значення, що дозволяє збільшити показник апроксимації (R2).

Залежності між рангами та чисельністю населення міст наведені на рисунках 1 та 2.

Таблиця 2 Чисельність населення міст обласного підпорядкування Донецької області (на 1.01.2005 р.)

 

 

Місто На 1.01.2005
Чисельність населення, тис. осіб Чисельність населення (логарифм) Теоретична чисельність населення (логарифм) Різниця між реальним та теоретичним значенням Різниця між реальним та теоретичним значенням, (у%) Зміна рангів
Донецьк 1016,7 3,01 2,61 0,40 13,36
Маріуполь 504,6 2,70 2,55 0,15 5,57
Макіївка 417,2 2,62 2,50 0,12 4,62
Горлівка 300,7 2,48 2,45 0,03 1,29
Краматорськ 209,2 2,32 2,39 -0,07 -3,13
Єнакієве 150,6 2,18 2,34 -0.16 -7.45
Слов'янськ 143,3 2,16 2,29 -0.13 -6,06
Харцизьк 109,9 2,04 2,23 -0,19 -9,45
Артемівськ 109,5 2,04 2,18 -0,14 -6,93
Торез 89,4 1,95 2,13 -0,18 -9,03
Костянтинівка 88,8 1,95 2,07 -0,12 -6,47
Дзержинськ 81,8 1,91 2,02 -0,11 -5,68
Красноармійськ 80,7 1,91 1,97 -0,06 -3,22
Сніжне 77,4 1,89 1,92 -0,03 -1,40 -1
Дружківка 73,4 1,87 1,86 0,01 0,19
Добропілля 68,5 1,84 1,81 0,03 1,45
Шахгарськ 67,1 1,83 1,76 0,07 3,88 -2
Селидове 58,2 1,76 1,70 0,06 3,52
Димитров 53,9 1,73 1,65 0,08 4,73
Дебальцеве 1,70 1,60 ОДО 6,03
Ясинувата 36,9 1,57 1.54 0,023 1,50
Авдіївка 36,4 1,56 1,49 0,07 4,53 -1
Кіровське 29,7 1,47 1,44 0,03 2,41
Красний Лиман 27,3 1,44 1,38 0,06 3,62
Докучаєвськ 24,7 1,39 1,33 0,06 4,42
Новогродівка 16,6 1,22 1,28 -0,06 -4,74
Вугледар 16,3 1,21 1,22 -0,01 -1,05 -1
Жданівка 14,1 1,15 1,17 -0,02 -1,96

* складена авторами за даними Донецького обласного управління статистики

Аналіз рисунків та характеристики отриманих залежностей та показників апроксимації дозволяють зробити наступні висновки

1. Сталість кута нахилу (а = -0,0531) свідчить про синхронне скорочення чисельності населення всіма містами Донецької системи розселення. Скоріш за все, відхилення від середньо обласних темпів в окремих містах компенсувалося протилежним вектором інших міст.


 


у =-0,0531х +2,7266| з _ . ,...-■■

0,9314

зо

2. Високі коефіцієнти апроксимації (коефіцієнти кореляції дорівнюють -0,96 та -0,97 для 1991 та 2005 pp. відповідно) свідчать про надійність правила для міст Донецької області.

3. Розміри (чисельність населення) найбільшого міста перевищують теоретичний розподіл системи, в часі (1991-2005 pp.) різниця збільшується. До речі, саме така ситуація спостерігається в Херсонській та Запорізькій областях.

Ранг міста

у = -0,0531х + 2,6586
R2 = 0,9258

Рисі Залежність між рангом та чисельністю населення міста (Донецька область, 1990рік)

 

 

X Ш 3,5
ш я
є *  
«d *,ь
 
є! 1,5
т*  
X s  
-0 Q.  
S 2 0,Ь
о о
s ц
7 *-  
ЗО

10 15 20

Ранг міста

Рис.2Залежність між рангом та чисельністю населення міста (Донецька область, 2005 рік)

Як бачимо, теоретичні, розрахункові чисельності міст значною мірою відрізняються від фактичної, оскільки їх чисельність залежить від соціально-економічних факторів, а розвиток містоформуючих підприємств носив в радянські часи директивний характер.

Спробуємо в якості дискусії запропонувати наступну характеристику містам в залежності до відношення фактичної людності до теоретичної.

Міста, для яких залишки регресії мають позитивні показники (тобто вони переростають систему) мають більш сприятливі показники соціально-економічного розвитку, вдало використовують свої відносні та абсолютні переваги, керівництво проводить ефективний менеджмент, в містах розміщені „вдалі", експортно-зорієнтовані підприємства. Наголошуємо, що це тільки припущення, яке потребує, подальшого дослідження на рівні окремих міськрад.

Вважаємо, що наступними кроками мають бути:


1. Провести типологію міст області за рівнем відхилення від теоретичного розподілу.
Пропонуємо використати таку процедуру: встановити кількість груп, використовуючи
формулу Стерджеса (1926):

X max- X min l+3322LgN 'к ' де h - величина рівного інтервалу, Хтах - найбільше значення варіаційного ряду, Хтіп - найменше значення варіаційного ряду, N - число одиниць статистичної сукупності.

В нашому випадку таких груп буде 4. Необхідно встановити, які соціально-економічні показники їх поєднують, що в них спільного, які фактори, або їх сукупність „розкидали" міста по цим групам.

2. Окремої уваги заслуговують міста, які змінили свій ранговий „статус", та серед них -такі, що мають падіння рангу. Чому Шахтарськ перемістився аж на 2 позиції в низ, а Сніжне, Авдіївка та Вугледар на одну? На ці питання слід знайти відповідь.

3. Проаналізувати рівні відхилення від теоретичної залежності в динаміці та встановити причини.

Взагалі, дана методика, при всій своїй „теоретичності", може стати певним видом діагностики соціально-економічного розвитку міст не як таких, самих по собі, а таких, що розвиваються в системі міських поселень, із сталою сукупністю соціальних, економічних та іншого роду зв'язків.



mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2022 год. (0.013 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал