У %), 2007 рік до 2003

Середньообласний показник (для обраного періоду дослідження - -5, 21%), на нашу думку є тією динамічною межею, лінією делімітації між суспільно-географічним «Центром» та відповідною «Периферією».

Для виявлення просторових чинників впливу на зміни чисельності населення нами застосовано регресійний аналіз. В якості незалежних ознак

використано наступні: Хі-бонітет грунтів, х₂ - лісистість території (у %), Хз-розораність, х₄-водні ресурси в структурі ПРП території, Хз-відносне транспортно-географічне положення, хе - частка сільського населення (у %), х₇ - частка сільського населення, що мешкає у великих селах (у %), х₈ -композитне суспільно-географічне положення (у балах), Хд - частка населення, що працює за межами села (у %), хю - середній розмір села (осіб), х_и - частка зрошуваних земель (у %), хи - частка нових будинків (1991 року побудови та молодші), х_[3 - сальдо міграцій, х₁₄ - середня заробітна плата працівників сільськогосподарських підприємств за 2002-2006 pp. (нормована), x_is - введення житла (нормоване на 1 особу), Хи - демографічне навантаження на сільськогосподарські угіддя (осіб на км²), Хп - густота сільського населення (осіб на км²), Хі8-х₂і - показники що визначають спеціалізацію рослинництва (коефіцієнти локалізації зернових, технічних, овоче-баштанних та кормових культур відповідно).

В попередніх роботах встановлено, що провідну роль у сучасному процесі формування населення відіграє міграції [5], тому ми свідомо не використовували для аналізу складові природного приросту. Використання двох, взагалі тотожних показників (хі«- демографічне навантаження на сільськогосподарські угіддя (осіб на км²), хп - густота сільського населення (осіб на км²)) пояснюється наявністю суттєвих відмін між ними. Так, наприклад, Голопристанський район має 11 позицію в рейтингу районів та міськрад Херсонської області за густотою сільського населення (майже 14 осіб на км² при загальнообласному 17 осіб на км²) та 5 позицію за демографічним навантаження на сільськогосподарські угіддя (36 осіб на км² при 22 особах середньообласного навантаження). Таким чином, різниця названими показниками для району складає 2, 5 рази (14 та 36 осіб на одиницю площі).

Регресійний аналіз дозволив встановити таку просторову залежність між змінами чисельності населення адміністративних одиниць та показниками і умовами розвитку сільської місцевості Херсонської області:

у=3, 05х₂о-1, 84х₁^-2, 40х2і+0, 26х₁і-0, 36х₄-0, 12х₃+9, 78хі₄-12ДЗ; (1),

де: х₂₀ - коефіцієнт територіальної локалізації овоче-баштанних культур; х_[5 - введення житла (нормоване на 1 особу); х₂і - коефіцієнт територіальної локалізації кормових культур; X] і - частка зрошуваних земель (у %); Х4 - водні ресурси в структурі ПРП території; х₃ - розораність, у %;

х₁₄ - середня заробітна плата працівників сільськогосподарських підприємств за 2002-2006 pp. (нормована).

Як бачимо, виведена залежність демонструє наявність суттєвого зв'язку між змінами чисельності сільського населення та умовами CM. Причому для області характерним є домінування соціально-економічних чинників, які у складають 6 з 7 встановлених чинників впливу.

Встановлена залежність демонструє високий рівень

репрезентативності, оскільки різниця між фактичним та теоретичним рівнями складають від -1, 51 до 3, 62%.

Аналіз дієвих, «працюючих» факторів дозволяє згрупувати їх в дві умовні групи, які доволі тісно пов'язані одна з одною. В першу групу слід включити фактори, які тісно пов'язані із якостями географічного середовища, вони за своєю сутністю створюють ресурсну базу розвитку сільської місцевості: Хц - частка зрошуваних земель (у %); х₄ - водні ресурси в структурі ПРП території; х₃ - розораність, %.

Друга група включає в себе виробничі та економічні фактори, а саме: х₂о - коефіцієнт територіальної локалізації овоче-баштанних культур; Xis -введення житла (нормоване на 1 особу); х₂₁ - коефіцієнт територіальної локалізації кормових культур; хм - середня заробітна плата працівників сільськогосподарських підприємств за 2002-2006 pp. (нормована).

Безумовно, ці дві групи факторів між собою сильно пов'язані, про що наголошувалося в роботах Лабабіді Р. (Вплив природи і виробництва на

розселення сільського населення (на прикладі Південного економіко-географічного району) [3], Мальчикової Д.С., Богадьорової Л.М. Так, в роботі [4] встановлено зв'язок із змінами чисельності населення та темпами введення зрошувальних систем (Північнокримської, Краснознам'янської, Каховської, Інгулецької тощо) на території Херсонської області (R=0, 86).

В роботі Богадьорової Л.М. [1] встановлено високу інтенсивність зв'язку між спеціалізацією особистих господарств населення та суспільно-географічними та фізико-географічними чинниками. Так, для пари ознак «густота сільського населення - овочева спеціалізація» коефіцієнт кореляції склав R=0, 94, для пари «розораність - зернова спеціалізація» відповідно R=0, 82.

Для аналізу геопросторових особливостей побудуємо трендову поверхню залишків регресії, яка дозволить виділити регіони області із позитивними та негативними відхиленнями [8].

На отриманій картосхемі чітко виділено два ареали з «недобором» населення (від'ємна статистична поверхня). Перший із центром у Новокаховській міськраді, який формує «улоговину» у південному напрямку. Друга статистична «депресія» формується із центром у Іванівському районі простирається на південний захід, охоплюючи практично всю територію Новотроїцького району.

Позитивні перевищення, як і очікувалося, притаманні більшості придніпровських районів та один цікавий «хребет», сформований скоріш за все меліоративним виливом Каховського магістрального каналу. Ця позитивні форма «статистичного» рельєфу простирається в напрямку «північ-південь» від міста Каховка, широкою смугою до затоки Сиваш, відокремлюючи дві вище згадані депресії.

Взагалі, виявлені спотворення статистичних поверхонь потребують окремого подальшого дослідження із встановленням нових, раніше неврахованих факторів.

Подальший аналіз просторових особливостей формування населення потребує, на нашу думку, крупно масштабного огляду низових адміністративних одиниць в аспекті динаміки чисельності населення (сільських, селищних та міських рад). Результат такого аналізу наведено на рис. 3. «Зростання чисельності населення в низових адміністративних одиницях Херсонської області, 2003-2007 pp.»

Рис. 2 Статистична поверхня залишків регресії

^УІ

Рис. З Зростання чисельності населення в низових адміністративних одиницях Херсонської області, 2003-2007 pp.

На картосхемі 3 можна виявити декілька ареалів зростання. По-перше, це зона навколо Херсонської міськради, яка завжди відзначалася підвищеною міграційною атрактивністю. По-друге, це адміністративні одиниці Голопристанського, Цюрупинського, частково Каховського районів та Новокаховської міськради, які розміщуються на міжаренних просторах Олешківських (Нижньодніпровських) пісків із відносно не глибоким заляганням високоякісних прісних вод. На Херсонщині - це головний ареал вирощування овочевих (і що особливо важливо - ранніх овочевих) культур. По-третє, це приморська причорноморська берегова смуга (Каланчацький, Скадовський та Голопристанський райони), розвитку якій сприяє наявність зрошення (Краснознам'янська зрошувальна система). Вчетверте, зростання населення вдовж Каховської магістральної системи, яка здійснює вплив на розвиток Каховського району, присиваських районів (для Чаплинського району головний чинник збільшення населення окремих сільрад - стрімке

зростання чисельності турків-месхетинців) області та на східні райони. Таким чином, значною мірою «центри зростання» прив'язані до меліоративних об'єктів і систем, а у випадку поєднання багатьох факторів (особливо суспільно-географічних) це призводить до суттєвого росту населення.

Висновки. Просторовий аналіз низових адміністративних одиниць із зростаючим населенням підкреслює висновок про надзвичайні територіальні відміни у формуванні сільського населення області, які ставлять багато питань, що потребують поглиблених досліджень. Зокрема, на лівобережжі області практично немає сільрад, територія яких розміщується вище горизонталі 50 м, так званого Мелітопольсько-Асканійського геоморфологічного уступу. На величезній території півночі та північно-східної частини області, які знаходяться під впливом високо розвинутих Дніпропетровської та Запорізької областей відсутні «центри зростання». В Периферії області знаходиться лише 13 з 50 «зростаючих» низових адміністративних одиниць. Така ситуація зумовлює продовження досліджень у подальшому з метою конкретизації умов і факторів формування центро-периферійних відношень.