Актуальність. Вислуховування легень використовувалось ще з глибокої давнини, з часів Гіппократа коли відображені звукові феномени у легенях порівнювали з скрипом шкіряного

Вислуховування легень використовувалось ще з глибокої давнини, з часів Гіппократа коли відображені звукові феномени у легенях порівнювали з скрипом шкіряного ременя, з шумом кипіння оцту. У сучасних умовах цей безпечний і простий у виконанні метод клінічного обстеження хворих є широко застосовним та цінним для діагностики порушень у бронхо-легеневій системі. Методика аускультації легень застосовується в усіх категорій хворих, незалежно від віку, умов перебування хворого та стану його важкості. Простий але діагностично цінний метод можна використовувати при наявності фонендоскопа та при його відсутності, безпосередньо вухом лікаря.

В зв’язку зі значною поширеністю захворювань системи органів дихання, а також високим рівнем діагностичних помилок перед лікарем постає питання покращення вмінь та знань для якісного вислуховування легень, а також вміння дати оцінити аускультативну картину.

Конкретні цілі:

Студент повинен знати:

1. Будову легень, трахеї, бронхів

2. Проекцію часток легень на поверхню грудної клітки

3. Правила аускультації легень

4. Основні зміни везикулярного та бронхіального дихання.

5. Трактувати фізичні та фізіологічні основи дихання.

6. Розпізнавати бронхіальне та везикулярне дихання, аналізувати наявні зміни дихальних шумів.

7. Пояснювати механізм посилення везикулярного дихання, умови, що сприяють його посиленню при фізіологічних станах та посилення при ураженні центральної нервової системи.

8. Пояснювати механізм утворення бронхіального дихання, вказувати ймовірні зміни легеневої тканини, що викликають появу патологічного бронхіального дихання.

9. Зобразити схему точок аускультації на передній, бокових та задній поверхнях грудної клітки.

10. Застосовувати діагностичні прийоми для уточнення типів дихання та визначення його змін.

11.Ідентифікувати якісні зміни везикулярного дихання, особливості аускультації жорсткого, пуерильного, саккадованого дихання.

12. Малювати схему формування патологічного бронхіального дихання, зокрема, амфоричного.

Студент повинен вміти:

1.Проводити опитування, огляд хворих на бронхо - легеневі захворювання

2. Перкутувати легеневі поля спереду, з боків та зі сторони спини

3. Оцінювати результати отриманих даних

4. Розрізняти везикулярне та бронхіальне дихання

5.Правильно трактувати якісні та кількісні зміни везикулярного дихання

6.Розуміти умови для виникнення патологічного бронхіального дихання

7. Визначати топографічні орієнтири при аускультації легень

Рекомендована література:

1. Пропедевтика внутрішньої медицини: Підручник для мед. ВНЗ ІІІ-ІV р.а. – 3-тє вид., випр. і доп. / За ред. О.Г. Яворського. – К., 2013. – С.83-121.

2. Пропедевтика внутрішніх хвороб: Москаленко В.Ф., Сахарчук І.І. – К.: Книга плюс, 2007. – С.117-122.

3. Методика обстеження терапевтичного хворого: навч. посіб. / С.М.Андрейчин, Н.А.Бількевич, Т.Ю.Чернець. – Тернопіль: ТДМУ, 2015. – С. 106-124.

4. Щуліпенко І.М. Методичні рекомендації з клінічного обстеження хворого терапевтичного профілю і методики написання історії хвороби на кафедрі пропедевтики внутрішньої медицини. – К.: НМУ, 2009. – С. 33.

Питання для теоретичного опрацювання:

1. Які правила аускультації легень?

2. Що таке орієнтовна аускультація легень і коли вона застосовується?

3. Які аускультативні особливості везикулярного дихання?

4. Які кількісні зміни везикулярного дихання і їх діагностичне значення?

5. Які бувають якісні зміни везикулярного дихання і їх діагностичне значення?

6. Які аускультативні особливості бронхіального дихання?

7. Що таке патологічне і фізіологічне бронхіальне дихання?

8. Які різновиди бронхіального дихання?

9. Що таке бронхофонія? Методика її визначення.

Завдання для самостійного опрацювання теми