Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Рейтингові оцінки якості корпоративного управління
|
|
Корпоративна політика, в якій знаходять відображення основні принципи взаємовідносин всіх систем управління і контролю підприємства, є невід'ємною частиною його життєдіяльності. Вона розкриває принципи взаємин менеджменту компанії із власниками та рівень дотримання норм суб'єктами господарювання корпоративного законодавства. Як результат, правильно побудована система корпоративного управління є запорукою успіху підприємства, вона впливає та визначає рівень його інвестиційної привабливості.
Оцінювання системи корпоративного управління підприємства дозволяє зробити висновки щодо якості корпоративного управління суб'єкта господарювання. Як свідчить зарубіжний та нечисленний вітчизняний досвід, для оцінювання застосовують методики оцінювання рейтингу корпоративного управління. У зарубіжній практиці оцінювання якості корпоративного управління компаній здійснюють міжнародні рейтингові агентства [7-10]. Дослідження системи корпоративного управління акціонерних товариств проводяться і в Україні. Оцінка була розроблена, наприклад, рейтинговим агентством «Кредит -Рейтинг» та Українським інститутом розвитку фондового ринку.
У світовій практиці оцінки якості корпоративного управління компаній (підприємств) застосовуються рейтинги та інші комплексні показники-індикатори. Розглянемо методики присвоєння рейтингів, які застосовують зарубіжні рейтингові агентства. Найбільш відомими є наступні: методика присвоєння рейтингів якості управління «Експерт - РА», рейтинг корпоративного управління GAMMA міжнародної рейтингової компанії Standard & Poor's, рейтинг корпоративного управління (CORE-рейтинг), методика інвестиційного банку Warburg, Rutherford and Costello, методика рейтингового агентства IBI-Rating [7-10]. Методичні підходи до визначення рейтингів корпоративного управління (зарубіжний досвід) систематизовані у табл. 1.
Таблиця
Методичні підходи до визначення рейтингів корпоративного управління
| Загальна характеристика рейтингу | Вихідні дані для рейтингу | Параметри (компоненти) рейтингу | Основні переваги рейтингу | Основні недоліки рейтингу |
| Рейтинг «Експерт - РА» [9] | ||||
| Комплексна оцінка практики управління за 4 компонентами. Рейтингова шкала має 10 рейтингових класів. | Публічні джерела, дані надані АТ. | 1. Права акціонерів. 2. Склад та ефективність роботи органів управління та контролю. 3. Розкриття інформації і прозорість товариства. 4. Корпоративна соціальна відповідальність. | 1. Заснований на методології присвоєння кредитних рейтингів, немає числових оцінок. 2. Проста процедура рейтингування. 3. Врахування соціальних і екологічних параметрів діяльності АТ. | 1. Це комерційний продукт. 2. Рейтингові параметри визначені з урахуванням інтересів тільки портфельних інвесторів. 3. Не враховано важливі фактори. |
| Рейтинг GAMMA міжнародної рейтингової компанії Standard & Poor's [7] | ||||
| Оцінка нефінансових ризиків, які впливають на вартість компанії за 4 компонентами. 10 бальна рейтингова шкала. | Отримана поточна інформація та інші джерела, які визнані агентством надійними. | І.Вплив акціонерів. 2.Права акціонерів. З.Прозорість, аудит і корпоративна система управління ризиками. 4. Ефективність роботи Ради директорів, стратегічного процесу і системи винагород. | 1. Базується на використанні загальноприйнятих стандартів корпоративного управління. 2. Широка сфера застосування у різних країнах. 3. Містить систему управління загрозами. 4. Використовується об'єктивна та суб'єктивна інформація. | 1. Не здійснюється аудит інформації. 2. Не враховує національні принципи корпоративного управління. 3. Висока вартість оцінки. |
| Методика рейтингового агентства IBI-Rating [10] | ||||
| Рейтингова шкала включає 5 рівнів, встановлюється 4 види прогнозних рейтингів. | Публічна та інша інформація. | Компоненти оцінки не оголошені. | Включає прогнозування рівня на перспективу. | Складові компоненти рейтингової оцінки є конфіденційною інформацією. |
| CORE-рейтинг [8] | ||||
| Індивідуальний числовий показник за 100 бальною шкалою, максимальне значення якої відповідає оцінці компанії-еталона. Оцінка за 6 параметрами. | Інформація, яка розкривається в обов'язковому порядку, додатково публічно розкрита інформація, інформація, яка розкривається регулюючими органами, відповіді компанії на запити та інституту. | 1. Розкриття інформації. 2. Структура акціонерного капіталу. 3. Рада директорів і виконавчі органи управління. 4. Права акціонерів. 5. Відсутність ризиків. 6. Історія корпоративного управління. | 1. Базується на використанні принципів ОЕСР та враховує специфічні риси бізнесу. 2. У процедурі присвоєння рейтингу безпосередній учасник рейтингового процесу імітує дії акціонерів і в такий спосіб одержує можливість оцінити рівень корпоративного управління на власному досвіді. 3. Основна увага приділяється оцінці ризиків. | 1. Можливість компаній передбачити запити Інституту як міноритарного акціонера, що приводить до викривлення оцінки. 2. Незрозумілим є принцип добору учасників для оцінки. 3. Основна увага звертається на відповіді респондентів, а не на об'єктивні показники. |
| Методика інвестиційного банку Warburg, Rutherford and Costello (Brunswick) [7] | ||||
| Встановлюється за 8 категоріями та 20 підкатегоріями, кожній з них присвоюються штрафні бали. Найбільша кількість балів 72. Чим вищий рейтинг компанії, тим більший ступінь ризику і тим нижчий рівень управління. | Публічна інформація. | 1. Непрозорість. 2. Розмивання акціонерного капіталу. 3. Вивід активів / трансферне ціноутворення. 4. Злиття / реструктуризація. 5. Банкрутство. 6. Обмеження на купівлю та володіння акціями і голосування. | 1. Дозволяє проводити порівняльний аналіз компаній. 2. Відбиває специфічні ризики моделі корпоративного управління. 3. Система оцінювання дозволяє визначити результати залежно від сукупної кількості штрафних балів, що присвоюються за кожною складовою. 4. Методика складання рейтингу не є конфіденційною і публікується. | 1. Існує зацікавленість у результатах оцінки, оскільки банк є учасником ринку. 2. Містить параметри, в яких зацікавлені тільки іноземні інвестори. |
За результатами систематизації можна зробити наступні висновки. Усі методики дозволяють здійснити рейтингову оцінку якості корпоративного управління компаній. Відмінними рисами є: вихідні дані для здійснення рейтингу (публічні джерела та / чи інформація отримана шляхом опитування компаній); кількість та склад параметрів (компонентів) рейтингу (кількість параметрів від 4 до 6); рейтингові шкала (бальна оцінка). Кожна методика має переваги та недоліки. Усі рейтинги побудовані згідно із Принципами корпоративного управління, оскільки єдиної моделі системи корпоративного управління у світі не існує.
Щодо можливості застосування зарубіжних методик оцінювання в Україні, то їх застосування можливе та доцільне, але лише частково, після адаптації до українських умов господарювання. Крім того, більшості з них притаманний конфіденційний механізм рейтингової оцінки та вихідною інформацією, крім публічної, служить інсайдерська інформація, яка отримана від керівництва компанії.
Проаналізуємо методики рейтингової оцінки, які розроблені в Україні. Методика рейтингового агентства «Кредит-Рейтинг» [11]. Оцінка рівня корпоративного управління (РКУ) здійснюється шляхом дослідження чотирьох складових: 1) структура власності компанії; 2) права власників та інших зацікавлених осіб; 3) механізми управління та контролю; 4) рівень розкриття інформації, аудит (прозорість та публічності компанії). Використовується 5-тирівнева шкала оцінки та здійснюється прогноз рівня рейтингу корпоративного управління.
Основні переваги рейтингу. Використання принципів корпоративного управління ОЕСР, Основоположних принципів корпоративного управління Євро-акціонерів 2000, Принципів та рекомендацій щодо корпоративного управління ЄАТЦП, Політики з корпоративного управління та прозорості на новостворюваних ринках (ІМФ), Глобальних принципів корпоративного управління CalPERS, «Принципів корпоративного управління», затверджені ДКЦПФР, «Принципи діяльності рейтингових агентств», затверджених Технічним Комітетом IOSCO. 2. Врахування загроз та ризиків діяльності акціонерного товариства при визначенні рейтингу.
Основні недоліки рейтингу: 1. Використання показників, які не повною мірою відображають стан корпоративних ресурсів товариства. 2. Оцінка ґрунтується на публічній та іншій інформації, яку агентство вважається надійною, але не здійснює її аудит чи незалежну оцінку.
Індекс корпоративного управління в Україні. Був розроблений у 2004 р. Українським інститутом розвитку фондового ринку. При визначенні інтегрального показника «Індексу корпоративного управління» (CGI) оцінці підлягають такі складові: індекс рівня розвитку корпоративного права в країні (CGI-1); індекс рівня регуляторного впливу уповноважених органів влади на процес корпоративного управління в країні (CGI-2); індекс рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах (CGI-3). Інтегральний індекс корпоративного управління в Україні (CGI) розраховується як сумарний показник індексів CGI-1, CGI-2 та CGI-3. Він може бути безпосередньо використаний для оцінки поточного рівня корпоративного управління в країні та динаміки розвитку корпоративних відносин за декілька періодів
[2].
Основні переваги, 1. Враховує принципи корпоративного управління, які запроваджені ОЕСР. 2. Комплексність та визначення інтегрального показника на підставі трьох складових.
Основні недоліки, 1. Відсутність заздалегідь встановленого переліку показників оцінки фінансового стану акціонерного товариства, які додаткового характеризують стан корпоративного управління. 2. Неузгодженість індексу з Принципами корпоративного управління, що прийняті в Україні та іншими законодавчими актами.
Встановлення якості корпоративного управління підприємств стало предметом наукового зацікавлення для окремих українських дослідників. Розглянемо їх доробок докладніше.
Так Момот Т. В. пропонує здійснювати рейтингову оцінку із використанням різних джерел інформації та відповідно до вихідних даних встановлювати рейтинги трьох рівнів. Для рейтингу першого рівня використовується публічна інформація, яка в обов'язковому по-рядку розкривається товариством. Для рейтингу другого рівня - додатково зібрана інформація щодо діяльності компанії. Для рейтингу третього рівня - інформація, яка надається міноритарному акціонеру (вихідними даними для розрахунку цього рейтингу є відповіді товариства на письмові запити і телефонні дзвінки міноритарного акціонера) [5].
Для розрахунку рейтингу першого рівня визначаються такі показники: (хі) - розкриття інформації і прозорість; (х2) - права акціонерів; (хз) -структура акціонерного капіталу; (х4) - діяльність наглядової ради; (х5) - діяльність виконавчого органу; (х6) - контроль за фінансово-господарською діяльністю товариства; (х7) - дотримання інтересів інших зацікавлених сторін і корпоративна соціальна відповідальність [5].
Методичний підхід до інтегральної оцінки якості механізму корпоративного управління на основі оприлюдненої інформації, що стосується його формальних, змістовних та системних ознак, запропоновано Циганенко Г. В. У структурі інтегрального показника якості автором враховано 88 показників для забезпечення належного рівня корпоративного управління, його нормативне значення прийнято за 1. До рейтингової оцінки включено такі параметри: 1. Досягнення мети товариства. 2. Забезпечення прав акціонерів. 3. Організація діяльності наглядової ради. 4. Організація діяльності виконавчого органу. 5. Лояльність та відповідальність. 6. Розкриття інформації та прозорість. 7. Контроль за фінансово-господарською діяльністю товариства. 8. Заінтересовані особи [3].
В окремих роботах, зокрема таких авторів, як Залюбовська С. С., Нусінова О. В. та Лебідь І. О., адаптовано методичний підхід до рейтингової оцінки інвестиційного банку Warburg, Rutherford and Costello (Brunswick) [4, 6].
Так Залюбовською С. С. запропоновано методику оцінювання ризику корпоративного управління, в яку, на відміну від методики Brunswick, не залучено окремі параметри: програма АДР, трансферне ціноутворення, фінансове управління та якість. Шкала оцінювання залишилась без змін. Вважаємо, що усунення зазначених параметрів не є обґрунтованим [4].
Найбільш адаптованим до українських реалій можна вважати підхід Нусінової О. В. та Лебідь І. О. Автори у процесі адаптації методики для можливості застосування в оцінюванні корпоративного управління українськими підприємствами враховують націо-нальні особливості корпоративного управління, відповідну нормативно-правову базу та практику ведення бізнесу в Україні. До складових (категорій) рейтингу корпоративного управління зараховано наступні: прозорість інформації, втрата активів, ініціативи в області корпоративного управління, дотримання прав акціонерів, корпоративні конфлікти. У шкалі оцінки, що має максимальну кількість 100 балів, зазначенні максимальні бали за окремими складовими (категоріями та підкатегоріями) рейтингу [6].
На відміну від методики Brunswick, у підході авторів включено як складову оцінювання «корпоративні конфлікти», ми також підтримуємо їх позицію, оскільки корпоративні конфлікти дійсно є невід'ємною рисою корпоративного управління. У той же час вилучено окремі складові, зокрема «банкрутство». Ми не погоджуємось із думкою авторів щодо того, що доцільно усунути із рейтингової оцінки категорію «банкрутство», оскільки вона не впливає на оцінку корпоративного управління. Вважаємо, що у такій ситуації існує взаємовплив, а саме від якості корпоративного управління підприємством залежать результати його діяльності і навпаки - від результатів діяльності підприємства залежить ефективність створеної ним системи корпоративного управління. Отже, ця категорія має бути врахована та, на нашу думку, розширена щодо компонентів її оцінки.
Систематизувавши та проаналізувавши зарубіжні та вітчизняні підходи авторів до оцінювання системи корпоративного управління підприємством, вважаємо, що основними складовими (категоріями) рейтингового оцінювання системи корпоративного управління підприємствами (акціонерними товариствами) є такі: 1) розкриття інформації та прозорість; 2) втрата активів, 3) банкрутство та рівень фінансової стійкості; 4) ініціативи в сфері корпоративного управління, 5) забезпечення прав акціонерів, 6) контроль за фінансово-господарською діяльністю товариства; 7) корпоративні конфлікти.
У ході дослідження нами систематизовано зарубіжні та вітчизняні методичні підходи авторів до оцінювання системи корпоративного управління підприємством, проаналізовано зміст і сутність методик рейтингового оцінювання якості корпоративного управління підприємством, а також встановлено їх основні недоліки та переваги. За результатами дослідження визначено складові рейтингового оцінювання системи корпоративного управління акціонерним товариством, які у перспективі будуть застосовані для оцінювання українських підприємств.