Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Реферати






ВСТУП

Макроекономіка як складова частина єдиної економічної теорії спрямована на виявлення закономірностей функціонування ринкової економіки як цілісної системи. Вона являє собою теоретичну основу економічної політики держави, створює методологічну основу для поглиблення вивчення галузевих, функціональних та інших спеціальних економічних дисциплін.

Теорія макроекономіки представлена поглядами та вченнями видатних представників різних шкіл і напрямків світової науки. Насамперед її розвиток пов’язується з ім’ям Дж. М. Кейнса і його роботою " Загальна теорія зайнятості, відсотка й грошей" (1936 р.). Саме він визнав необхідність фундаментального перегляду теоретичних уявлень про механізми функціонування економіки.

На думку Кейнса, економіка як наука - це скоріше метод, чим навчання, інструмент розуму, техніка мислення, що допомагає тим, хто володіє нею, приходити до правильних висновків. Його теорія підриває віру у внутрішні відбудовні сили ринкового механізму, науково обґрунтовує необхідність та основні напрямки державного втручання в економічні процеси з метою досягнення поступового розвитку. М. Блауг оцінив макроекономічне мислення Кейнса як справжню революцію в теоретичній сфері.Інструментарій економічного аналізу, понятійний апарат, створений Кейнсом, практичні висновки використовуються не тільки послідовниками його вчення, але й представниками альтернативних шкіл і напрямків економічної науки.

Перехід економіки України до ринкових зв’язків і відносин, забезпечення інтеграції її в загальносвітове господарство, необхідність вирішення комплексу важливих проблем пред’являють високі вимоги до якості економічних знань учасників цього процесу. Це передбачає суттєве поглиблення змісту загальнотеоретичної, фундаментальної підготовки фахівців – економістів у вищих навчальних закладах. Сучасна система освіти має формувати у студентів не тільки професійні знання і навики, але й систему цінностей і переконань, адекватних реаліям ринкової економіки. Самостійність мислення, здатність до сприймання нового, перспективного, стають невід’ємною частиною професійної підготовки сучасного фахівця.

В нових умовах важливе значення має адекватне теоретичне відображення сучасних економічних процесів. Об’єктивною необхідністю стає системний підхід до вивчення національної економіки, пошук закономірностей її функціонування як цілісної системи в контексті загальносвітових господарських процесів, визначення можливих варіантів та альтернативних шляхів її розвитку. Враховуючи це, колектив авторів підготував навчальний посібник для поглибленого вивчення макроекономічних проблем студентами вищих навчальних закладів. Головна мета запропонованого посібника – допомогти студентам засвоїти фундаментальні знання, які пропонує макроекономіка як складова частина економічної теорії, навчитися самостійно оцінювати чинники та наслідки макроекономічного розвитку країни, зрозуміти глибокі системні розбіжності між сучасною економікою розвинутих країн і перехідною економікою України, сформувати сучасне економічне мислення.

При роботі над навчальним посібником авторський колектив враховував сучасні досягнення світової економічної науки, використовував роботи прибічників неокласичного, кейнсіанського, монетаристського, інституціонального напрямків економічної теорії. Водночас, враховуючи особливості сучасного стану економіки України та результати її реформування, при розкритті деяких питань автори спираються на досягнення вітчизняної економічної науки, надають власне тлумачення окремих макроекономічних явищ і категорій.

Автори зважають і на ту обставину, що в умовах переходу вітчизняної економіки до ринку прийнятнішим є порядок, коли спочатку з’ясовуються мікроекономічні проблеми, а вже потім – макроекономічні. Саме в мікроекономіці формуються вихідні пропорції макроекономічної динаміки. Тому використовуються напрацьовані мікроекономічні методи аналізу економічних процесів на рівні економіки як цілісної системи.

Навчальний посібник містить 10 основних тем. У структурі кожної з них виділяється перелік ключових питань, що дає студентам уяву про зміст та логіку викладення матеріалу, теоретична частина, запитання для самоконтролю. Особливу увагу автори приділили найважливішим питанням кожної теми. При цьому вони ставили за мету викласти матеріал в максимально доступній для поняття формі. Теоретичний матеріал розглядається з використанням графічного аналізу, елементарного математичного апарату, що полегшує розуміння закономірностей функціонування економіки. Зміст багатьох категорій розкривається авторами не тільки в теоретичному аспекті, але й з урахуванням впровадження макроекономічних процесів в економіку України.

Тема 1 „Макроекономіка як наука” знайомить студентів з предметом і методом макроекономіки як самостійного розділу економічної теорії, основними школами макроекономічних досліджень, понятійним апаратом дисципліни.

У темі 2 ”Макроекономічні показники в системі національних рахунків” розглядається значення ВВП, методи його розрахунку, пов’язані з ним статистичні показники СНР, причини виникнення та основні форми тіньової економіки.

Тема 3 „ Сукупний попит та сукупна пропозиція ” та тема 4 „Класична і кейнсіанська макроекономічні моделі” присвячені аналізу короткострокової та довгострокової макроекономічної рівноваги, моделей ”сукупний попит – сукупна пропозиція”, „сукупні витрати – обсяг виробництва”, „вилучення – ін’єкції”.

У темі 5 „Грошовий ринок та банківська система в ринковій економіці” розглядаються основні категорії монетарної політики: гроші, процентні ставки, аналізуються функції комерційних банків, роль Центрального банка у контролі над грошовою масою, особливості банківської системи України в умовах переходу до ринкової економіки.

У темі 6 „Макроекономічна нестабільність: циклічність розвитку економіки, безробіття та інфляція” аналізуються причини періодичних коливань виробництва, зайнятості та цін, форми безробіття і типи інфляції, напрямки антициклічної політики держави, особливості трансформаційної кризи в перехідній економіці.

Тема 7 „Економічне зростання та його основні фактори” присвячена розгляду методологічних проблем теорії економічного зростання, моделей економічного зростання та економічного розвитку.

У темі 8. „ Фінансова та грошово-кредитна політика держави” розглядаються концептуальні підходи до аналізу бюджету, наслідки державного впливу на економіку за допомогою інструментів фіскальної та грошово-кредитної політики, особливості оподаткування в умовах трансформаційної економіки.

Тема 9 „Держава у системі макроекономічного регулювання”, присвячена теоретичному обґрунтуванню необхідності державного регулювання економіки, основним функціям, напрямкам та методам економічної діяльності держави.

У темі 10 „ Відкрита економіка та економічна безпека країни” автори приділили увагу зовнішнім та внутрішнім загрозам економічній безпеці, механізму досягнення економічної безпеки у довготерміновому та короткотерміновому періоді.

В кінці кожної теми студентам пропонуються запитання для самоконтролю. Вони допоможуть краще засвоїти навчальний матеріал, систематизувати знання основних понять і категорій, оцінити рівень власної підготовки.

Автори не претендують на закінчене та вичерпне висвітлення усіх макроекономічних проблем. Запропонований матеріал має доповнюватись у процесі самостійної роботи студентів, а також при вивченні макроекономічних процесів у суміжних економічних дисциплінах. Колектив авторів з вдячністю сприйме всі зауваження і пропозиції, щодо вдосконалення змісту і структури навчального посібника, і буде враховувати їх у подальшій роботі.

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН КУРСУ “МАКРОЕКОНОМІКА

Змістовий модуль 1. Агреговані показники. Кейнсіанська модель

макроекономіки

Тема 1. Макроекономіка як наука

Тема 2. Макроекономічні показники в системі національних рахунків

Тема 3. Сукупний попит та сукупна пропозиція

Тема 4. Класична і кейнсіанська макроекономічні моделі

Тема 5. Грошовий ринок та банківська система

 

Змістовий модуль 2. Держава та макроекономічна політика

Тема 6. Макроекономічна нестабільність: циклічність розвитку

економіки, безробіття та інфляція

Тема 7. Держава у системі макроекономічного регулювання

Тема 8. Фіскальна та грошова-кредитна політика держави

Тема 9. Економічне зростання

Тема 10. Відкрита економіка та економічна безпека країни

 

Робоча програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1. Агреговані показники. Кейнсіанська модель

макроекономіки

Тема 1. Макроекономіка як наука

Предмет макроекономіки як частини економічної теорії. Взаємозв’язок процесів на мікро- та макрорівнях. Відмінність предмету макроекономіки від предмету мікроекономіки. Місце макроекономіки в системі економічних наук.

Методи макроекономічного аналізу. Агрегування. Макроекономічні моделі: сутність та роль в макроекономічному аналізі та прогнозуванні. Рівноважний та нерівноважний методи аналізу макросистеми. Позитивний та нормативний аспекти макроаналізу.

Становлення макроекономіки як науки. Макроекономіка як теоретична основа економічної політики держави.

Тема 2. Макроекономічні показники в системі національних рахунків

Теоретичні підходи до вимірювань в національній економіці. Система національних рахунків як інструмент обґрунтування макроекономічних показників. Визначення валового внутрішнього продукту (ВВП) в системі національних рахунків. Кінцевий та проміжний продукт. Додана вартість. Методи розрахунку ВВП: по потоку видатків та по потоку доходів. Валові та чисті інвестиції. Валовий національний продукт (ВНП). Чистий національний продукт (ЧНП). Національний доход (НД). Особистий доход і особистий доход після сплати податків. Співвідношення між основними показниками системи національних рахунків.

Вплив цін на макропоказники. Номінальний і реальний ВНП. Дефлятор ВНП та індекс споживчих цін. Поняття «інфлювання» та «дефлювання».

ВВП і суспільний добробут. Реальний ВНП на душу населення. Елементи суспільного добробуту, що не враховує ВВП. Показник СНР ООН " чистий економічний добробут".

Офіційна та тіньова економіка. Причини виникнення тіньової економіки. Методи вимірювання обсягів тіньової економіки. Заходи щодо скорочення обсягів тіньової складової економіки Україні.

Тема 3. Сукупний попит та сукупна пропозиція

Поняття сукупного попиту. Крива сукупного попиту (AD). Три види ефектів: ефект ставки відсотку, ефект матеріальних цінностей, ефект імпортних закупівель. Нецінові фактори сукупного попиту та їх вплив на його криву.

Поняття сукупної пропозиції. Крива сукупної пропозиції (AS). Горизонтальний (кейнсіанський), проміжний та вертикальний (класичний) відрізки кривої сукупної пропозиції. Нецінові фактори сукупної пропозиції та їх вплив на її криву.

Модель сукупного попиту та сукупної пропозиції (модель AD-AS). Рівноважний рівень цін та рівноважний реальний обсяг національного виробництва. Короткострокова та довгострокова макроекономічні рівноваги. Наслідки зміни сукупного попиту в короткостроковому та довгостроковому періодах. “Ефект храповика”. Наслідки зміни сукупної пропозиції.

Тема 4. Класична і кейнсіанська макроекономічні моделі

Класична теорія. Закон Сея. Заощадження, інвестиції, норма процента в класичній теорії. Класична макроекономічна модель та ії графічне зображення. Принцип нейтральності держави.

Кейнсіанська теорія ефективного попиту. Сукупні витрати. Споживання та заощадження як функції доходу. Графіки споживання та заощадження. Середня та гранична схильність до споживання. Середня та гранична схильність до заощадження. Інвестиції. Фактори, що визначають величину та динаміку інвестицій. Мультиплікатор інвестицій. Парадокс ощадливості Кейнсіанська макроекономічна модель та ії графічне зображення.

Методи визначення рівноважного обсягу виробництва. Метод зіставлення сукупних витрат і обсягу виробництва. Метод “вилучень та ін’єкцій”. Невідповідність інвестиційних планів та планів заощаджень.

Кейнсіанська теорія як обґрунтування впливу держави на економічну рівновагу.

 

Тема 5. Грошовий ринок та банківська система

Трактування сутності та функцій грошей макроекономікою.

Попит на гроші та його складові. Крива попиту на гроші. Фактори, що впливають на попит на гроші. Пропозиція грошей. Графік грошової пропозиції. Грошові агрегати. Фактори, що впливають на пропозицію грошей. Грошовий ринок та його графічна модель. Рівновага на грошовому ринку. Рівноважна ставка процента. Номінальна і реальна ставки проценту. Порушення та відновлення рівноваги на грошовому ринку.

Банківська система. Дворівнева банківська система. Функції Центрального банку. Функції комерційних банків. Норма банківських резервів. Обов’язкові і надлишкові резерви. Банківський механізм розширення грошової пропозиції. Грошовий мультиплікатор.

Сучасний стан та перспективи розвитку банківської системи в Україні.

Змістовий модуль 2. Держава та макроекономічна політика

Тема 6. Макроекономічна нестабільність: циклічність розвитку економіки, безробіття та інфляція

Циклічність як форма розвитку економіки. Причини циклічних коливань в інтерпретації різних теоретичних шкіл. Особливості циклів ХХст. Структурні кризи. Антикризова політика.

Поняття безробіття. Економічно активне населення. Зайняті. Безробітні. Вимірювання безробіття. Природний рівень безробіття. Види безробіття. Економічна ціна безробіття. Фактичний і потенційний ВНП. Закон Оукена. Соціально-економічні наслідки безробіття. Соціальні витрати безробіття. Вплив безробіття на процес відтворення робочої сили. Основні напрямки державного регулювання зайнятості. Державна політика зайнятості.

Поняття інфляція. Вимірювання інфляції. Типи інфляції за темпами зростання цін. Інфляція попитута її графічне зображення. Інфляція пропозиції(витрат)та її графічне зображення. Соціально-економічні наслідки інфляції. Взаємозв’язок інфляції та безробіття. Крива Філліпса. Стагфляція.Антиінфляційна політика.

Трансформаційна криза. Відмінність трансформаційної кризи від економічної кризи як фази циклу розвинутої ринкової економіки. Особливості безробіття та інфляції під час трансформаційної кризи.

Тема 7. Держава у системі макроекономічного регулювання

Цілі та напрямки державного втручання в економічні процеси. Економічні функції держави. Методи державного регулювання економіки: адміністративні та економічні; економічні прямі та непрямі; регулювання за допомогою державного бюджету та кредиту.

Роль держави у процесі перетворення економіки на ринкових засадах. Макроекономічні проблеми реформування економіки: стабілізація фінансової та грошової системи, структурна перебудова економіки, створення відкритої економіки.

Тема 8. Фіскальна та грошова-кредитна політика держави

Державні фінанси. Державний бюджет, його структура. Оподаткування. Функції оподаткування. Податки. Види податків. Дефіцит та профіцит державного бюджету. Державний борг. Внутрішній та зовнішній державний борг. Фіскальна політика. Дискреційна і недискреційна фіскальна політика. Мультиплікатор державних видатків. Податковий мультиплікатор.

Грошово-кредитна політика. Інструменти грошово-кредитної політики.

Кейнсіанське трактування фіскальної та грошово-кредитної політики. Політика “дешевих” і “дорогих грошей”. Монетаристське трактування фіскальної та грошово-кредитної політики.

Монетаризм та кейнсіансьтво як теоретичні засади реформування пострадянських економік.

 

Тема 9. Економічне зростання

Економічне зростання та його цілі. Фактори економічного зростання. Моделі економічного зростання. Економічне зростання та економічний розвиток.

Наслідки економічного зростання. Межі економічного зростання.

Економічне зростання в трансформаційній економіці.

 

Тема 10. Відкрита економіка та економічна безпека країни

Відкрита економіка. Моделі відкритої економіки. Економічна рівновага в умовах відкритої економіки. Чистий експорт як компонент сукупних видатків.

Принципи та підходи щодо оцінки економічної політики у відкритій економіці. Макроекономічна політика за умов гнучкого обмінного курсу.. Макроекономічна політика за умов фіксованого обмінного курсу.

Економічна безпека країни.Проблеми підвищення ступеню економічної безпеки країни. Інтеграція української економіки у світову господарську систему та забезпечення пріоритету національних інтересів і економічної безпеки країни.

 

 

Тема 1: «Предмет і метод макроекономіки»

 

План

1. Предмет макроекономіки.

2. Методи макроекономіки.

3. Економічна політика держави.

 

1. Предмет макроекономіки.

Макроекономіка як складова частина загальної економічної теорії є найбільш молодою наукою. Як самостійна вона відокремилася в 30-х роках 20 ст. під визначним впливом Дж. М. Кейнса., ідеї якого зазначено в його роботі «Загальна теорія зайнятості, процента і грошей» 1936 р. Класична економічна теорія базувалася на феодальній дійсності, тому вивчення її переходу до капіталізму визначалося інтересами більш впливового класу капіталістів, а також ринковим «самоврядуванням». Мікрорівень також надає змогу виявити більш-менш закономірні явища суб’єктивної поведінки окремих суб’єктів. Однак нездатність ринку справлятися самостійно з такими проблемами як безробіття, інфляція, кризові явища сприяла тому, що різні економічні школи у різні часи намагалися виявити більш узагальнені моменти економічної реалії.

17 т. – У. петті, 18 ст. Ф. Кене, Сміт А., 19 ст. – К. Маркс. Але всі ці дослідження зводилися до соціально-економічного трактування зв’язків у суспільному виробництві. А саме Дж. М. Кейнс у 20 ст. визначив проблему чітко розмежувати мікро- і макрорівні, що мало вплив не лише на розвиток теоретичних досліджень, а й на формування практичних рішень, а саме економічну політику багатьох країн.

При цьому треба зазначити, що макрорівень не просто сума мікроекономічних суб’єктів, це нова системна якість. Тобто всі елементи взаємодіють як між собою, так і з системою. Але завжди одне є частиною іншого.

Між макро і мікроекономікою є проміжний рівень, який має назву мезоекономіка, яка вивчає регіони, а також національні комплекси (АПК, ВПК, ПЕК).

Макроекономіка – це економічна система на рівні народного господарства.

Є ще мегаекономіка – на рівні світового господарства. Макроекономіка вивчає економічну систему як єдине ціле. Вивчає поведінку макроекономічних суб’єктів. Це й є предметом її дослідження.

Об’єкт дослідження постійно змінюється, що обумовлено процесом економічного розвитку. Впродовж якого виникають нові макроекономічні аспекти, мислення над якими вимагає нових підходів і рішень. Тому неможливо виникнення єдиної моделі для всіх національних економік. Об’єктом дослідження є агреговані показники. Тому національна економіка представ в такому вигляді, немов складається з єдиного сукупного споживача і єдиної сукупної фірми, яка виробляє єдиний продукт, гідний як для особистого, так і для виробничого споживання. І цей продукт повинен продаватися за єдиною ціною. Такими агрегованими показниками (чи проблемами) є загальний обсяг виробництва, загальний рівень зайнятості, загальний обсяг інвестицій, загальний рівень пропозиції і попиту, інфляції тощо.

Процес агрегування безумовно призводить до спрощення змісту показників, що пов’язано з необхідністю абстрагування від конкретних індивідуальних особливостей.

Макроекономіка тісно пов’язана з такими науками як статистика, демографія, філософія, економічна соціологія, математичне моделювання.

Макроекономіка має справу з агрегованими суб’єктами:

1) Сектор домогосподарств, він представлений усіма приватними господарствами, діяльність яких спрямована на задоволення власних потреб (їх ділова активність: пропонування факторів виробництва, отримання доходу з них, пред’явлення попиту на рикну товарів і послуг, заощадження частини доходу);

2) Підприємницький сектор – це сукупність всіх фірм, зареєстрованих в межах країни, діяльність яких спрямована на отримання прибутку (їх ділова активність: пред’явлення попиту на ринку ресурсів, пропонування товарів і послуг, отримання доходу від їх реалізації, розподіл на?, інвестування);

3) Державний сектор представлений усіма державними інститутами (первинне пропонування грошей, виробництво суспільних благ і попит на ресурси для них, стягнення податків, інвестування);

4) Закордонний сектор – всі економічні суб’єкти за межами певної країни, включаючи іноземні державні інститути (обмін ресурсами, товаром, національними валютами).

Розрізняють позитивну і нормативну макроекономіку як науку.

Позитивна макроекономіка покликана погнисти зміст макроекономічних явищ і процесів та поведінку економічних суб’єктів за цих умов. Вона відповідає на питання: Якою є макроекономічна ситуація в країні? Причому макроекономіка також стикається з проблемою обмеженості ресурсів.

Нормативна макроекономіка – це сукупність уявлень стосовно того, якою має стати економіка.

Макроекономіка як наука виконує такі функції:

1) теоретико-пізнавальну (пізнання економічних явищ і процесів, поведінки макроекономічних суб’єктів та створення відповідних моделей);

2) практичну (розробка практичних рекомендацій на основі економічного аналізу,?);

3) прогностичну (оцінка економічної кон’юнктури та передбачення перспектив розвитку);

4) виховну (формування економічного мислення).

2. Методи макроекономіки.

Методи макроекономіки – це інструменти, за допомогою яких проводиться макроекономічне дослідження. До складу методів входять:

- діалектика і логіка;

- агрегування;

- абстракція;

- прогнозування;

- економіко-математичне моделювання.

Моделі бувають врівноважені і неврівноважені, статичні і динамічні, логічні, табличні, графічні, короткострокові і довгострокові, закриті і відкриті, прості, повні,

- аналіз і синтез;

- індукція і дедукція;

- єдність логічного і історичного;

- єдність кількісного і якісного аналізу;

- метод порівняння.

 

3. Економічна політика держави.

Національна економіка – це сукупність всіх економічних процесів, що здійснюються в суспільстві на основі організаційних форм і відносин, які в ньому діють. Національна економіка – це система, обмежена рамками держави. Вона може бути ринковою, адміністративно-командною чи змішаною. Передумовою аналізу економічної дійсності, на якому будуватиметься економічна політика, є загальна економічна рівновага. Але остання не є типовим станом ринкової економіки, тому що дії окремих суб’єктів можуть бути лише випадково взаємо узгоджені. Тому для прийняття рішень про економічну політику важливою є тривалість цієї рівноваги.

 

Проста модель кругових потоків у закритій приватній економіці

 
 
Ринок економічних благ


                     
   
     
 
   
Підприємницький сектор
 
Домогосподарства
 
 
   
     
 

 

 


 

 

Економічна політика – це сукупність макроекономічних цілей та засобів їх досягнення. Вона існує у різних проявах: як бюджетно-податкова, грошово-кредитна, фіскальна, соціальна. Сутність їх буде розкрито в наступних темах.

Всі пояснюючі моделі є основою для моделі прийняття рішень, тобто впровадження економічної політики. При цьому важливим є питання: скільки цілей одночасно можуть висуватися при формуванні економічної політики та яу вони мають співвідноситись.

Всесвітньо відомий економіст Ян Тінберген, який заклав основи сучасної теорії економічної політики, серед її можливих цілей визначав: обсяги державних витрат, рівень зайнятості, розмір інвестицій, загальний рівень виробництва, сукупний попит, сальдо платіжного балансу, динаміку реальної заробітної плати, стабільність цін. Але, чим менше цілей, тим менше суперечок між ними. І якщо держава створює нормальні умови для функціонування ринку, тим менше цілей.

 

 

Поняття та категорії

 

Макроекономіка. Предмет макроекономіки. Методи макроекономічного аналізу. Агрегування. Економічна модель. Екзогенні змінні. Ендогенні змінні. Позитивна макроекономіка. Нормативна макроекономіка. Рівноважний аналіз. Нерівноважний аналіз. Часткова рівновага. Загальна рівновага. Економічна політика.

 

 

Запитання для самоконтролю

 

1. Які рівні функціонування національної економіки Вам відомі?

2. Що є об’єктом макроекономіки?

3. Що є предметом вивчення макроекономіки? Яка її відмінність від мікроекономіки?

4. Які основні проблеми досліджує макроекономіка?

5. Пояснити відмінності між мікро- та макропідходом економічного аналізу.

6. Що таке агрегування?

7. У чому полягає різниця між позитивною функцією макроекономіки та її нормативною функцією?

8. Які вчені внесли значний вклад у розробку теоретичних засад макроекономічної науки?

 

ТЕСТИ

1. Що вивчає макроекономіка?

а) Економічні ресурси країни.

б) Економічне зростання.

в) Інфляцію.

г) Ринок землі.

д) Безробіття.

е) Правильні відповіді а), в), г).

є) Правильні відповіді б), в), д).

2. Що з переліченого не входить у сферу макроекономічного аналізу?

а) Проблема максимізації прибутку фірми.

б) Економічне зростання.

в) Раціональна поведінка певного споживача.

г) Величина національного доходу.

д) Правильні відповіді в), г).

е) Правильні відповіді а), в).

3. Що з переліченого входить у сферу макроекономічного аналізу?

а) Економічні цикли.

б) Державний борг.

в) Природний рівень безробіття.

г) Формування ціни комп’ютерів.

д) Чистий експорт.

е ) Правильні відповіді а), б), г), д).

є) Правильні відповіді а), б), в), д).

 

4. Позитивна функція макроекономіки спрямована на вивчення:

а) фактичного стану економіки;

б) шляхів подолання спаду виробництва;

в) методів державного регулювання економіки;

г) правильні відповіді а) і в);

д) усі відповіді неправильні;

е) усі відповіді правильні.

 

5. Нормативна функція макроекономіки спрямована на обґрунтування:

а) рекомендацій щодо подальшого економічного розвитку;

б) економічної політики держави;

в) подолання наслідків економічної кризи;

г) шляхів забезпечення економічного зростання;

д) правильні відповіді а) і г);

е) усі відповіді правильні.

 

 

Реферати

 

1. Макроекономіка як напрямок дослідження сучасної теоретичної економіки.

2. Роль Дж.М.Кейнса у виникненні макроекономіки.

 

 

Тема 2: «Макроекономічні показники в системі національних розрахунків»

 

План

1. Система національних розрахунків та її основні показники.

2. Методи розрахунку ВВП.

3. Вимірювання рівня цін, номінальний і реальний ВВП. ВВП та суспільний добробут.

4. Офіційна і тіньова економіка.

 

1. Система національних розрахунків та її основні показники.

Посередником системи національних розрахунків у радянському Союзі була така система, як Баланси народного господарства. Це система взаємопов’язаних макроекономічних показників, створена у 20 рр. 20 ст. В СРСР, за допомогою якої описувалась і аналізувалась модель централізованої планової економіки. Центральною ланкою Балансів народного господарства був матеріальний баланс, який описував виробництво, споживання та нагромадження суспільного продукту. Матеріальний баланс відображав рух ресурсів та використання матеріальних благ. Сфера послуг розглядалась як система перерозподільних відносин і не включалась у виробництво ССП. Розподіл доходів та операцій з фінансовими активами в балансах народного господарства не знайшов належного відображення, оскільки не мали визначного значення в централізовано-розподільчій економіці. Баланси народного господарства враховували подвійний розрахунок. Перший Баланс народного господарства описував радянську економіку 1925-1926 рр.

З Балансів народного господарства системою національних розрахунків позичено:

- таблиці, в яких відображено міжгалузеві зв’язки економіки;

- класифікація кінцевого споживання на колективне та індивідуальне;

- концепція загального споживання.

Ці дві системи статистичного відображення макроекономічних показників спочатку розвивались відносно відособлено і тільки в другій половині 20 ст. принципи їх складання і показники починають безпосередньо координуватись.

СНР – це сукупність взаємопов’язаних показників та класифікацій, яка відображує реальні явища і процеси економіки на макрорівні, пов’язані з виробництвом, розподілом та перерозподілом доходів, нагромадженням активів, кінцевим споживанням.

У 1947 р. – ООН запропоновано СНР,

1951 р. поява спрощення системи СНР;

1993 р. – Україна і країни СНД розпочали перехід до СНР.

До основних показників СНР належать: ВВП, ВНП, ЧНП, НД, ОД, ОД, який залишився в розпорядженні.

ВВП – річна сума вартостей кінцевої продукції, створеної на території країни як національними, так і іноземними виробниками.

ВНП – річна сума вартостей кінцевої продукції, створеної національними виробниками як в межах країни, так і закордоном.

В розвинених країнах ВВП відрізняється від ВНП на 3-6%, в Україні ВВП > ВНП.

ВВП - амортизація = ЧНП

ЧНП – непрямі податки = НД

НД – податки на прибутки корпорацій – нерозподілені прибутки корпорацій – внески на соціальне страхування + трансферти = Особ. Д

ОД – індивідуальні податки(подохідний податок, податок на спадщину, землю, транспортні засоби) = ОД, який залишився в розпорядженні


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.037 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал