Функції порівняльного правознавства

Порівняльне правознавство виконує низку традиційних для юридичної науки функцій, які модифіковані щодо особливостей його предмета.

Пізнавальна функція. Порівняльне правознавство завжди орієнтоване на глибоке вивчення правових явищ, перш за все на здобуття

розширення наукових знань про правові системи сучасності. Ця наука вивчає всі елементи правових систем світу, стабільні і тимчасові правові ситуації в іноземних державах, фактори, що впливають на прийняття та зміну іноземних правових актів, умови, що сприяють або стримують реалізацію права в країнах світу.

Евристична функція. Компаративістика спрямована на пізнання закономірностей виникнення, функціонування і розвитку різних правових систем. Власне кажучи, порівняння і відбувається саме для того, щоб з’ясувати характер загальних, необхідних, стійких, повторюваних зв’язків між явищами, процесами, що відбуваються у правових системах сучасності, знайти порядок або встановити послідовність їхнього виникнення, зміни, зафіксувати тенденції розвитку. Наприклад, вченікомпаративісти відзначають тенденцію конвергенції (взаємопроникнення) англосаксонських та романогерманських правових традицій, передумови якої вже історично склалися на трьох рівнях — на рівні джерел права, систем права та характеру норм права.

Функція наукового передбачення. Вченікомпаративісти завждиналаштовані на наукове прогнозування шляхів подальшого розвитку правових систем сучасності. Так, сьогодні вчені прогнозують, що у ХХІ ст. у світі буде створена загальна основа правотворчості як система пріоритетів та засобів правового регулювання, що детермінована

порівняльне правознавство досить часто характеризується як методологічна наука.

Функція допомоги практиці. Сучасна юридична практика маєвелику потребу в науково обґрунтованій, об’єктивній та повній інформації про розвиток і функціонування іноземних правових систем, про їхні взаємозв’язки між собою, тенденції правового розвитку в регіональному і світовому масштабах. Потреба у цій інформації задовольняється насамперед шляхом підготовки вченимикомпаративістами довідкових матеріалів про розвиток іноземного законодавства, інформаційних оглядів зарубіжного законодавства (наприклад, за країнознавчою ознакою, за окремими галузями, підгалузями законодавства, правовими інститутами). Науковці повинні критично оцінювати іноземний правовий досвід, надаючи юристампрактикам рекомендації щодо корисності або недоцільності його запозичення у національну правову систему.

сучасним предметом глобалізації та проблемами постіндустріального суспільства.

Методологічна функція. Порівняльне правознавство розробляєтеорію порівняльноправового методу, яким потім активно користуються інші юридичні науки. Тому євроатлантичною інтеграцією, в яких бере участь Україна).

Серед функцій порівняльного правознавства можна виокремити не тільки модифіковані традиційні функції юридичної науки, а й специфічні. Це, зокрема, функція подолання ізоляції національної правовоїсистеми та національної обмеженості правового мислення, функція збагачення національної правової системи правовим досвідом інших народів завдяки його проникненню у правову культуру, функція гармонізації та уніфікації національної правової системи.