Пояснювальна записка. Програма навчального предмета «Природознавство» розроблена на основі Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми

Програма навчального предмета «Природознавство» розроблена на основі Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами. Новий навчальний план передбачає вивчення «Природознавства» з підготовчого, 1 по 9 класи загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих дітей. Завданнями даної дисципліни у початковій школі є пропедевтика навчальних предметів «Природознавство», «Географія», «Я у світі», що стане спадкоємним продовженням розпочатого вивчення. Метою вивчення «Природознавства» у підготовчому, 1-5 класах є формування природознавчої компетентності учня шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу, усвідомлення школярами своєї приналежності до природи і суспільства, створення елементарної бази для засвоєння учнями, відповідно до їх вікових особливостей, різних видів соціального досвіду, морально - правових норм, традицій; способів навчально-пізнавальної діяльності, розвитку ціннісних орієнтацій у різних сферах життєдіяльності та природоохоронної практики.

Основна ідея предмета природознавства закладається в розкритті й встановленні зв'язків між компонентами неживої й живої природи, усвідомленні учнів належності людини до природи та суспільства; створення передумов для бережливого ставлення до навколишнього середовища, у поясненні впливу всіх компонентів природи на трудову діяльність людей.

Завданнями навчального предмета «Природознавство» є:

- формування на доступному рівні цілісної природничо-наукової картини світу, що охоплює систему знань, яка відображає закони і закономірності природи та місце в ній людини;

- формування практичних умінь і навичок поведінки у природі і соціальному середовищі;

- підвищення рівня готовності учнів до засвоєння природничо-географічного матеріалу в наступних класах шляхом уточнення, розширення і систематизації уявлень про окремі явища природи, про життя і працю людей;

- розвиток розумових здібностей учнів, їх емоційно-вольової сфери, пізнавальної активності та самостійності, здатності до творчості, самовираження і спілкування;

- забезпечення єдності інтелектуального та емоційного сприйняття природи з практичною природоохоронною діяльністю;

- засвоєння традицій українського народу у відносинах людини з природою;

- оволодіння доступними способами пізнання предметів і явищ природи та суспільства.

Досягнення цих завдань здійснюється в процесі навчання за певними напрямами:

- Людинознавчий;

- Природознавчий;

- Суспільствознавчий.

Людинознавчий напрям програми (пізнання людини) спрямований на формування у школярів з розумовою відсталістю умінь орієнтуватись у своєму тілі та світі людей (а саме: у найближчому оточенні людей, їх статі і віку), уявлень про статево-рольові і культурні стандарти поведінки у родині, поваги до батьків та однолітків та здорового способу життя. Даний напрям представлений навчальними темами: • людина, спрямовується на розвиток у дітей умінь орієнтуватись у біологічних ознаках людини (будові тіла, органах чуття, статі і віку), формування прагнення до самостійності, навичок самообслуговування та бажання брати участь у суспільному житті, виконуючи корисні посильні дії; • родина, охоплює знання, які розкривають правила поведінки та взаємодії людей (у сім’ї, колективі, суспільстві) та спрямовується на формування вмінь учнів спілкуватися в сумісній навчально-пізнавальній, ігровій і побутовій діяльності з дорослим та іншими дітьми;

Природознавчий напрям програми спрямований на формування у розумово відсталих школярів уявлень про об’єкти та явища природи, прищеплення навичок культурної поведінки серед природи та здорового способу життя. Напрям передбачає формування в дітей вміння орієнтуватися у різноманітності рослинного і тваринного світу, впізнаючи їх найпоширеніших представників і розрізняючи групи рослин (дерева, кущі, трави; овочі, фрукти, ягоди) і тварин (звірі, птахи, риби, комахи; дикі та свійські); будові живих організмів, сезонних змінах в природі. Даний напрям представлений навчальними темами: об'єкти неживої природи, частини доби, погода, пори року, жива природа (рослини, тварини).

Відсутність у базовому навчальному плані з 1-го класу освітньої галузі «Суспільствознавство» зумовлює у необхідності додавання у програму з природознавства певних тем суспільствознавчої спрямованості. Зміст введеного Суспільствознавчого напряму програми спрямований на формування у розумово відсталих школярів елементарних уявлень про рідний край, місто, село, в якому живеш, про символи України, ознайомлення з національними традиціями, звичаями. Даний напрям представлений навчальними темами: Батьківщина, символіка країни, рідний край тощо.

Кожний напрям забезпечується відповідними змістовими лініями побудови навчального матеріалу, як освітнього, так і корекційно-розвивального характеру. Так, освітня мета реалізується за допомогою наступних змістових ліній:

- об'єкти природи;

- взаємозв'язки в природі;

- Земля –планета сонячної системи;

- Україна на планеті Земля;

- рідний край;

- охорона і збереження природи;

- методи пізнання природи.

Відповідно до корекційно-розвивальної мети, матеріал будується за такими змістовими лініями:

- розвиток позитивного ставлення до природи і праці людей;

- формування бережливого ставлення до об’єктів та предметів навколишнього середовища;

- виховання працелюбності, любові та поваги до природи і людей праці;

- формування усвідомленості учбової діяльності та корекція складових психічного розвитку дитини.

Зміст програми розроблено на основі нового Державного стандарту початкової загальної освіти учнів з особливими освітніми потребами (2012 р). Добір навчального матеріалу з природознавства здійснено на основі врахування загальнодидактичних принципів навчання і передусім принципів достатності (необхідності) навчального матеріалу для формування в учнів уявлення про світ навколо людини, усвідомлення своєї належності до природи, розуміння суті об’єктів неживої та живої природи, зв’язку між природою та трудовою діяльністю; доступності матеріалу для сприймання та засвоєння учнями допоміжної школи.

Зміст навчальної програми побудований як за лінійним, так і за спірально-концентричним принципом, який передбачає систематичне розширення і поглиблення знань та повторення теоретичного і практичного матеріалу з метою усвідомлення та узагальнення сутності явищ та процесів відповідно до вікових та пізнавальних особливостей учнів. Рекомендується спрямовувати учня на обов’язкове застосування набутих знань (догляд за рослинами, санітарно-гігієнічні вимоги, правила безпеки праці та ін.) у його повсякденній життєдіяльності. Також, в основу побудови навчальної програми покладено екологічний, фенологічний та сезонний принципи. Обов’язковим є врахування краєзнавчого принципу, який орієнтує вчителя на те, що вивчення будь-якої теми має пов’язуватися з місцевими природними та виробничими умовами.

Програму подано за табличною структурою, що складається з кількох колонок. У колонці «Зміст навчального матеріалу» подано оновлений зміст навчання з природознавства. Відповідно до дібраного змісту з природознавства, у другій колонці наводяться орієнтовні навчальні досягнення учнів, тобто ті знання та вміння, якими учні мають оволодіти в результаті засвоєння навчального матеріалу. Для дітей з помірною розумовою відсталістю зміст навчання добирається індивідуально, навчальні досягнення виокремлено під спеціальним позначенням - *.

У колонці «Спрямованість корекційно-розвивальної роботи» сформульовані напрями корекції та розвитку пізнавальної, сенсорної, особистісної сфери та мовленнєвої діяльності учнів, враховуючи конкретний матеріал змісту навчальної програми.

На вивчення тем відводиться в усіх класах по 35 годин – 1 година на тиждень. Розподіл годин за темами здійснюється на розсуд вчителя відповідно можливостей засвоєння того чи іншого матеріалу.

Вивчення даної дисципліни вирішує спільні навчальні та виховні завдання, що сприяє всебічному розвитку особистості учня, корекції його пізнавальної та особистісної сфер (розвитку сприймання, уваги, пам’яті, мислення, збагачення уявлень). Використання індивідуального диференційованого підходу сприяє досягненню корекційних ефектів розвитку дитини під час вивчення предмета «Природознавство».

У межах даного предмета необхідно вчити дітей пізнавати природні явища у їх причинному зв’язку і постійній взаємодії. Ефективність засвоєння розумово відсталими учнями природничого матеріалу досягається за допомогою методів, які використовуються у природничих науках: проведення спостережень, дослідів, практичних робіт, демонстрація натуральних об’єктів.

На уроках, під час екскурсій, прогулянок, практичних занять у куточку живої природи, на шкільній навчально-дослідній ділянці значна увага приділяється безпосереднім спостереженням учнів над природою. Змістом спостережень є зміни у неживій природі, температура повітря, стан неба, опади; сезонні зміни у розвитку рослин та поведінці тварин; праця людей у різні пори року в саду, на полі, городі. Організовувати спостереження за погодою й сезонними змінами у природі необхідно щодня, оскільки вони сприяють накопиченню у дітей уявлень про навколишній світ, розвивають увагу, пам’ять.

Важливе значення для вивчення даного навчального предмета мають екскурсії до лісу, парку, в поле, на річку, тваринницьку ферму, у музей, під час яких предмети та явища розглядаються у об’єктивних умовах. Програма визначає мінімум обов’язкових екскурсій, необхідних для вивчення кожної теми. Вчитель може вносити зміни у тематику екскурсій. Під час екскурсій необхідно проводити виховну роботу, в процесі якої розкривати багатства і красу рідного краю, звертати увагу учнів на бережливе ставлення до природи, пояснювати правила поведінки у громадських місцях.

Під час вивчення даного предмета використовується практична діяльність, яка допомагає школярам виділяти суттєві ознаки, об’єднувати і класифікувати предмети, знаходити у них подібні і відмінні риси, робити висновки та узагальнення. Практичні роботи допомагають учням використовувати набутий досвід. При організації практичної діяльності (проведення дослідницького практикуму, робота на пришкільній ділянці, посильна участь у справах дорослих, проведення свят, малювання, складання композицій з природничого матеріалу, сюжетно-рольова гра) необхідно залучати учнів до самостійного пошуку знань, формувати у них прийоми навчальної діяльності, використовуючи при цьому завдання на порівняння, класифікацію, виділення головного, встановлення причинно–наслідкових зв’язків.

Поряд із індивідуальними та фронтальними формами роботи необхідно залучати молодших школярів до парної та групової діяльності із використанням інформаційно-комунікаційних технологій, інтерактивних методів навчання, мультимедійних засобів, впровадження електронних засобів навчання, комп’ютерних навчальних програм.

Під час проведення спостережень, екскурсій, практичних робіт вирішуються завдання розвитку мовлення дітей: активний словник учнів поповнюється лексикою, що позначає природничо-географічні об’єкти і соціальні явища, їх якості. Опановуючи зміст даного предмета, учні навчаються називати, описувати (усно і письмово) предмети, явища. Під час бесід, спостережень дітей потрібно навчати висловлювати свої враження і судження, формулювати відповіді на запитання, ставити запитання, правильно будувати речення, зв’язано висловлювати думку.

При вивченні теми «Людина» учнів знайомлять з організмом людини, системами органів тіла людини та їх значенням у житті (первинне ознайомлення із органами відчуття (очі, вуха, ніс, язик, шкіра), зовнішньою будовою тіла людини). Поряд з цим учнів знайомлять із поняттям «людина – частина живої природи», пояснюють соціальну роль кожної дитини.

Вивчення теми «Пори року» у підготовчому, першому, другому, третьому класах передбачає засвоєння школярами явищ і понять, що характеризують кліматичні особливості кожної пори року, місяця, їх послідовність і вплив на живу природу та працю людей.

Вивчення теми «Жива природа» у підготовчому і першому класах передбачає на доступному рівні ознайомлення учнів з представниками рослинного і тваринного світу. Увага дітей звертається на властивості об’єктів, які дозволяють їх класифікувати (колір, розмір, умови існування; фрукти – овочі; тварини – птахи).

Надалі, у другому, третьому класах, вивчення об’єктів живої природи має здійснюватись у певній системі: особливості будови, живлення, розмноження живих організмів. Використовуючи натуральні об’єкти, муляжі, малюнки, таблиці, учнів ознайомлюють із зовнішньою будовою рослин і тварин, із основами розподілу (класифікацією) тварин і рослин за особливостями будови (тварини, птахи, риби, комахи; кущі, дерева, трави; листяні, хвойні рослини), умовами їх життя (свійські і дикі тварини, перелітні і зимуючі птахи; дикорослі і культурні рослини). У четвертому і п’ятому класах учням пояснюють механізми пристосування рослин і тварин у природі. На доступному рівні (демонстрація і пояснення ланцюгів живлення) доводять дітям спільне існування рослинного і тваринного світу.

Так, під час ознайомлення учнів підготовчого, першого класів із таким об’єктом, як сонце, вчитель будує свою розповідь, спираючись на вже існуючі у учнів уявлення. Крім цього, спеціально організуються спостереження за діяльністю сонця. Таким чином, головний висновок, що необхідно засвоїти учням - сонце є джерелом тепла та світла для всього живого на Землі, воно визначає сезонні зміни, а також існування на землі північних та південних країн. Поняття «клімат» ще не вводиться, але вже з першого класу закладається необхідна основа для його засвоєння. Деякі учні розуміють пояснення вчителя, іншим складно зрозуміти нові відомості з використанням, наприклад, глобуса, але їм доступні уявлення про сонце, південні та північні країни на основі казок, мультфільмів. У таких випадках визначення поняття сонце, земля, північ-південь умовно пов’язується з ілюстрацією. В окремих випадках такі відомості пропонується запам’ятати. Так чи інакше, учні часто чують та вживають у мовленні ці слова, тому важливо, щоб їх сприймання й використання було усвідомленим.

У четвертому і п’ятому класах передбачається вивчення неживої природи рідного краю, що вимагає від учнів засвоєння на доступному рівні природознавчих понять: рельєф і його складові (гори, рівнини, яри), ґрунт, вода (агрегатні стани, кругообіг води у природі, водойми), повітря, корисні копалини. При вивченні даного навчального матеріалу необхідно максимально використовувати наочність (макети, малюнки), практичні роботи, досліди. Необхідно викликати в учнів зацікавленість розгорнутими поясненнями, звертаючи увагу на практичне існування і значення явищ і об’єктів неживої природи у їх житті.

Провідним для всього курсу предмета «Природознавство» є питання охорони природи. Учні повинні усвідомити, що життя людини тісно пов’язане з природою, що природу необхідно оберігати, примножувати її багатства. Не розкриваючи поняття про біологічну рівновагу в природі, дітям необхідно дати уявлення про те, що загибель одного природного об’єкта може призвести до загибелі інших.

Зміст теми «Батьківщина», «Рідний край» реалізується через вивчення державної символіки, історичного минулого і традицій рідного краю, свят України. Під час вивчення природи України відбувається ознайомлення з господарською діяльністю людей, народними звичаями, мистецтвом, культурними пам’ятниками, особливостями життя людей у різних регіонах України.

Визначені програмою теми є близькими до соціального і практичного досвіду розумово відсталих дітей молодшого шкільного віку та забезпечують їх соціалізацію й інтеграцію у природне оточення.