Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Загальний порядок прийняття на роботу.
|
|
В відповідності до Конституції України та КЗпП забороняється необгрунтована відмова в прийнятті на роботу, а також обмеження прав при укладенні, зміні та припиненні трдового договору в залежності від походження, соціального та майнового стану, расової на національної принадлежності, статі, мови, політичних поглядів, місця проживання і т.д.
Незаконна відмова в прийнятті на роботу може бути оскаржено до суду.
При влаштуванні на роботу працівники зобов'язані подати слідуючі документи:
· трудову книжку і паспорт або інший документ, що посвідчує особу.
· Особи, які вперше шукають роботу і не мають трудової книжки, повинні пред'явити довідку з будинкоуправління (ЖЕК) або міської Ради про останнє заняття, паспорт, диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку.
· Неповнолітні, яким ще не виповнилось шістнадцять років, замість паспорта подають свідоцтво про народження.
· Військовослужбовці, звільнені із Збройних Сил України, Національної Гвардії України, Служби безпеки України, прикордонних військ України, цивільної оборони України, Управління охорони вищих посадових осіб України та інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України, подають військовий квиток.
· Звільнені з місць відбування кримінального покарання зобов'язані подати довідку про звільнення.
Власник або уповноважений ним орган не мають права вимагати від працівника подання різного роду довідок, наприклад, про склад сім'ї, забезпечення житловою площею, відомості про партійну і національну приналежність, походження, прописку та інші документи, подання яких не передбачено законодавством.
Трудовий договір укладається як в усній, так і письмовій формі. Переважною відповідно до ч. 1 ст. 24 КЗпП є письмова форма, додержання якої є обов'язковим при:
· організованому наборі працівників;
· при укладенні контракту;
· у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору в письмовій формі;
· трудовий договір про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров;
· коли приймаються на роботу неповнолітні;
· трудові договори з працівниками, діяльність яких пов'язана з державною таємницею;
· в інших випадках, передбачених законодавством України.
При письмовій формі трудовий договір укладається в двох примірниках, з яких один знаходиться у працівника. Тому в разі відсутності у працівника примірника трудового договору в письмовій формі необхідно вважати, що трудовий договір укладено в усній формі.
Вірне оформлення трудового договору це внесення власником або уповноваженим ним органом в відповідні документи точних відомостейпро працівника, про його роботу в відповідності до законодавства та досягнутої угоди. Можна виділити слідуючі етапи оформлення трудового договору:
1) подання працівником заяви про прийняття на роботу з всіма необхідними документами;
2) візи відповідних посадових осіб, які мають право прийняття на роботу;
3) видача власником або уповноваженим ним органом наказу про прийняття працівника на роботу;
4) надання наказу працівнику під розписку;
5) внесення до трудової книжки записів про прийняття на роботу, оформлення трудової книжки працівникам, які вперше поступають на роботу;
6) ознайомлення власником або уповноваженим ним органом працівника під розписку в особистій карточкі.
В наказі про прийняття на роботу зазначається прізвище, ім'я та по батькові особи, посада чи робота, на яку приймають працівника, з якого числа він приступає до роботи і розмір оплати за працю.
В наказі може бути також вказано про встановлення випробувального строку, тимчасовий, строковий чи безстроковий характер виконання роботи, тривалість неповного робочого тижня та інші умови, що встановлюються стосовно саме даного працівника.
2.Випробувальний строк при прийнятті на роботу.
При укладенні трудового договору сторонами може встановлюватись випробувальний строк. За час випробування власник перевіряє відповідність працівника роботі на яку він приймається. Умови про випробування можуть встановлюватись тільки угодою сторін. Одностороннє встановлення власником умов про випробування не допускається. Якщо працівник не згоден на включення цієї умови, то трудовий договір не укладається, абор укладається без випробування.
Під час випробування на працівника поширюється законодавство про працю. Тобто вони користуються тими ж правамита несуть такі ж обов’язки, як і інші працівники.
Випробувальний строк не поширюється на:
· осіб, які не досягли 18 років;
· молодих працівників після закінчення професійних навчально – виховних закладів;
· молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів;
· осіб, звільнених в запас з військової чи альтернативної служби;
· інвалідів, направлених на роботу в відповідності до рекомендацій медико-соціальної експертизи
· при притйнятті на роботу тимчасових та сезонних працівників;
· в випадку пррийняття на роботу за конкурсом.
Строк випробування при прийнятті на роботу робітників не може перевищувати одного місяця. Щодо інших працівників строк випробування не може перевищувати трьох місяців. За погодженням з відповідним комітетом профспілки строк випробування може встановлюватись до шести місяців. До шести місяців може встановлюватись випробування при прийнятті на державну службу.
Питання для самоконтролю:
1.В яких випадках передбачених законодавством трудовий договір оформляється в письмовій формі?
2.Які документи необхідно подати при укладенні трудового договору?
3.Назвіть основні етапи порядку укладення трудового договору?
4.Мета і порядок встановлення випробування при укладенні трудового договору.
5.Строк на який встановлюється випробування.
6.Які права мають працівники при випробуванні?
7.Для яких осіб випробування не встановлюється?