Пояснювальна записка. Інтегрований навчальний курс “Я і Україна” (підготовчий, 1-5 класи) у загальноосвітніх навчальних закладах для розумово відсталих дітей є складовою освітньої

Я і Україна

Інтегрований навчальний курс “Я і Україна” (підготовчий, 1-5 класи) у загальноосвітніх навчальних закладах для розумово відсталих дітей є складовою освітньої галузі “Людина і світ”. Метою його вивчення є усвідомлення школярами своєї приналежності до природи і суспільства, створення елементарної бази для засвоєння учнями, відповідно до їх вікових особливостей, різних видів соціального досвіду, морально - правових норм, традицій.

Завдання навчального предмета “ Я і Україна” полягають у:

- формуванні в розумово відсталих школярів системи уявлень та елементарних понять про об’єкти неживої та живої природи, соціальні норми, традиції українського народу, культурні і статево-рольові стандарти поведінки;

- формуванні практичних умінь і навичок поведінки у природі і соціальному середовищі;

- забезпеченні первинними ціннісними орієнтаціями щодо природи, природоохоронної діяльності, культурної спадщини України, регіону, сім’ї;

- підвищенні рівня готовності учнів до засвоєння природничо-географічного матеріалу в наступних класах шляхом уточнення, розширення і систематизації уявлень про окремі явища природи, про життя і працю людей.

Вивчення даної дисципліни вирішує спільні навчальні та виховні завдання, що сприяє всебічному розвитку особистості учня, корекції його пізнавальної сфери (розвитку сприймання, уваги, пам’яті, мислення, збагачення уявлень). Використання індивідуального диференційованого підходу сприяє досягненню даних ефектів під час вивчення предмета „Я і Україна”.

У межах даного курсу необхідно вчити дітей пізнавати природні явища у їх причинному зв’язку і постійній взаємодії. Ефективність засвоєння розумово відсталими учнями природничого матеріалу досягається за допомогою методів, які використовуються природничими науками: проведення спостережень, дослідів, практичних робіт, демонстрація натуральних об’єктів.

На уроках, під час екскурсій, прогулянок, практичних занять у куточку живої природи, на шкільній навчально-дослідній ділянці значна увага приділяється безпосереднім спостереженням учнів над природою.

Змістом спостережень є зміни у неживій природі, температура повітря, стан неба, опади; сезонні зміни у розвитку рослин та поведінці тварин; праця людей у різні пори року в саду, на полі, городі.

Організовувати спостереження за погодою й сезонними змінами у природі необхідно щодня, оскільки вони сприяють накопиченню у дітей уявлень про навколишній світ, розвивають увагу, пам’ять.

Важливе значення для вивчення даного навчального курсу мають екскурсії до лісу, парку, в поле, на річку, тваринницьку ферму, у музей, бібліотеку, магазин, під час яких предмети та явища розглядаються у об’єктивних умовах. Програма визначає мінімум обов’язкових екскурсій, необхідних для вивчення кожної теми. Вчитель може вносити зміни у тематику екскурсій. Під час екскурсій необхідно проводити виховну роботу, в процесі якої розкривати багатства і красу рідного краю, звертати увагу учнів на бережливе ставлення до природи, пояснювати правила поведінки у громадських місцях.

Під час вивчення даного предмета використовується практична діяльність, яка допомагає школярам виділяти суттєві ознаки, об’єднувати і класифікувати предмети, знаходити у них подібні і відмінні риси, робити висновки та узагальнення. Практичні роботи допомагають учням використовувати набутий досвід.

При організації практичної діяльності (робота на пришкільній ділянці, посильна участь у справах дорослих, проведення свят, малювання, складання композицій з природничого матеріалу, сюжетно-рольова гра) необхідно залучати учнів до самостійного пошуку знань, формувати у них прийоми навчальної діяльності, використовуючи при цьому завдання на порівняння, класифікацію, виділення головного, встановлення причинно–наслідкових зв’язків.

Під час проведення спостережень, екскурсій, практичних робіт вирішуються і завдання розвитку мовлення дітей: активний словник учнів поповнюється лексикою, що позначає природничо-географічні об’єкти і соціальні явища, їх якості. Опановуючи зміст даного предмета, учні навчаються називати, описувати (усно і письмово) предмети, явища. Під час бесід, спостережень дітей потрібно навчати висловлювати свої враження і судження, формулювати відповіді на запитання, ставити запитання, правильно будувати речення, зв’язано висловлювати думку.

Зміст програми умовно поділений на напрями: суспільствознавчий та природничо-науковий. Дані напрями представлені навчальними темами: знайомство з найближчим оточенням, пори року, жива природа, нежива природа, рідний край, які дають учням початкові уявлення про живу і неживу природу, рослинний і тваринний світ, місце людини в реальному світі, про культурну спадщину України, регіон, сім’ю.

При вивченні теми “знайомство з найближчим оточенням” учнів підготовчого і першого класів знайомлять із поняттям “природа”, навчають розподіляти предмети навколишнього на ті, що зроблені руками людини, і ті, що належать до природи. Зміст даної теми спрямовано на накопичення учнями досвіду особистісного ставлення до системи цінностей навколишнього світу, як спільного дому для себе і всіх людей, всього живого. Вивчаючи ім’я, прізвище, необхідно підкреслювати їх персональність, пояснювати соціальну роль кожної дитини. Звертається увага дітей на роль їхніх органів відчуття у пізнанні навколишньої дійсності. Ознайомлюючи школярів із призначенням шкільних приміщень, пояснюються правила поведінки. Доцільно при цьому вивчати імена педагогічного і технічного персоналу школи. У наступних (другому і третьому) класах вивчення даної теми спрямовано на узагальнення і уточнення опанованого матеріалу.

Вивчення теми “пори року” у підготовчому, першому, другому, третьому класах передбачає засвоєння школярами явищ і понять, що характеризують кліматичні особливості кожної пори року, місяця, їх послідовність і вплив на живу природу та працю людей.

Вивчення теми „жива природа” у підготовчому і першому класах передбачає на доступному рівні ознайомлення учнів з представниками рослинного і тваринного світу. Увага дітей звертається на властивості об’єктів, які дозволяють їх класифікувати (колір, розмір, умови існування; фрукти –овочі; тварини – птахи).

Надалі, у другому, третьому класах, вивчення об’єктів живої природи має здійснюватись у певній системі: особливості будови, живлення, розмноження живих організмів. Використовуючи натуральні об’єкти, муляжі, малюнки, таблиці, учнів ознайомлюють із зовнішньою будовою рослин і тварин, із основами розподілу (класифікацією) тварин і рослин за особливостями будови (тварини, птахи, риби, комахи; кущі, дерева, трави; листяні, хвойні рослини), умовами їх життя (свійські і дикі тварини, перелітні і зимуючі птахи; дикорослі і культурні рослини). У четвертому і п’ятому класах учням пояснюють механізми пристосування рослин і тварин у природі. На доступному рівні (демонстрація і пояснення ланцюгів живлення) доводять дітям спільне існування рослинного і тваринного світу.

У четвертому і п’ятому класах передбачається вивчення неживої природи рідного краю, що вимагає від учнів засвоєння на доступному рівні природознавчих понять: рельєф і його складові (гори, рівнини, яри), ґрунт, вода (агрегатні стани, кругообіг води у природі, водойми), повітря, корисні копалини. При вивченні даного навчального матеріалу необхідно максимально використовувати наочність (макети, малюнки), практичні роботи, досліди. Необхідно викликати в учнів зацікавленість розгорнутими поясненнями, звертаючи увагу на практичне існування і значення явищ і об’єктів неживої природи у їх житті.

Провідним для всього курсу “Природа і людина” є питання охорони природи. Учні повинні усвідомити, що життя людини тісно пов’язане з природою, що природу необхідно оберігати, примножувати її багатства. Не розкриваючи поняття про біологічну рівновагу в природі, дітям необхідно дати уявлення про те, що загибель одного природного об’єкта може призвести до загибелі інших.

Зміст теми „Рідний край” реалізується через вивчення державної символіки, історичного минулого і традицій рідного краю, свят України. Під час вивчення природи України відбувається ознайомлення з господарською діяльністю людей, народними звичаями, мистецтвом, культурними пам’ятниками, особливостями життя людей у різних регіонах України.

Визначені програмою теми є близькими до соціального і практичного досвіду розумово відсталих дітей молодшого шкільного віку та забезпечують їх соціалізацію й інтеграцію у природне оточення.

Зміст програми та вимоги до рівня навчальних досягнень учнів розраховані на дітей, які навчаються у першому відділенні. Вимоги до рівня навчальних досягнень учнів другого відділення визначає вчитель відповідно до їх пізнавальних можливостей.