Зміни приголосних при збігу їх

§ 18.Зміни приголосних при збігу їх

Зміни груп приголосних-ЦЬК-, -СЬК-, -ЗЬК-, -СК-, -ШК-, -ЗК-, -СТ-1. При словотворенні приголосні звуки часто змінюються.

а)Група приголосних - цьк - змінюється на - чч - при творенні іменників із суфіксом - ин(а): воя́ цький — воя́ ччина, коза́ цький — Коза́ ччина, німе́ цький — Німе́ ччина, туре́ цький — Туре́ ччина; але: га́ лицький — Галичина́.

б)Групи приголосних - ськ -, - ск - змінюються на - щ - при творенні іменники із суфіксом - ин(а): віск — вощи́ на, пісо́ к (піску́) — піщи́ на, полта́ вський — Полта́ вщина;

в)Групи приголосних - ск -, - шк - змінюються в - щ - при творенні прикметників та іменників із суфіксом - ан - (- ян -): віск — воща́ ни́ й — воща́ нка, до́ шка — дощани́ й, пісо́ к (піску́) — піща́ ний.

г)Групи приголосних - ск -, - ст - змінюються в щ, група - зк - у - жч - при творенні багатьох форм дієслів ІІ дієвідміни: ве́ реск — вереща́ ти, верещу́, верещи́ ш і т. д.; прости́ ти — проща́ ти, проща́ ю, проща́ єш і т. д.; прощу́, але прости́ ш, прости́ ть і т. д.; брязк — бряжча́ ти, бряжчу́, бряжчи́ ш і т. д.

д)Групи приголосних - ськ -, - зьк - відповідно змінюються на - щ -, - жч - при творенні прізвищ на - енко, - ук: Васько́ — Ва́ щенко — Ващу́ к, Ісько́ — І́ щенко — Іщу́ к, Они́ сько — Они́ щенко — Онищу́ к, Водола́ зький — Водола́ жченко, Кузько́ — Кужче́ нко.

Примітка. У присвійних прикметниках від власних імен із групами - ск -, - ськ с на письмі зберігається, а к переходить у ч: Пара́ ска — Пара́ счин, Они́ ська — Они́ сьчин; - шк - дає щ: Мела́ шка — Мела́ щин.

Зміни приголосних перед-СЬК(ИЙ), -СТВ(О)2. Перед суфіксами - ськ(ий), - ств(о) деякі приголосні при словотворенні змінюються, змінюючи й самі суфікси.

а) К, ць, ч + - ськ(ий), - ство(о) дають - цьк(ий), - цтв(о): гірни́ к — гірни́ цький, молоде́ ць — молоде́ цький, молоде́ цтво, па́ рубок — парубо́ цький — парубо́ цтво, ткач — тка́ цький — тка́ цтво.

б) Г, ж, з + - ськ(ий), - ств(о) дають -з ьк(ий), - зтв(о): боягу́ з — боягу́ зький — боягу́ зтво, Запорі́ жжя — запорі́ зький, Пари́ ж — пари́ зький, Пра́ га — пра́ зький, убо́ гий — убо́ зтво.

в) Х, ш, с + - ськ(ий), - ств(о) дають - ськ(ий), - ств(о): залі́ сся — залі́ ський, птах — пта́ ство, това́ риш — товари́ ський — товари́ ство.

Інші приголосні перед суфіксами - ськ(ий), - ств(о) на письмі зберігаються: бага́ тий — бага́ тство, брат — бра́ тський — бра́ тство, заво́ д — заводськи́ й, інтеліге́ нт — інтеліге́ нтський, люд — людськи́ й — лю́ дство, пропаганди́ ст — пропаганди́ стський, студе́ нт — студе́ нтський — студе́ нтство.

Примітка. Про творення прикметників із суфіксом - ськ(ий) від географічних назв і назв народів див. § 113.

Зміни приголосних перед-Ш(ИЙ) у вищому ступені прикметників (прислів­ників)3. У вищому ступені прикметників і прислівників г, ж, з перед суфіксом - ш(ий) змінюються в - жч(ий), а с + ш(ий) у - щ(ий): висо́ кий — ви́ щий (ви́ ще), вузьки́ й — ву́ жчий (ву́ жче), дороги́ й — доро́ жчий (доро́ жче), ду́ жий — ду́ жчий (ду́ жче), низьки́ й — ни́ жчий (ни́ жче), але: легки́ й — ле́ гший (ле́ гше).

Це стосується й дієслів, утворених від прикметників вищого ступеня: бли́ жчати, ву́ жчати, кра́ щати та ін., і похідних від них іменників: підви́ щення (від підви́ щити), подоро́ жчання (від подоро́ жчати).

-ЧН-, -ШН-4. Приголосні звуки к, ц(ь) перед суфіксом - н - змінюються на ч: безпе́ ка — безпе́ чний, безпе́ чність, безпе́ чно; вік — ві́ чний, ві́ чність, ві́ чно; кіне́ ць — кіне́ чний, мі́ сяць — мі́ сячний, око́ лиця — око́ личний, пшени́ ця — пшени́ чний, рік — річни́ й, се́ рце — серде́ чний, со́ нце — со́ нячний, яйце́ — яє́ чня. Приголосний основи ч зберігається: по́ міч — помічни́ й, помічни́ к; ніч — нічни́ й, ячмі́ нь — я́ чний (або ячмі́ нний).

Виняток становлять слова: двору́ шник, міро́ шник, рушни́ к, рушни́ ця, серде́ шний (у значенні «бідолашний»), со́ няшник, торі́ шній.

Примітка 1. Приголосні ж, ч, ш, щ, т(ь) у давальному та місцевому відмінках іменників (жін. р.) та в дієсловах перед постфіксом - ся на письмі зберігаються: ді́ жці, дочці́, кві́ тці, кни́ жці, ю́ шці; не врі́ жся, не моро́ чся, не мо́ рщся, ра́ дишся, спи́ ться.

Примітка 2. Глухі приголосні основи перед дзвінкими на письмі зберігаються: боротьба́ (бо боро́ ти), молотьба́ (бо молоти́ ти), про́ сьба (бо проси́ ти). Так само й дзвінкі перед глухими на письмі зберігаються: ба́ бка, борі́ дка, во́ гкий, дігтя́ р, кі́ гті, кни́ жка, легки́ й, ні́ гті. Але: за́ тхлий, зітхну́ ти (хоч ди́ хати), натхну́ ти, тхір.