Пожежна безпека та її правове регулювання.

Для охорони життя і здоров'я людей, а також національного багатства та навколишнього природного середовища важливим є забезпечення пожежної безпеки. У Кодексі цивільного захисту України вона визначається як відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям або довкіллю35. Тобто стосовно певного об'єкта пожежна безпека повинна передбачати комплекс необхідних заходів та засобів, спрямованих на запобігання запалювань, пожеж та вибухів на підприємствах, в установах, організаціях, у роботодавців - фізичних осіб, а також на зменшення або повне усунення негативної дії небезпечних та шкідливих чинників, які утворюються в разі їхнього виникнення. Систему заходів пожежної безпеки в галузі юриспруденції утворюють організаційні, інженерно-технічні та інші заходи. Це, зокрема: - організація пожежної охорони, навчань, інструктажів із питань пожежної безпеки; - дотримання вимог пожежної безпеки під час проектування, бу­ дівництва та реконструкції відповідних будівель і споруд; - запровадження нових засобів протипожежної автоматики і поже­ жогасіння, підвищення вогнестійкості будівельних конструкцій; - своєчасне проведення профілактичних оглядів та ремонтів устат­ кування; - встановлення відповідного протипожежного режиму (відведення місць для паління, можливість застосування побутових нагрівальних приладів, встановлення правил стоянки транспортних засобів тощо); - вивчення правил пожежної безпеки та навчання персоналу; - забезпечення приміщень планами (схемами) евакуації осіб у разі виникнення пожежі. Обов'язок щодо організації та забезпечення охорони від пожеж об'єктів та приміщень, які використовуються у сфері юриспруденції, покладається на Державну службу України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України). Таку свою діяльність ДСНС України здійснює на підставі договорів, укладених із відповідними органами. Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Це повинно бути відображено у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях. Забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на роботодавця та керівників таких суб'єктів господарювання. Правове регулювання відносин щодо забезпечення пожежної безпеки в Україні здійснюється на рівні законів та підзаконних нормативно-правових актів (далі - НАПБ). Усі НАПБ можна поділити на: загальнодержавні, міжгалузеві, галузеві та нормативні акти підприємств, організацій та установ (далі - підприємства). Загальнодержавні НАПБ поширюються на центральні і місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації незалежно від форм власності й виду їхньої діяльності, а також на громадян. До основних загальнодержавних НАПБ належать: Кодекс цивільного захисту України, прийнятий 2 жовтня 2012 року, Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року, Закон України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року; Порядок обліку пожеж та їх наслідків, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 року № 2030; Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29 лютого 2012 року № 306; Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерства надзвичайних ситуацій (МНС) від 19 жовтня 2004 року № 126; Типове положення про службу пожежної безпеки, затверджене наказом Міністерства надзвичайних ситуацій від 29 вересня 2003 року № 369; Правила з пожежного спостерігання, затверджені наказом МНС України від 7 квітня 2011 року № 351, та інші. Наказом МНС України від 23 вересня 2003 року № 355 було затверджено Положення про порядок розроблення, затвердження, перегляду, скасування та реєстрації нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки, відповідно до якого здійснюються однойменні процедури. Загальнодержавні правила пожежної безпеки, а також вимоги, інструкції і методики, інші нормативно-правові акти у сфері пожежної безпеки, які є обов'язковими для всіх підприємств, установ, організацій, затверджує Центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту. Міжгалузеві НАПБ поширюються на підприємства, установи та організації декількох галузей незалежно від форм власності. Це відповідні правила, положення, інструкції та розпорядження, що встановлюють загальні вимоги пожежної безпеки, обов'язкові для виконання в усіх галузях виробничого та невиробничого середовища. До таких нормативних актів належать, зокрема: Перелік посад, при призначенні на які особи зобов'язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки, та порядок їх організації, затверджений наказом МНС України від 29 вересня 2003 року № 368; Правила експлуатації вогнегасників, затверджені наказом МНС України від 2 квітня 2004 року №151; Правила пожежної безпеки для об'єктів площею до 300 м2, затверджені наказом МНС України від 24 лютого 2012 року № 537; Правила пожежної безпеки для державних архівних установ України, затверджені наказом Державного комітету архівів України від 8 травня 2003 року № 68; Порядок спільних дій на випадок виникнення надзвичайних ситуацій та пожеж в організаціях, установах і закладах з цілодобовим перебуванням людей, затверджений наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 31 липня 2012 року № 1061/468/587/865; Положення про Державну пожежну охорону, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1994 року № 508; Інструкція про порядок створення та організацію діяльності добровільної пожежної дружини (команди), затверджена наказом МНС від 24 грудня 2009 року № 882. Опрацювання проектів загальнодержавних, міжгалузевих НАПБ (передусім типових документів) здійснюється із залученням Українського науково-дослідного інституту цивільного захисту, а також інших науково-дослідних інститутів, проектно-конструкторських установ та навчальних закладів. Галузеві НАПБ поширюють свою дію на підприємства, установи та організації певної галузі. Рішення про їхню розробку приймається відповідним міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади у межах наданих їм повноважень. Тут найбільш характерними прикладами можуть бути: Правила пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України, затверджені наказом Міністерства освіти України і ГУДПО МВС України від 30 вересня 1998 року № 348/70; Правила пожежної безпеки для державних архівних установ України, затверджені наказом Державного комітету архівів України від 8 травня 2003 року № 68; Правила пожежної безпеки на залізничному транспорті, затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 21 грудня 2009 року № 1322 тощо. Загальнодержавні, міжгалузеві та галузеві НАПБ підлягають реєстрації, яка здійснюється шляхом внесення їх до Державного реєстру НАПБ зі встановленням відповідного позначення (шифру). Державний реєстр НАПБ - це автоматизований банк даних, який складається і ведеться з метою забезпечення єдиного обліку та формування відповідного інформаційного фонду цих актів. Обов'язок реєстрації нормативно-правових актів з питань пожежної і техногенної безпеки покладено на Державну службу України з надзвичайних ситуацій. Безпосередньо на підприємствах, в установах чи організаціях можуть розроблятися та затверджуватися роботодавцями або уповноваженими на те органами НАПБ підприємства. Вони зазвичай забезпечують конкретизацію державних нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки стосовно умов того чи іншого підприємства.