Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Професійні і виробничі ризики та прогнозування й профілактика травматизму в галузі юриспруденції.






Основним поняттям, що характеризує ступінь захищеності від впливу ризику, є безпека. комплекс гарантій із забезпечення безпеки людини у процесі праці реалізується і з допомогою норм трудового права.

безпека праці - це стан умов праці, за якого виключений вплив на працівників небезпечних і шкідливих виробничих факторів. Основним питанням теорії і практики охорони праці є проблема підвищення рівня безпеки. Порядок пріоритетів під час розробки будь-якого проекту потребує, щоб уже на перших стадіях розробки продукту або системи у відповідний проект, наскільки це можливо, були впроваджені елементи, що виключають небезпеку. На жаль, це не завжди можливо. Якщо виявлену небезпеку неможливо виключити повністю, необхідно знизити ймовірність її появи до прийнятного рівня шляхом вибору певного комплексу заходів. Для того щоб надати перевагу конкретним заходам та засобам або певному їхньому комплексу, необхідно мати кількісну оцінку безпеки чи небезпеки.

професійний ризик - це величина ймовірності порушення (ушкодження) здоров'я з урахуванням тяжкості наслідків у результаті несприятливого впливу факторів виробничого середовища і трудового процесу. Об'єктивна оцінка наслідків професійних ризиків дозволяє виробити рекомендації під час проектування обладнання і технологічних процесів (ергономічний підхід), а також стратегічні орієнтири - під час розробки інвестиційних програм. Важливим є також формування системи взаємопов'язаних організаційних, медико-соціальних, фінансових і правових механізмів управління професійним ризиком. Визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Існує декілька методів оцінки професійного ризику на робочих місцях. Класична методика оцінки професійного ризику здійснюється за формулою ІЯ = Р • 8 (Британський стандарт В8-8800), де Я - професійний ризик; Р - ймовірність події; Б - тяжкість наслідків. Тобто для оцінки професійного ризику заподіяння шкоди життю або здоров'ю працівників під час здійснення господарської діяльності ризик розраховується як добуток суми ймовірностей виникнення одного нещасного випадку та одного професійного захворювання протягом року на коефіцієнт, що враховує кількість втрачених робочих днів у загальній сумі відпрацьованих робочих днів за той же період та умови праці. Для цього використовуються відповідні показники, що зазвичай властиві для будь-якого роботодавця - юридичної особи: - кількість нещасних випадків (нещасних випадків із тимчасовою втратою працездатності та смертельних нещасних випадків) (Н); - чисельність працівників (Ч); - кількість втрачених робочих днів у зв'язку з непрацездатністю, пов'язаною із нещасним випадком на виробництві (Д); - кількість професійних захворювань; - ваговий коефіцієнт стану умов праці Кт, що залежить від наявності шкідливих та небезпечних виробничих факторів. За результатами оцінки ймовірності настання негативної події та тяжкості її наслідків професійні ризики розподіляються за п'ятьма класами: 1) дуже низький ризик, прийнятний; 2) низький ризик прийнятний; 3) середній ризик, прийнятний; 4) високий ризик, неприйнятний; 5) дуже високий ризик, неприйнятний. Ця методика ідентифікації та оцінки професійного ризику береться до уваги під час ухвалення рішення щодо можливості розпочати будь-яку роботу або щодо необхідності вжиття заходів для зниження категорії ризику. Це так зване управління ризиком. Оцінка професійного ризику повинна здійснюватися перед запуском обладнання, введенням робочого місця в експлуатацію, а в подальшому - у разі змін у конструкції обладнання, організації праці, технологічному процесі, у разі аварії чи травми працівника. Працівник повинен бути ознайомлений із результатами ідентифікації й оцінки категорії професійного ризику та з проведеними заходами щодо його зменшення. У системі соціального страхування професійний ризик має значення для визначення ймовірності настання для певної професійної групи працівників страхових подій, які супроводжуються втратою заробітків (через нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання), що зрештою потребуватимуть відшкодування витрат на лікування та реабілітацію.

Існує три ступені ризику від провадження господарської діяльності - високий, середній та незначний. До суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику належать суб'єкти, які: - не подали в установлені строки робочим органам виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі - Фонд) передбачені законом звіти і відомості; - здійснюють вид діяльності, про який не поінформовано Фонд та Пенсійний фонд України; - подали Фонду або Пенсійному фонду України відомості про зміну основного виду діяльності, що тягне за собою зниження класу професійного ризику виробництва; - за даними Держгірпромнагляду у попередньому календарному році допустили підвищення коефіцієнта частоти травматизму (кількість випадків травмування на 1 тис. працівників) не менш ніж на 10 % порівняно із середнім показником у відповідних галузях національної економіки (видах діяльності); - за інформацією державних органів, юридичних або фізичних осіб у разі наявності фактів нещасних випадків на виробництві протягом звітного року не проводили відповідних розслідувань та не вели обліку таких випадків. Суб'єктами господарювання із середнім ступенем ризику вважаються ті, що: - подають два і більше разів протягом звітного року відомості про зміну виду діяльності, зокрема основного; - за результатами аналізу стану виробничого травматизму за три попередніх роки мають тенденцію до збільшення кількості випадків виробничого травматизму та професійних захворювань. Роботодавці, які не мають жодної з ознак перелічених вище критеріїв, належать до суб'єктів господарювання із незначним ступенем ризику.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.007 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал