Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Обмеження в соціальній політиці






 

Соціальна політика, як й інші види державної політики, має свої обмеження.

Припустімо, наприклад, таку ситуацію, за якої органи державної влади, стурбовані необхідністю підвищення рівня життя населення, розподіляють максимальну частину розхідної частини державного бюджету між усіма жителями, тобто ухвалять суто соціальне рішення. Однак реалізація такого сценарію означала б просте «проїдання» ресурсів країни. Окрім того, неможливість подальшого фінансування в таких умовах уже наявних об’єктів соціальної інфраструктури спричинила б їхню деградацію вже в найближчому майбутньому. Відсутність можливості закупівель видаткових матеріалів спричинила б фактичне скасування безкоштовних освітніх, медичних послуг, призвела б до колапсу системи соціального захисту населення.

Для того щоб такого не відбулося, потрібно враховувати наявні в соціальній політиці об’єктивні обмеження. Їх існування не дозволяє досягти заявлених цілей соціальної стратегії одночасно й (або) у повному обсязі.

Обмеження в соціальній політиці різняться за характером. Їх доцільно поділити на дві великі групи.

До першої групи належать обмеження, що викликані об’єктивними чинниками. Так, наведений приклад свідчить про існування в соціальній політиці економічних (фінансових, бюджетних) обмежень. Це означає, що збільшення витрат на реалізацію окремих напрямків соціальної стратегії неможливе без відповідного зростання їх дохідного забезпечення. Наприклад, не можна підвищити державні пенсії або інші види соціальних трансфертів, сформованих із засобів страхового характеру, не підвищуючи тарифів страхових відрахувань, або без збільшення бази, на яку нараховуються відповідні страхові внески. Абсолютне збільшення обсягів фінансування галузей соціальної інфраструктури можливе тільки за умови зростання доходів державного бюджету, а відносне (при незмінних доходах державного бюджету) – у випадку підвищення частки відповідних витрат у структурі загальних витрат державного бюджету або їхньої реструктуризації.

Також до цієї групи належать політичні (суспільні) обмеження. Їхнє походження зумовлене тим, що основна або, щонайменше, значна частина суспільства з об’єктивних причин виявляється не готовою прийняти пропоновані соціальні зміни. Отож, здійснюючи ті чи інші соціальні реформи, треба мати на увазі, що:

Ø успішна реалізація соціальних реформ, пов’язаних зі збільшенням навантаження на власні доходи домогосподарств, можлива лише в тому випадку, якщо ці реформи будуть ешелоновані в часі;

Ø одночасне реальне збільшення і витрат державного бюджету, і бюджету домогосподарств при проведенні соціальних реформ можливе тільки в тому випадку, якщо створюються ефективні за рівнем оплати праці робочі місця;

Ø під час проведення соціальних реформ має здійснюватися підтримка домогосподарств із низьким рівнем доходів. Адже розвинена система соціальної підтримки нужденних членів суспільства є чинником зниження соціальної напруженості й полегшує проведення соціальних реформ.

 

Суб’єктивні причини неготовності до пропонованих соціальних змін криються в їх ідеологічному несприйнятті. Наявність численних груп населення, які можуть негативно сприйняти пропоновані соціальні реформи, також важливо враховувати під час здійснення соціальної політики. Такі обмеження можна подолати двома шляхами: «зверху» та «знизу».

У першому випадку завданням структур, відповідальних за здійснення соціальної політики, є насамперед формування необхідної нормативно-правової бази, зокрема бюджетного законодавства, що відповідає реалізованій соціальній стратегії. Це завдання вирішується в межах чинних у країні формалізованих процедур розробки і прийняття законодавства.

У другому випадку процедури мають переважно неформальний характер. Ідеться про стимулювання громадських ініціатив, роз’яснювальну роботу, що в підсумку сприятимуть формуванню позитивного іміджу запланованих соціальних реформ.

 

 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.006 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал