Одно факторні та багатофакторні моделі прогнозування банкрутства.

У теорії і практиці здебільшого розрізняють однофакторний та багатофакторний дискримінантний аналіз. В основі одно-факторного (одновимірного) дискримінантного аналізу покла­дено сепаратне дослідження окремих показників (які є складовою певної системи показників) та класифікація підприємств за прин­ципом дихотомії.

Віднесення підприємства до категорії «хворих» чи «здорових» здійснюється у розрізі окремих показників відповідно до емпіри­чно побудованої шкали критичних (нормативних) значень дослі­джуваного показника. Загальний висновок про фінансовий стан підприємства робиться на підставі аналізу відповідності кожного із показників, які включені в спеціально підібрану систему, їх граничним значенням. Найбільш відомими моделями однофакторного дискримінантного аналізу є системи показників Бівера та Вайбеля.

Показники Бівера:

1) відношення СазЬ-РІо\у до позичкового капіталу;

2) відношення чистого прибутку до валюти балансу;

3) відношення позичкового капіталу до валюти балансу;

4) відношення оборотних активів до поточних зобов'язань(показник покриття);

5) відношення робочого капіталу до валюти балансу;

6) відношення різниці між очікуваними грошовими надходженнями та поточними зобов'язаннями до витрат підприємства(без амортизації).

Головним суперечливим моментом однофакторного дискри­мінантного аналізу є те, що значення окремих показників може свідчити про позитивний розвиток підприємства, а інших — про незадовільний. Така ситуація унеможливлює об'єктивне прогно­зування банкрутства. Одним Із шляхів вирішення цієї проблеми є застосування багатофакторного дискримінантного аналізу.

Головне завдання багато факторного дискримінантного аналізу в контексті оцінки фінансового стану підприємств зводиться до побудови оптимальної дискримінантної функції (моделі), завдяки якій можна з достатньо високим рівнем імовірності здійснювати класифікацію підприємств, що аналізуються, за рівнем їх фінан­сового стану. Багатофакторна дискримінантна функція — це функція, на основі якої обчислюється інтегральний показник фі­нансового стану підприємства (пояснювана змінна) за допомогою значень багатьох незалежних (пояснюючих) змінних з урахуван­ням вагомості кожної з них. Базовий алгоритм лінійної багатофа-кторної дискримінантної функції можна записати в такій формі:

Y=a0+a1x1+a2x2+a3x3+…….+apxp

Y – Залежна дискримінантна змінна.

Х1, х2 – незалежні змінні дискримінантної функції

А1, а2, - коефіцієнт дискрименантної функції.