Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Методи зменшення статутного фонду
Положенням про порядок збільшення (зменшення) статутного фонду акціонерних товариств та Законом України «Про господарські товариства» передбачено два методи зменшення статутного фонду акціонерного товариства: 1) зменшенням номінальної вартості акцій (деномінація); 2) зменшенням кількості акцій існуючої номінальної вартості. Зменшення номінальної вартості акцій (часток, паїв) називається також деномінацією. Зазначений метод зумовлює емісію нових акцій за новою номінальною вартістю, за умови обміну старих акцій на нові. Другий метод означає як обмін, так і об'єднання деякої кількості акцій в одну. Зазначена процедура має назву конверсія акцій. Вона є одним зі способів зменшення кількості акцій, які є в обігу. Щодо зазначених методів конверсія і деномінація мають, як правило, на меті приведення у відповідність номінальної вартості випущених в обіг акцій з розміром статутного фонду у разі його зменшення. Деномінація не допускається, якщо номінальна вартість акцій дорівнює мінімально встановленому розміру. Тоді статутний фонд зменшується конверсією акцій або з допомогою комбінації різних методів, в тому числі викупом частини акцій з метою їх анулювання. Вітчизняним законодавством встановлено, що рішенням акціонерного товариства про зменшення розмірів статутного фонду об'єднанням акцій не подані до анулювання акції визнаються недійсними, але не раніше, ніж через шість місяців після повідомлення про це всіх акціонерів. Встановлено також, що підприємство має покрити збитки акціонерів, пов'язані зі зменшенням статутного фонду. У разі коли акціонер відмовився від обміну акцій через зменшення статутного фонду зменшенням номінальної вартості акцій, емітент зобов'язаний запропонувати акціонерові викупити його акції за вартістю, не нижчою від номінальної. Зменшити кількість акцій, які є в обігу, можна не лише об'єднанням акцій, а й викупом їх з метою анулювання. Акціонерне товариство має право викупити в акціонера оплачені ним акції для таких цілей: > для їх подальшого перепродажу; > для розповсюдження серед своїх працівників; > з метою анулювання. Зазначені акції мають бути реалізовані або анульовані протягом не більш як одного року. Протягом періоду, коли підприємство володіє власними корпоративними правами, розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму на загальних зборах акціонерів здійснюється без урахування придбаних підприємством власних акцій (АТ) або часток (ТОВ). Під час санації, що являє собою викуп емітентом корпоративних прав у їх держателів, попри важкий фінансовий стан, підприємство мусить мати у своєму розпорядженні достатньо ліквідних засобів, необхідних для виплати відшкодування держателям акцій (часток). При цьому слід додержувати вимог щодо захисту прав кредиторів у разі зменшення статутного капіталу. Якщо акціонерне товариство викупає свої акції за ринковою (біржовою) ціною, можливі три варіанти розвитку подій. Варіант 1: акції викупаються за ціною, вищою від номіналу. Це означає, що ринкова ціна акцій є вищою за номінал, оскільки за умови нормального функціонування фондового ринку підприємство може викупити акції власної емісії лише на таких самих умовах, як і інші інвестори. Джерелом викупу акцій є статутний фонд та додатковий капітал, зокрема емісійний дохід. Якщо ж останній відсутній, то на зазначені цілі можна спрямувати прибуток. Зрозуміло, що для санаційних цілей розглянутий варіант не придатний, оскільки санаційний прибуток не виникає, а якщо він є, то на такі цілі не спрямовується. Варіант 2: ринкова ціна акцій дорівнює їх номінальній вартості. На практиці такого майже не буває. Джерелом викупу акцій при цьому є статутний капітал. Варіант 3: акції викуповуються за ціною, нижчою від номінальної вартості. Це означає, що ринкова ціна акцій є нижчою за їх номінальну вартість, інакше жоден акціонер добровільно не продав би підприємству свої акції за ціною, нижчою від номінальної. Ціна акцій може бути нижчою від їх номінальної вартості насамперед у випадку збиткової діяльності підприємства. Для акціонерного товариства викуп акцій є доцільним лише за курсом, нижчим за номінальну вартість. В протилежному випадку санаційний прибуток, який може бути спрямований на покриття балансових збитків, не виникає, а отже, зменшувати статутний фонд немає сенсу. При використанні даного методу санації підприємство може покрити засвідчені в балансі збитки, однак його платоспроможність та ліквідність дещо погіршуються, оскільки для придбання власних корпоративних прав витрачаються ліквідні засоби. Дуже часто великі акціонери, власники контрольних пакетів акцій надають свої акції до анулювання безкоштовно, вносячи таким чином посильний вклад у фінансування санації. Збитки для власників виникають не в момент зменшення номіналу (чи анулювання акцій), а тоді, коли підприємство отримало збитки від фінансово-господарської діяльності. План семінарського заняття
1. Форми та умови фінансування санації підприємства. 2. Внутрішні джерела фінансової санації підприємства. 3. Визначення потреби в капіталі. 4. Правила фінансування 5. Санація балансу. 6. Джерела покриття балансових збитків підприємства. 7. Методи зменшення статутного капіталу.
|