Види участі кредиторів у фінансовому оздоровленні боржника

Основою правових стосунків членів консорціуму кредиторів підприємства-боржника є зобов'язання, що виникають на підставі укла­деного консорціумного договору, який засвідчує факт створення кон­сорціуму, визначає його учасників, консорціумну участь кожного банку (квоти, співвідношення власності), мету, представництво й керівництво консорціуму, обов'язки, права та відповідальність учас­ників, форми майнової та іншої відповідальності, фінансові умови консорціумної угоди, зобов'язання членів консорціуму щодо голо­вного банку (сума внесків або відсотків та комісійних за організацію консорціуму). У консорціумній угоді можуть брати участь не лише кілька банків, а й кілька позичальників, причетних до заходу, що кредитується.

Банк здійснює контроль за: виконанням позичальником умов кредитного договору, цільовим використанням кредиту, виконанням плану фінансового оздоровлення. При цьому банк протягом усього періоду санації та терміну дії кредитного договору підтримує ділові контакти з позичальником, перевіряє цілість майна, виявляє факто­ри, що можуть позитивно чи негативно вплинути на хід фінансово­го оздоровлення боржника. У разі виявлення фактів використання кредиту не за цільовим призначенням, порушень плану санації, ви­никнення нових обставин, що перешкоджають успішній реалізації запланованих заходів, банк має право достроково розірвати кредит­ний договір. Це є підставою для стягнення всіх коштів у межах зобов'язань позичальника за кредитною угодою у встановленому чинним законодавством порядку.

Як уже зазначалося, кредитування санаційних проектів пов'яза­не зі значними ризиками. Кредитори можуть зважитися на матері­альний ризик в обмін на майбутню участь у прибутках підприємства-боржника чи на великий пакет його акцій або сподіваючись отримати надійний ринок збуту своєї продукції (джерело постачан­ня сировини для виробництва) тощо. Крім того, можна вжити ряд заходів щодо зменшення ризиків, пов'язаних із кредитуванням під­приємств, що перебувають у кризі. Поряд із консорціумним креди­туванням вельми надійним засобом зменшення ризиків кредитора є призначення ним на період санації на керівні посади підприємства-боржника своїх довірених осіб або встановлення контролю над підприємством.

Поведінка кредиторів щодо боржника цілком залежить від обра­ної ними стратегії. Вони можуть звернутися в арбітражний суд з заявою про оголошення підприємство банкрутом, добитися прове­дення ліквідаційної процедури, реалізувати майно підприємства і за рахунок виручених грошових коштів погасити зобов'язання борж­ника. Це буде агресивна стратегія.

Стратегія очікування може застосовуватися, коли у боржника виникли тимчасові фінансові труднощі. У такому разі кредитор ого­лошує мораторій, який оформляється додатковою угодою. Креди­тор зупиняє надання додаткових кредитів та займає очікувальну позицію.

Стратегія участі у санації виникає тоді, коли, по-перше, суми неповернених грошових коштів значні, і по-друге, коли кредитор зацікавлений в участі у керуванні підприємством-боржником.

Фінансова участь кредиторів у санації боржників може набувати таких форм:

> реструктуризація або пролонгація заборгованості;

> списання всієї або частини заборгованості;

> надання санаційних кредитів.

Форма участі кредиторів у санації істотно залежить від характеру їхніх фінансових та господарських стосунків із боржником. Відповідно розрізняють такі групи кредиторів:

> банки та інші фінансово-кредитні установи;

> постачальники сировини та матеріалів;

> споживачі готової продукції (за авансами одержаної);

> працівники підприємства (заборгованість з оплати праці);

> державні органи (заборгованість щодо розрахунків із бюджетом та за позабюджетними платежами).

Участь у санації кожної з цих груп залежить від законодавчих обмежень щодо надання санаційних кредитів чи реструктуризації заборгованості, а також від мотивацій кредиторів.

Розглянуті заходи щодо участі кредиторів у санації підприємства-боржника можуть застосовуватися в досудовому порядку, тобто до початку провадження справи про банкрутство неспро­можного підприємства. Під час провадження справи на будь-якому її етапі між боржником і кредиторами може бути укладено мирову угоду, згідно з якою кредитори також можуть брати участь у санації боржника. Механізм укладання й виконання мирової угоди та здійснення санації за рішенням господарського суду розкривається далі.

Загроза банкрутства й зумовлені цим негативні економічні та соціальні наслідки змушують працівників підприємства робити свій внесок у фінансування санації. Основною причиною їх фінансової участі в санації підприємства є надія зберегти робочі місця, особли­во в період, коли через дефіцит альтернативних робочих місць пра­цівники почуваються залежними від підприємства.

Персонал підприємства може фінансувати санацію в таких формах:

> відстрочення або відмова від винагороди за виробничі результати;

> надання працівниками позик;

> купівля працівниками акцій свого підприємства.

В Україні діє порядок, згідно з яким керівництво підприємств, що приватизуються, має право додатково викупити за грошові кошти за номінальною вартістю пакет акцій акціонерних товариств, створених у процесі акціонування державних підприємств. Розмір пакета акцій, який може бути запропоновано Фондом державного майна керівницт­ву підприємства, не повинен перевищувати 5% статутного фонду.

Законодавством України передбачено специфічну форму санації в разі, коли трудовий колектив державного підприємства, щодо якого по­рушено справу про банкрутство, за згодою кредиторів орендує або вику­повує це підприємство у власність, беручи на себе його борги. Трудовий колектив може в такому разі реалізувати своє право на участь у санації згідно з вимогами Закону України «Про оренду державного майна». За­коном передбачено, що трудовий колектив має заснувати певний вид господарського товариства і вже в цій новій ролі пропонувати послуги санатора державного підприємства, яке зазнало фінансового краху. За наявності кількох претендентів на участь у санації державного підприєм­ства господарське товариство, засноване членами трудового колективу, не користується жодними перевагами порівняно з іншими претендента­ми і мусить брати участь у конкурсі на загальних засадах.

У цьому разі відбувається зміна власності: державне підприєм­ство перетворюється на товариство з будь-якою іншою структурою (найчастіше акціонерне товариство або товариство з обмеженою від­повідальністю).

План семінарського заняття

3. Фінансування санаційних заходів за рахунок позикового капіталу.

4. Використання можливостей здешевлення позикових коштів.

5. Фінансування санації підприємства за рахунок збільшення статутного капіталу.

6. Методи та джерела збільшення статутного фонду.

7. Види участі кредиторів у фінансовому оздоровленні боржника.