Мирова угода. Мирова угода є, мабуть, найбільш демократичним вирішенням питання заборгованості підприємства перед своїми кредиторам

Мирова угода є, мабуть, найбільш демократичним вирішенням питання заборгованості підприємства перед своїми кредиторам. Можливість укладання мирової угоди передбачена статтею 35 Зако­ну України «Про відновлення платоспроможності боржника або ви­знання його банкрутом».

Мирова угода — це процедура досягнення домовленості між борж­ником та кредиторами щодо пролонгації строків сплати належних кредиторам платежів або щодо зменшення суми боргів.

Мирова угода укладається переважно в тих випадках, коли борж­ник, якому загрожує неплатоспроможність, звертається із заявою до господарського суду щодо порушення справи про своє банкрутство. У такому разі боржник розраховує укласти мирову угоду в ході про­вадження справи про банкрутство, щоб виграти час для здійснення санації підприємства. У противному разі за наявності ознак неплато­спроможності кредитори самі звертаються із заявами стосовно пору­шення справи про банкрутство боржника. Проте тоді мирову угоду останньому укласти набагато важче.

Разом із заявою про порушення справи про банкрутство неспро­можний боржник подає до господарського суду проект мирової уго­ди, список усіх кредиторів із визначенням сум заборгованості, ба­ланс та інші документи, які свідчать про його фінансове і майнове становище.

Рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів при­ймає комітет кредиторів більшістю голосів кредиторів – членів комітету. Вона вважається прийнятою, коли всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладення мирової угоди. Рішення про укладення мирової угоди від імені боржника приймає керівник останнього чи арбітражний керую­чий (керуючий санацією, ліквідатор), які виконують повноваження органів управління та керівника боржника і підписують її. Від імені кредиторів мирову угоду підписує голова комітету кредиторів.

Угода укладається в письмовій формі і підлягає затвердженню господарським судом. З цією метою арбітражний керуючий протя­гом п’яти днів від дня укладення мирової угоди має подати до гос­подарського суду заяву про затвердження мирової угоди.

Розрізняють дві основні форми поступок кредиторів, які можуть передбачатися мировою угодою:

> мораторій;

> списання.частини заборгованості.

У мирових угодах в деяких випадках передбачається комбінація мораторію та списання заборгованості.

Якщо боржник подав недостовірні відомості про свій фінансово-майновий стан, то за заявою будь-кого з кредиторів господарський суд може визнати мирову угоду недійсною.

Загалом мирова угода може бути розірвана за згодою сторін або за рішенням господарського суду, якщо:

> вона не виконується;

> спостерігається тривале погіршення фінансового стану борж­ника;

> певні дії боржника завдають збитків правам та законним інте­ресам кредиторів;

> вона містить умови, що передбачають переваги для окремих кредиторів або ущемлення прав і законних інтересів інших.

З дня затвердження господарським судом мирової угоди припи­няються повноваження арбітражного керуючого (розпорядника май­на, керуючого санацією, ліквідатора), проте комітет кредиторів може покласти на арбітражного керуючого наглядові функції за ходом ви­конання мирової угоди. Під час дії мирової угоди арбітражний керу­ючий не має права розпоряджатися майном боржника. Він лише контролює ефективність його використання.

Мирова угода щодо відстрочення сплати платежів до бюджету та цільових позабюджетних фондів укладається відповідно до вимог податкового законодавства. Державні органи можуть погодитися на відстрочення частини вимог, якщо внаслідок такої поступки підприємство відновить свою господарську діяльність і надалі матиме змо­гу сплачувати обов’язкові платежі на користь держави.

План семінарського заняття

1.Необхідність, функції та завдання інституту банкрутства підприємств

2. Порядок оголошення підприємства банкрутом

3. Ліквідаційні процедури

4. Фінансова санація на ухвалу арбітражного суду

5. Мирова угода

6. Приховане, фіктивне та зумисне банкрутство

Тести

Тест 1. Якщо претензію визнано повністю або частково, але не­має повідомлення про перерахування визнаної суми, заявник прете­нзії може:

а) звернутися до відповідача з повторною претензією;

б) звернутися до господарського суду з позовом про вирішення господарського спору;

в) по закінченні 20 днів від дня одержання відповіді подати до банку розпорядження про списання у безспірному порядку визнаної боржником суми;

г) звірити заборгованість;

д) звернутися до господарського суду з позовом про оголошення боржника банкрутом.

Тест 2. Справу про банкрутство підприємства може бути поруше­но, якщо:

а) надійшла письмова заява будь-кого з кредиторів боржника;

б) надійшла письмова заява потенційного санатора;

в) надійшла письмова заява боржника стосовно його фінансової неспроможності або загрози такої неспроможності;

г) боржник не визнає претензії про відшкодування заборгованості;

д) боржник не повернув банківський кредит в зумовлений термін.

Тест 3. Боржник може звернутися до господарського суду з власної ініціативи із заявою про порушення справи про своє банкрутство у таких випадках:

а ) якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів при­зведе до неможливості виконання грошових зобов’язань перед ін­шими кредиторами;

б) якщо податкові органи припинили операції за всіма банківсь­кими рахунками боржника;

в) якщо в разі його ліквідації не у зв’язку з процедурою банкрут­ства він не має можливості задовольнити грошові вимоги кредиторів у повному обсязі;

г) після того як розрахунковий документ щодо стягнення забор­гованості з боржника вміщено в картотеку;

д) за наявності ефективної концепції санації та відсутності необхідного часу для її реалізації.

Тест 4. У проекті мирової угоди подаються пропозиції боржника з таких позицій:

а) форма платіжних поступок кредиторів;

б) бажаний період пролонгації заборгованості;

в) бажана сума списання заборгованості з платежів до бюджету;

г) обсяг початкового погашення заборгованості;

д) сума необхідного санаційного кредиту.

Тест 5, На першому етапі ліквідації підприємства:

а) воно знімається з податкового обліку;

б) складається ліквідаційний баланс;

в) задовольняються претензії кредиторів;

г) приймається рішення уповноваженим органом про ліквідацію

підприємства;

д) створюється ліквідаційна комісія.

Тест 6, Мирова угода в процесі провадження справи про банкрут­ство являє собою:

а) угоду між боржником і санатором про переведення боргу;

б) угоду між боржником і кредиторами щодо відстрочення спла­ти належних кредиторам боргів;

в) угоду між санатором та господарським судом про проведення фінансового оздоровлення боржника;

г) угоду між санаторами щодо розподілу їхніх прав і обов’язків у процесі санації фінансово неспроможного підприємства;

д) угоду між боржником і господарським судом про відстрочення початку провадження справи про банкрутство.

Тест 7. Мирова угода, укладена в ході провадження справи про банкрутство, може бути розірвана у таких випадках:

а ) невиконання умов мирової угоди боржником;

б) якщо боржник подав недостовірні відомості про свій фінансово-майновий стан;

в) за відсутності осіб, які мають намір узяти участь у санації боржника;

г) провадження боржником дій, які завдають збитків правам та законним інтересам кредиторів;

д) якщо боржнику відмовлено в одержанні нових кредитів.

Тест 8. Призначена господарським судом ліквідаційна комісія має такі функції:

а) управляє майном банкрута;

б) відшукує санаторів;

в) вживає заходів для стягнення дебіторської заборгованості;

г) здійснює інвентаризацію, оцінювання та реалізацію майна банкрута;

д) затверджує ліквідаційний баланс підприємства.

Тест 9. У разі банкрутства підприємства в першочерговому порядку відшкодовуються:

а) вимоги щодо платежів до бюджету;

б) вимоги кредиторів, забезпечені заставою;

в) витрати, пов’язані з провадженням справи про банкрутство в господарському суді;

г) вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;

д) зобов’язання перед працівниками підприємства-банкрута.

Тест 10. Ліквідаційний баланс підприємства в ході провадження справи про банкрутство затверджується:

а) комітетом кредиторів;

б) ліквідаційною комісією;

в) податковим органом;

г) господарським судом;

д) зборами засновників підприємства.

Програмні питання для самостійного вивчення теми

1. Етапи ліквідації підприємства

2. Діяльність ліквідаційної комісії

3. Черговість задоволення претензій кредиторів

4. Ліквідаційний баланс

5. Фінансова санація на ухвалу арбітражного суду

6. Приховане, фіктивне та зумисне банкрутство

7. Податкові аспекти банкрутства та ліквідації підприємств.

Контрольні запитання

1. Охарактеризуйте сутність банкрутства

2. Охарактеризуйте дії зацікавлених сторін щодо оголошення підприємства банкрутом чи його санації

3. У яких випадках господарський суд може прийняти рішення про ліквідацію підприємства

4. Охарактеризуйте етапи ліквідації підприємства

5. З якою метою здійснюється фінансова санація

6. Що таке мирова угода

7. Охарактеризуйте сутність прихованого банкрутства

8. В чому суть фіктивного банкрутства

9. Що таке умисне банкрутство.

Рекомендована література [ 1, 9, 11, 13, 41]