Українська преса на чужині. Заокеанська преса

IX. ЕВРОПЕЙСЬКА I ЗАОКЕАНСЬКА ЕМІГРАЦІЯ

Поза межами України по першій світовій війні зріст української преси йде в першу чергу за океаном. Деякі органи тут продовжують виходити з минулих часів. Згадати тут такі, як „Свобода", що від 1920 р. появляється вже як щоденна газета тиражем у 16500 примірників, „Народна Воля" (тричі на тиждень); „Америка". Народжуються нові органи, переважно газетного типу. Так 1923 р. почав виходити тижневий орган поступового, демократичного напрямку, як орган Т-ва „Оборона України" п. н. „Українська Громада". Пізніш виходить під проводаом д-р М. Мандрики орган соціялістично-революційного напрямку п. н. „Правда і Воля", що з газетного типу переходить потім на журнал. У Дітройті виходить орган поступово-демократичний п. н. „Пора", а потім „Нова Пора" (пізніш „Нова Громадська Пора" під проводом Н. Григорієва). Далі орган націоналістичної думки: „Новий Шлях" (Саскатун, Канада), „Націо-наліст" (Ню Йорк) і його продовження „Україна"; так само „Укра-їна" в Буенос-Айресі, там же: „Наш Клич", „Січовий Клич" та інші. Органами, що відбивали думки і національго-політичне становище гетьманського руху були: „Наш Стяг" (під проводом Ол. Шаповала); „Січ" (Шікаґо), „Український Робітник" (Торонто). В Бразилії при ближчій участі А. Коршнівського виходить „Зоря", поступо-во-демократичного напрямку, що пізніш перетворюється в журнал.

Врешті зазначимо и органи комуністично-совєтофільського напрямку, такі, як „Щоденні Українські Вісті", „Українські Робітничі Вісті" (Вінніпеґ); „Фармерське життя" (Вінніпеґ).

Виходить також кілька газет церковно-релігійного характеру. Пізніше робляться спроби видавати журнали. Одним із перших треба згадати ілюстрований загальноосвітній місячник п. н. „Заморський Вістник". Видає його з 1920 р. Робітнича Книгарська і Видавнича Спілка в Торонто за редакцією П. Крата. Не зважаючи на добре ведения, як освітнього органу, що приносив багату і різ-номанітну лектуру, зміг він протриматися лише рік і припинив своє існування через брак фондів.

Після того з'являється декілька журнальчиків популярно-літературно-громадського характеру, як: „Воля України", „Нова Україна", „Рання Зоря" в Ню Йорку. Всі вони мали короткий вік.

Більш неважного характеру набирає ілюстрований місячник, присвячений культурним і економічним справам українців в Едмонтоні (Канада) п. н. „Західні Вісти", що 1928 р. виходять за редакцією Я. Крета. Тоді ж появляється журнал, присвячений для робітничої самоосвіти п. н. „Світло" (І928-29; Ню Йорк). Там же (Ню Йорк) виходить „Вістник ОДВУ", як центральний орган Ор-ганізації Державного Визволення України, націоналістичного на-прямку (1923-33 рр.). У Вінніпеґу виходить комуністичний журнал „Робітниця" та того ж напрямку журнал для молоді „Молодий Світ".

В 1920-21 рр. в Ню Йорку виходить місячник для справ промислу, торгівлі і просвіти, що його видає Січовий Базар п. н. „Базар" (1934). У Штсбурґу – „Жіночий Світ" (1933-34), а у Саскатуні з 1918 р. орган Студенського Кружка при Інституті ім. П. Могили п. н. „Каменярі". Органом української молоді був також місячник організації „Мазепинців". Виходив він латинкою п. н. „Мазепинець" в Шікаґо (1931-32 р.).

3 органів церковно-релігійного змісту були такі часописи, як: „Сіяч" – Ураїнської Автокефальної Православної Церкви в ЗДА, що почав виходити в Шікаґо з 1921 р., та „Віра та Знания", часопис евангельського християнства (Торонто, 1923-24 рр.) Та найширше, здається розвинулися тут органи гумору і сатири. Крім „Молота", що виходив у Ню Йорку в 1919-24 рр. треба згадати ще такі часописи, як двотижневик „Оса" (Шікаґо, 1918-21), „Батіг" (Шікаґо, 1921); „Перець" (Ню Йорк, 1924), „Пугач" (Ню Йорк, 1925), „Сміх і Правда", що заступив „Молот", та „Око", що почав виходити у Ню Йорку 1939 р.