Укладання

Після розгляду платіжного балансу як основний економічної категорії, що характеризує стан зовнішньоекономічних зв'язків країни й основних принципів його складання, підходів до аналізу платіжного балансу, історії економічних навчань про платіжного балансу, і навіть аналізу гніву й динаміки основних показників платіжного балансу Росії можна зробити такі висновки.

По-перше, платіжний баланс, крім економічної категорії, є що й складної статистичної системою, безупинно що розвивається і що охоплює облік дедалі більшої кількості різноманітних економічних операцій. Розвиток системи платіжного балансу відбивається у нові видання Керівництва зі складання платіжного балансу, яке складається Міжнародним валютним фондом. За її методикою, прийнятої МВФ, запис у платіжного балансу виробляються відповідно до принципу подвійного запису, у своїй запис з позитивним знаком виробляється для відсічі в платіжного балансу експорту, зменшення зарубіжних активів країни або збільшення зарубіжних зобов'язань, а запису із негативним знаком — в протилежних випадках.

По-друге, аналіз платіжного балансу виробляється, передусім, з погляду розгляду сальдо різноманітні статтям балансу чи його угрупованням. Нині загальноприйнято аналізувати три основних показника сальдо платіжного балансу — торговий баланс, баланс по поточних операціях і загальний платіжний баланс, хоча є й інші трактування сальдо за статтями платіжного балансу. Отже, сальдо платіжного балансу, його величина і динаміка є найважливішим елементами платіжного балансу як економічної категорії, необхідним розуміння економічних процесів у сучасних умовах відкритої економіки.

Проаналізувавши платіжний баланс за 1 квартал 2009 року, можна сказати, що триває негативний вплив світової кризи. Сальдо торгового балансу, за оцінкою Банку Росії, один кварталі 2009 р. становило 21, 7 млрд. доларів (у І кварталі 2008 р. – 49, 9 млрд. доларів). У тому 2009 р. сальдо торгового балансу зменшилося на 47% проти березнем минулого і становило 8, 8 млрд. доларів. У 1 кварталі 2009 р. перервалося більшість негативних трендів у показників платіжного балансу, котрі сформувалися у початку осені минулого року її. Профіцит рахунки поточних операцій зміцнився проти четвертим кварталом (11 млрд. дол. США проти 9 млрд. дол. США), відновився зростання прямих інвестицій (8, 4 млрд. дол. США проти 7, 5 млрд. дол. США), а відтік капіталу різко уповільнився (38, 8 млрд. дол. США проти 130, 6 млрд. дол. США).

У результаті, очевидно, що платіжний баланс — це з основні джерела про стан макроекономічної ситуації у країні, а стан платіжного балансу може бути игнорировано після ухвалення рішень в галузі як макроекономічної політики, і на мікрорівні.