Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Види депозитів та їх характеристика з метою обліку
Облік депозитних операцій Згідно з Положенням «Про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами», затвердженим постановою Правління Національного банку України № 516 від 03.12.2003 року: вкладна (депозитна) операція - операція банку із залучення грошових коштів або банківських металів від вкладників на їх рахунки в банку на договірних засадах або депонування грошових коштів вкладниками з оформленням їх ощадними (депозитними) сертифікатами. Вклад (депозит) - це грошові кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, або банківські метали, які банк прийняв від вкладника або які надійшли для вкладника на договірних засадах на визначений строк зберігання чи без зазначення такого строку (під процент або дохід в іншій формі) і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору. У світовій практиці використовується багато різноманітних депозитів, призначених для залучення коштів клієнтів, причому кожен з них має особливості, що цілком відповідають потребам клієнтів при здійсненні грошових заощаджень та оплати за послуги. Найбільш поширеними в розвинутих країнах є трансакційні депозити, до яких належать: - звичайні безвідсоткові депозити до запитання (поточніра - вклади до запитання, що передбачають виплату відсотків. До Недоліком депозитів (вкладів) до запитання для банку є нестабільність їх розміру та, як наслідок, складність прогнозування. Це, у свою чергу, обмежує можливість їх використання банком для кредитних та інвестиційних операцій, тому власникам поточних рахунків сплачується низький депозитний процент або не сплачується зовсім. В умовах відсутності плати за депозити до запитання банки намагаються залучити клієнтів, стимулювати приріст поточних внесків за рахунок надання їх додаткових послуг та підвищення якості обслуговування. Це, зокрема, кредитування з поточного рахунку, пільги вкладникам в одержанні кредиту, використання зручних для клієнта форм розрахунків: застосування кредитних карток, чеків, розрахунково-консультативне обслуговування тощо. У світовій практиці строк дії таких вкладів звичайно не обговорюється, але у вітчизняній практиці банки інколи обговорюють в договорі строк дії, на який укладається угода, наприклад, один рік. Це робиться з метою запобігання вимог клієнтів щодо зміни процентних ставок, а також умов договору; - ощадні, або строкові рахунки призначені для залучення коштів клієнтів, які бажають зберегти гроші в очікуванні майбутніх витрат або виникнення необхідності в фінансових коштах. Строкові депозити - це кошти, розміщені в банку на певний строк. Вони бувають різних видів: депозитні і ощадні сертифікати, пенсійні ощадні рахунки. За терміновим депозитом установлюються фіксовані терміни (30, 60, 90 або 180 днів) і фіксовані відсоткові ставки, значно вищі, ніж за трансакційними рахунками. Строкові вклади для банків є більш стабільним та прогнозованим видом депозитів. Однією з форм депозитів (вкладів) на певний термін є ощадні вклади. Ощадні вклади слугують власникам для накопичення грошових заощаджень. Власнику ощадного вкладу в Ощадному банку видається іменне свідоцтво про внесок у формі ощадної книжки (в інших банках ощадний вклад може оформлюватися угодою або ощадним сертифікатом), у якій відображаються всі операції за рахунком. Ощадні вклади передбачають тривале існування на рахунках стабільних залишків коштів, які використовуються в активних банківських операціях. Ураховуючи світовий досвід і зважаючи на національні особливості формування ресурсів банків з депозитних та недепозит-них джерел, з метою обліку визначених видів коштів введені та використовуються відповідні рахунки (вкладні (депозитні) операції відображаються за рахунками Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління НБУ № 280 від 17.06.2004, залежно від категорії контрагентів, виду вкладу (депозиту) та строків їх використання, а також відповідно до вимог Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України, затвердженої постановою Правління НБУ № 481 від 27.12.2007 року): - для обліку коштів на поточних рахунках клієнтів фізичних та 2600 АП «Кошти на. вимогу суб' єктів господарювання»; 2604 П «Цільові кошти на вимогу суб'єктів господарювання»; 2605АП «Кошти на вимогу суб'єктів господарювання для здійснення операцій з використанням платіжних карток»; 2620 АП «Кошти на вимогу фізичних осіб»; 2625 АП «Кошти на вимогу фізичних осіб для здійснення операцій з використанням платіжних карток»; 2650 АП «Кошти на вимогу небанківських фінансових установ»; 2655 АП «Кошти на вимогу небанківських фінансових установ для здійснення операцій з використанням платіжних карток»; 2513 П «Кошти Державного казначейства України»; 1300 П «Кореспондентський рахунок НБУ в банку»; 1600 АП «Кореспондентські рахунки інших банків»; - для обліку цілеспрямовано залучених на депозитні рахунки 2610 П «Короткострокові вклади (депозити) суб'єктів господарювання»; 2615 П «Довгострокові вклади (депозити) суб'єктів господарювання»; 2630 П «Короткострокові вклади (депозити) фізичних осіб»; 2635 П «Довгострокові вклади (депозити) фізичних осіб»; 2651П «Короткострокові вклади (депозити) небанківських фінансових установ»; 2652 П «Довгострокові вклади (депозити) небанківських фінансових установ»; 1332 П «Короткострокові вклади (депозити) НБУ»; 1334 П «Довгострокові вклади (депозити) НБУ»; 1610 П «Депозити овернайт інших банків»; 1612 П «Короткострокові вклади (депозити) інших банків»; 1613 П «Довгострокові вклади (депозити) інших банків».
Для розуміння депозитного характеру першого виду рахунків слід виходити з того, що залишки на них банк використовує ресурси. При цьому з погляду менеджменту існує умовно-постійна частина залишків коштів на поточних рахунках, яка формує стабільний ресурс банку. Друга група рахунків використовується з метою обліку коштів, залучених від різних груп контрагентів. При цьому з погляду банківських операцій кошти від фізичних та юридичних осіб залучаються, а кошти від банків та НБУ позичаються, тобто є ресурсом недепозитного походження. Інші види депозитів можна визначити та охарактеризувати залежно від таких класифікаційних ознак: 1. За строком: - депозити до запитання; - строкові (довгострокові та короткострокові). При класифікації вкладів (депозитів) за строковістю враховується механізм видачі вкладу чи його частини. Наявні рахунки для врахування строковості наведені вище. 2. За ознакою резидентності: - вклади (депозити) резидентів; - вклади (депозити) нерезидентів. При цьому важливо враховувати, що нерезиденти також представлені різними суб'єктами: - іноземці та особи без громадянства, які отримали посвідчення - громадяни України, які постійно проживають за межами - іноземці та особи без громадянства, які проживають в Україні 3. За характером дострокового повернення грошових коштів або банківських металів: - з попереднім повідомленням банку (депозитні рахунки); - без попереднього повідомлення про повернення (поточні 4. За способом оформлення: - шляхом укладення договору банківського рахунку; - шляхом укладення-договору банківського вкладу; - з видачею ощадної книжки; - з видачею ощадного (депозитного) сертифіката. 5. За видом валюти вкладу (депозиту): - у національній валюті; - в іноземній валюті; - банківські метали. Останній підхід обумовлений необхідністю врахування курсу іноземної валюти чи ціни банківського метала, а також їх зміни. Відповідно до принципу побудови бухгалтерського обліку -превалювання сутності над формою — операції обліковуються та розкриваються у звітності відповідно до їх сутності та економічного змісту, а не лише за їх юридичною формою. Тобто, облік депозитних операцій передбачає розгляд депозиту як щодо джерела ресурсу банку (при залученні коштів клієнтів на банківські рахунки), так і джерела отримання доходу (при розміщенні коштів банку на рахунках в інших банках та в НБУ). Останні операції виконуються виключно на міжбанківському ринку та обліковуються за відповідними рахунками: 1212 А «Короткострокові вклади (депозити) у НБУ»; 1510 А «Депозити овернайт, що розміщені в інших банках»; 1512 А «Короткострокові вклади (депозити), що розміщені в інших банках»; 1513 А «Довгострокові вклади (депозити), що розміщені в інших банках»; 1514 А «Довгострокові вклади (депозити), що розміщені на умовах субординованого боргу».
|