Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Транспортування ⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 5
10.1.1 Масло транспортують усіма видами критого транспорту відповідно до правил перевезення швидкопсувких харчових продуктів, які діють на певному виді транспорту. 10.1.2 У пакетованому вигляді масло транспортують згідно з ГОСТ 26663. Засоби закріплювання вантажу в транспортні пакети — згідно з ГОСТ 21650, з основними параметрами і розмірами — згідно з ГОСТ 24597. 10.1.3 Залізницею масло перевозять в ізотермічних вагонах. 10.2 Зберігання 10.2.1 Масло зберігають на підприємствах-виробниках, маслобазах, розподільчих холодильниках, у торговельній мережі і підприємствах ресторанного господарства за відносної вологості повітря не більше ніж (75 ± 5) %. 10.2.2 Строк придатності масла: — у транспортній тарі: — не більше ніж 2 міс. за температури від 0 °С до мінус 5 °С включно; — не більше ніж 2 міс. за температури від мінус 6 °С до мінус 11 °С включно; — не більше ніж 3 міс. за температури від мінус 12 °С до мінус 18 °С включно; — у спожитковому пакованні — наведені в таблиці 6. 10.2.3 Зберігати масло за температури від 0 °С до 6 °С дозволено: — у спожитковому пакованні — не більше ніж 3 діби; — у транспортній тарі — не більше ніж 10 діб. 10.2.4 Не дозволено зберігати і транспортувати масло разом із харчовими продуктами, які ма ДСТУ 4592: 2006 Таблиця 6 — Строк придатності масла в спожитковому пакованні
11 МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ 11.1 Смак, запах і консистенцію масла перевіряють органолептично за температури (12 ± 2) °С; зовнішній вигляд, колір, консистенцію, якість паковання і марковання перевіряють візуально. 11.2 Масову частку жиру визначають згідно з ГОСТ 5867. 11.3 Масову частку вологи визначають згідно з ГОСТ 3626. 11.4 Масову частку сахарози визначають за фактичною закладкою, у арбітражних випадках — згідно з ГОСТ 3628. 11.5 Температуру масла під час випуску з підприємства — згідно з ГОСТ 3622. 11.6 Масу нетто масла в спожитковій тарі визначають згідно з ГОСТ 3622, масу нетто масла в транспортній тарі — згідно з ГОСТ 29329 на вагах для статичного зважування з ціною повірочної поділки 20 г. 11.7 Масові частки наповнювачів, емульгаторів, стабілізаторів, консервантів, регуляторів кислотності, антиоксидантів контролюють за фактичною закладкою згідно з рецептурою. 11.8 Вміст вітаміну А, бета-каротину визначають за фактичною закладкою згідно з рецептурою. 11.9 Мікробіологічні показники визначають згідно з ДСТУ IDF 93A, ДСТУ IDF 100B ДСТУ IDF 122B ГОСТ 9225, ГОСТ 30347, ГОСТ 10444.11, ГОСТ 10444.12.
11.10 Патогенні мікроорганізми, зокрема бактерії роду Salmonella, Listeria monocytogenes, визначають у порядку державного санітарно-епідеміологічного нагляду згідно з методами, затвердженими Центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я України. 11.11 Вміст токсичних елементів визначають згідно з ГОСТ 30178: ртуті — згідно з ГОСТ 26927, заліза — згідно з ГОСТ 26928, миш'яку — згідно з ГОСТ 26930, міді — згідно з ГОСТ 26931, свинцю — згідно з ГОСТ 26932, кадмію — згідно з ГОСТ 26933, цинку — згідно з ГОСТ 26934; готування проб — згідно з ГОСТ 26929. 11.12 Мікотоксини визначають згідно з МУ 4082 [12], MP 2273 [13]. 11.13 Антибіотики визначають згідно з № 3049 [14]. 11.14 Вміст пестицидів контролюють згідно з ГОСТ 23452 та ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000 [3]. 11.15 Вміст радіонуклідів визначають згідно з МУ 5778 [15], МУ 5779 [16]. ДСТУ 4592: 2006 11.16 Дозволено використовувати стандартні методики, методи і прилади, які за своїми метрологічними та технічними характеристиками задовольняють вимоги цього стандарту і мають відповідне метрологічне забезпечення згідно з чинним законодавством України.
|