Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Eacute;inheitensystemn Internationales ~Міжнарóдна систéма одиниц, СІ
é inher|gehen (i, a) vi (s) іти, ходити; крокувá ти; виступá ти é in|klammern vt 1. скрí плювати скó бами; 2. брá ти в дужки é in|leiten vt 1. починá ти; ввó дити; впускá ти; 2. ініціювá ти (реакцію); 3. порý шувати (справу) É inleitung f -, -en 1. встý п; перед-мó ва; 2. почá ток; ввé дення; впровá д-ження; впуск (пари, повітря); 3. інстрý кція; 3. ініціювá ння (реакції); 4. вступний курс (розділ науки); посібник é inleuchtend part I від é inleuchten part, adj очевидний, ясний; ~e Grü n-de перекó нливі причини É inmischen n -s, - ввé дення (в суміш), змí шування é in|nehmen (a, o) vt 1. займá ти (місце); 2. одé ржувати (гроші); 3. приймá ти (ліки) É inrichtung f -, -en пристрій é insam adj 1. самí тний; відлюдний; 2. поодинó кий É insatz m -(e)s,..sä tze 1. напó вню-вач; 2. проникнення; заглиблення; впровá дження; 3. застосувá ння; вжи-вá ння; використá ння; 4. встá вка (пресформи); офó рмлююча вставка (матриці); 5. ввé дення до експлуа-тá ції; 6. завантá ження, засипка É insatzbedingungen pl. умó ви експлуатації É insatzbereich m -(e)s, -eгалузь застосування é in|sä uern vt 1. підкисляти; підкис-лювати; підкислити; 2. квасити; заквашувати (овочі) É inschluss m -es,..schlü sse 1. вклю-чення; включá ння; mit ~ (G., von D.) включаючи (що-н.); fré mder ~ сто-роннє включення; glasá rtiger [glá siger] ~ склоподібне включенння; homogé ner ~ гомогенне включенння; 2. додá ток, дописка (у листі) é in|setzen 1. vt 1) ввó дити в дію; 2) всталяти; поміщá ти; вправляти; вши-вá ти; 3) застосó вувати, вживá ти; ви-користó вувати; 4) мет. завантажува-ти, засипати (шихту); 5) мет. це-ментувати (сталь); 2. vi починá тися; наставá ти; 3. sich ~ 1) напрý жувати всі сили; 2) (fü r A.) вступá тися (за кого-н., що-н.) É insetzen n -s 1. ввé дення в дію; упровá дження (в практику); застосу-вá ння; вживá ння, експлуатá ція; 2. встá вка; 3. мет. завантá ження, за- сипá ння (шихти); завá лювання (печі); 4. встанó влення; замí на; 5. почá ток; утвó рення é in|stellen vt 1. устанó влювати; на-стрó ювати; настрó їти; 2. стандарти-зувá ти (хімікалії); sá uer ~ підкислю-вати é in|tauchen 1. vt занý рювати; 2. vi (s) занý рюватися é in|tauschen vt (gegen A.) обміню-вати; міняти é in|teilen vt (in Akk.) розподіляти, класифікувá ти (на що-н.) É inteilung f -, -enрозпó діл; класифікá ція é in|wirken vi (auf A.) впливати (на) É inwirkung f -, -en дія; вплив, chemische ~ хімí чна реá кція; durch ~ завдяки дії (впливу); auß er ~ пó за дí єю É inzelgruppe f -, -enокрé ма грý па Eis n -es 1. лí д, крига; 2. морó зиво É isen n -s, -залізо, Fe é isenartig adj 1. хім. залí зистий; 2. біол. залó зистий; ~e Zelle залó зиста клітина É isenblé chwá nne f -, -n вá нна з металé вою обшивкою É isenerz n -es, -e залí зна рудá É isenerzeugung f - 1. виробництво чавуну; 2. чó рна металургія É isenerzfö rderung f - видобування залізної руди É isenhü ttenwerk n -(e)s, -e металургійний завод É isenlegierung f -, -en сплав заліза É isenkí es m пірит, залí зний колче-дан, сірчá ний колчедá н, FeS2 É isenmetall m -s, -e чорний метал É isensulfit n сульфіт залí за, FeSO3 É isenvitrió l n залí зний купорó с, семивó дний сульфá т двохвалé нтного залí за, FeSO4·7H2O é isern adj залізний É iweiß n -es, - 1. білó к, протеí н; 2. альбумí н; яєчний білó к É iweiß stoff m -es, -e білó к; білкó ва речовинá elé ktrisch adj електричний Elektrizitä t f -елé ктрика Elektró de f -, -n електрод; zweilagige ~ двохшаровий електрод Elektró denflä che f - робоча поверхя електрода Elektrolý se f -, -n електоліз, роз-кладá ння електричним струмом Elektrolý t m -es, -електролí т Elektró n n -s, -enелектрон elektophí l adj електрофільний Elemé nt n -(e)s, -e 1. (хімí чний) елемé нт; 2. елемé нт; детá ль; лá нка; 3. (складó ва) частина; сé кція; комí рка Elemé nte n pl. елемé нти eliminí eren vt 1. хім. відщé плювати; виділяти; вивó дити; 2. виключá ти, елімінувá ти; виробляти елімінацію (тж. мат. - невідомого) Eliminí erung f -, -en елімінувá ння, відщé плення eluí eren vi елюювá ти, вимивá ти із адсорбенту Elutió n f -, -en 1. елюювá ння; вимивá ння (із адсорбенту); 2. про-явлення елююванням (в газовій хро-матографії) Elutió nmittel n -s, - елюент; елюю-чий зá сіб; розчинник для вимивання Emissió n f -, -en фіз. висилання, емí сія; викиди (в атмосферу); випро-мí нювання Emissió nіanteil m -(e)s, -eемí сійна частка Empfí ndlichkeit f -, чутливість (хімічних сполук); ~ gegenü ber inter-kristallí ner Korrosió n чутливість стосовно міжкристалітної корозії; spektrale ~ спектральна світлочутли-вість Empfí ndung f -, -en почуття, від-чуття, сприйняття empó r adv вгó ру, догори Emulgá tor m -s, -en емульгатор Emulsió n f -, -en емульсія; eine ~ bré chen деемульгувати; eine ~ entmí -schen відшарувати емульсію; eine ~ spalten розшарувати емульсію Ená ntiomé res n енантіомé р; оптич-ний [дзеркá льний] ізомé р Ená ntioselektivitä t f - енантіо-селективність É nde n -s, -n кінé ць, закí нчення; ein ~ má chen закí нчувати; zu ~ sein за-кí нчуватися; ~ né hmen закí нчувати-ся; zu ~ bringen довó дити до кінця é ndgü ltig adj остатó чний é ndlich 1. adj кінцé вий, остá нній (про результат); остатó чний (про рішення); 2. adv нарé шті, кінé ць кінцем É ndpunktbestimmung f - визначен-ня кінцевої точки (титрування) Energí e f -,..gí |en енé ргія Energí eaufwand f -,..wä nde витрати енергії, енергетичні збитки Energí eeinhalt m -(e)s кількість енергії; запас енергії Energí eerhá ltungssatz m -(e)s закон зберé ження енé ргії; = der Satz von der Erhá ltung der Energí e Energí ekapazitä t f - енергоємкість, енергомісткість Energí eprinzip n закон зберé ження енé ргії Energí esatz m -(e)s закон зберé жен-ня енé ргії entá rten vi (s) вирó джуватися; пе-рерó джуватися, дегенерувá ти; псувá -тися (про смак, нó ров) Entá rtung f -, -en вирó дження; перерó дження, дегенерá ція; псувá ння (смаку) Entá schung f -, -en знезó лювання entdé cken vt відкривá ти Entdé ckung f -, -en відкриття Entfé rnung f - 1. виведення (плями і т.і.); 2. тех. (ви)добування; ви-дó буток; 3. вí дстань; віддá лення Entfé ttung f - знежирювання Entflá mmen n -s спалá хування; займá ння Entflá mmunspunkt m -(e)s, -e точка (t°) займá ння [спалá хування] entgé gengesetzt part. протилé жний, зворó тний entgé gen|strö men vi (s) линути [ринути] в протилежному (зворот-ньому) напрямку Enthalpí e f ентальпія enthá lten (ie, a) vt мí стити Entkó pplung f -, -en розрив зв’язку; розв’язка entlá den (u, a) 1. vt 1) розряджá ти; 2) розвантá жувати; 2. sich ~ 1) роз-рядитися; 2) вдá рити (про блискавку) Entlá dung f -, -en 1. розрядження; розряд (акумулятору); 2. розвантá -жування; розвантаження деталей із ванни); 3. (електричний) розряд entló cken vt визнати, дізнá тися (про що-н.); j-m das Geheimnis ~ визнати таємницю (у кого-н.) Entmí schung f -, -en 1. відшаруван-ня; розшарування; 2. фіз. ліквація; 3. хім. деемульгування entné hmen (a, o) vt 1. (D.) брá ти, вибирá ти, запозичувати (з чого); 2. (D. aus D) робити висновок (з чого) entré iß en (i, i) 1. vt (D.) виривá ти, вихó плювати, віднімá ти; 2. sich ~ (D. aus D.) вирватися Entropí e f - ентропія Entropí eprinzip n, Entropí esatz m другий закон термодинá міки, закон зростання ентропії Entsä uerung f -, -en зниження кислотності, нейтралізація entsché iden (ie, ie) 1. vt, vi (in D., ü ber A.) вирí шувати, розв’язувати (питання, проблему); 2. sich ~ 1) вирí шуватися (про долю); 2) (fü r A.) звá жуватися (на що-н.) Entschwé felung f -, -en видалення сí рки; ~ mit Wasserstoff видалення сірки за допомогою вó дню; trockene ~ сухе видалення сірки Entspá nnung f -, -en 1. релаксá ція; зняття внутрішньої напрý ги; 2. знят-тя напрý ги; змé ншення напрý ги; 3. розширення; дроселювá ння; 4. змен-шення тиску (напр. пá ри) entspré chen (a, o) vt відповідá ти (вимогам) Entspré chen n -s відповідність; кореляція; спорідненість entspré chend 1. adj відповí дний; 2. prp (D.) відповí дно; seinem Vor-schlag ~ згí дно з його пропозицією entsté hen (a, a) vi (s)виникá ти; походити; утвó рюватись entweder... oder cj або... або, чи... чи entwé ichen (i, i) vi (s) звí трюватися; витікати (про гази); втрачати (струм) Entwé ichen n -s звí трювання; витік; втрá та (струму) entwé rfen (a, o) vt проектувá ти; кpé слити; einen Plan ~ розробити план Entwí cklung f -, -en1. рó звиток; 2. виділення (газу); unter ~ з виділен-ням (газу); 3. проявлення (хрома-тограми); 4. розрó бка; 5. обрó бка (фотоматеріалу) Entwú rf m -(e)s,..wü rfe нá черк, ескí з; план; проé кт entzí ehen (o, o) 1. vt (D.) 1) позбав-ляти (чого-н.); віднімати (що-н. у кого-н.); 2) видаляти; знімати (по-криття); sich ~ ухилятися (від чого-н.); уникати (чого-н.) Entzug f -, -en m -(e)s (G.) 1. позбавлення; позбавлення; відніман-ня; 2. добування; витягування (чого) Entzü ndung f -, -en спалá хування; займá ння Eprouvette [epru'vε t(ə)] f -, -n австр. пробí рка É rdalkalí metall n -s, -eземельно-лужний метал É rde f -, -n 1. земля, грунт; 2. Земля (планета) É rdgas n -es, -e природний газ É rdö l n -(e)s нафта; ~ auf gemí sch-tes Bá sis нафта змішаної оснó ви É rdö lderivate pl. нафтопродукти É rdö lleiting f -, -en нафтопровід É rdö lraffinerí e f - нафтоочисна установка; нафтопереробний (нафто-перегонний) завод É rdö lrü ckstand m -(e)s,..stä nde мазут (нафтовий залишок) É rdö lverarbeitung f -, -enперероб-ка нафти É rdpech n -es асфá льт É rdreich n -(e)s 1. світ; 2. земля; ґрунт É rdrinde f - земнá корá erfá hren (u, a) vt дізнаватись про щось Erfá hrung f -, -en дó свід Erfá hrungsformel f -, -n емпірична фó рмула Erfá hrungswerte m pl. дá ні дó сліду, експериментá льні дані; емпірí чні знá чення erfá ssen vt 1. хапá ти(ся); 2. розумí -ти; 3. охó плювати; включá ти; 4. за-чепити, збити; наїхати (на кого) Erfó lg m -s, -e ý спіх, результá т; досягнення; mit ~ успí шно erfó lgen vt (s) 1. бути (після чого-н.); відбувá тися; 2. відбувá тися, ставá тися erfó lglos adj невдá лий erfó rderlich adj необхí дний, по-трí бний erfó rdern vt вимагá ти erfó rschen vt дослí джувати Erfó rschung f -, -en дослí дження, випрó бування erfü llen 1. vt 1) напó внювати; 2) викó нувати; 2. sich ~ здí йснюватися, спрá вджуватися ergé ben (a, e) 1. vt 1) виявляти; свí дчити; 2) становити; 2. sich ~ 1) виявлятися, бути ясним; 2) (in A.) скорятися; 3) здаватися; капітулю-вá ти Ergé bnis n -ses, -se висновок; результá т; пí дсумок; нá слідок erhá lten (ie, a) vt отримувати, одé ржувати Erhaltungsgesetz n -es, -eзакон збереження (напр. енергії) Erhaltungsatz m -es див. Erhaltungsgesetz n erhé blich adj 1. значний; чимá лий; ~e Zeit чимá лий час; 2. визначний; важливий Erhí tzung f - нагрівá ння; про-грівá ння; (ро)зігрівá ння erhö hen 1. vt 1) підвищувати, збí ль-шувати; 2) нарощувати; звеличувати; 2. sich ~ підвищуватися, збí льшува-тися Erhó lung f - 1. фіз. віднó влювання, регенерá ція (первинних властивостей в матеріалі); прý жне [еластичне] від-нó влення (первинного об’єму або форми); 2. відпочинок; одý жання Erká ltung f -, -en охолодження; охолó джування erké nnbar adj 1. видимий, поміт-ний; 2. пізнаванний, доступний для пізнання Erké nnung f - розпізнавання (напр. ó бразів) Erké nnungsmittel n -s індикатор erklä ren 1. vt 1) пояснювати; 2) за-являти, оголó шувати; проголó шува-ти; 2. sich ~ 1) вислó влювати; по-яснювати; 2) з’ясó вуватися, ставá ти зрозумілим erlé iden (erlitt, erlitten) vt зазнавá ти (чого-н.) Erlenmeyr-Kolbe f -, -nколба Ерленмейера, конусна колба ermí tteln vt 1. визначá ти; встанó в-лювати; виявляти; 2. дізнавá тися (про що-н.); з’ясó вувати (що-н.) Ermittlung f -, -en 1. визнá чення; виявлення; устанó влення; знахó д-ження; 2. обчислювання; розрахунок; 3. мед. розслí дування (інфекційного захворювання) ermö glichen vt робити можливим (що-н.); сприяти (чому-н.); дати можливість Ernä hrung f -, -en 1. годування; вигодовування; 2. харчування, їжа; 3. живлення Erné uerung f -, -en віднó влювання, віднó влення, регенерá ція Erö ffnung f -, -en відкриття; почá ток Erré gung f -, -en 1. збý дження; 2. хвилювання erré ichen vt діставати; досягатися (до чого-н.); досягати; доганяти Ersá tz m -es 1. замінник; сурогá т; 2. замí на; 3. компенсá ція ersché inen (ie, ie) vi (s) 1. з’являти-ся; 2. здавтися; 3. виходити (з друку) Ersché inung f -, -en1. явище, 2. поява, з’явлення; 3. зó внішність erschwé ren vt усклá днювати; утрý днювати ersé hen (a, e) vt вбачá ти; daraus ist zu ~ … з цього видно … ersé tzen vt 1. заміщá ти; 2. від-шкодó вувати, компенсувá ти (втрати) ersí chtlich adj явний, очевидний; daraus ist ~ звідси зрозумí ло (видно) É rstá rren n -s, - i Erstarrung f -, -en 1. твердí ння, твé рднення; (при ви-сихá нні) тужавí ння; 2. застигá ння erstá rren vi (s) 1. затвердí ти; тужавіти; 2. застигати; заціпенí ти ersté llen vt 1. виготовляти, вироб-ляти, приготовляти; 2. встановлюва-ти (норми); складати, розробляти (плани) Ertrá g m -(e)s,..trä ge 1. прибý ток; додá ток; 2. вихід продукту; продук-тивність erträ glich adj терпимий; стерпний erwä rmen vt нагрівá ти; зігрівá ти Erwä rmung f -, -en нагрів; нагрівання Erwé ichung f -, -en розм’якшення; розм’якшування Erweiterungsverhä ltnis n -ses, -se коефіцієнт розширення (сопла) erwé isen, sich (ie, ie) (als A.)виявлятися (чим-н., ким.-н) erwé itern vt 1. розширювати, збí ль-шувати; 2. sich ~ розширюватися, збільшуватися É rz n -es, -e1. руда; метал; 2. бронза; мідь erzé ugen vt виробляти, випускати, створювати Erzé ugnis n -ses, -seвиріб, продукт Erzé ugung f -, -en 1. виробництво, випуск; ствó рення; 2. продý кція, про-дукт, виріб; eletrolytische ~ електро-виділення, виділяння речовини на електроді É rzfö rderung f - видобуток руди É rzgrube f -, -n рудник É rzhü tte f -, -n металургійний завод ESR [Elekronenspinresonanz] f електронний парамагнітний резонанс ЕПР, електронно-спіновий резонанс essentié ll adj 1. незамінний (напр. про амінокислоту); 2. суттєвий É ssig m -s, -e оцет
É ssigsä ure f -, -n оцтова кислота, CH3COOH É ssigsä urebildung f - ацетифікація; окислення етилового спирту в оцтову кислоту Ester m -s, - складний ефір Etá ge f -, -n поверх; ярус; під (про піч); полиця; склепіння (пічки) Etá genó fen m -s ярусна піч (з багатьох подів) Etá genkontaktó fen m -s ярусна піч з багатьма полицями, на яких зна-ходиться контактна речовина Etá genreá ktor m -s, …tó ren багато-секційний [секційний, з багатьох шарів, з багатьох полиц (на яких знаходиться каталізатор)] реактор eventué ll [-v-] (скор. evtl.) 1. 1) adj можливий (за відомих обставин), евентуальний; 2) випадкó вий; 2. adv на випадок, коли; дивлячись на обставини; мабуть exergó nisch adv з поглинá нням Existé nz f -існувá ння existí eren vi існувá ти, бý ти; жити Experimé nt n -(e)s, -e експеримé нт, дó слід experimenté ll adj експерименталь-ний Explosió n f -, -en вибух extrahí eren vt 1. витягувати; 2. мед. вилучати, діставати; 3. екстрагувати, витягати, виймати Extrá kt m -(e)s, -e екстракт, витяж-ка, екстрактивність, вміст екстраго-ваних (витягнених) речовин Extraktió n f -, -en 1. екстракція; екстрагування; витягання; виймання Ff Fabrikatió n f -, -en виробництво; виготовлення; фабрікá ція Fá ch m -(e)s, Fä cher предмé т, фах, спеціá льність Fá den m -s, Fä den 1. нитка; 2. ниткоподí бний кристá л, вý сик Fä higkeit f -, -en ( zu D.)1. здá тність (до чого-н.); 2. здí бність, умí ння; обдарó ваність Fá hrzeugbau m -s машинобудувá н-ня; будівництво трá нспортних зá со-бів Fá ktor m -s, …tó ren 1. фá ктор; обстá вина; 2. коефіцієнт; innerer ~ внý трішній фактор; van’t Hoffscher ~ коефіцієнт Вант Гоффа Fall m -(e)s, Fä lleвипадок, подí я Fä llbehä lter m -s, - відстí йник Fá llen n -s, - 1. падí ння; 2. спадá н-ня; змé ншення; змé ншування fá llen (ie, a) vi (s) 1. пá дати; 2. пá -дати; змé ншуватися; спадá ти; 3. заги-нути (в бою) Fá llflü ssigkeit f -, -enосá джувач, осá джувальна рідина falls cj якщо; на випадок, якщо... falsch adj фальшивий; помилковий Fä llung f -, -en 1. осá джування; седиментація; 2. вісаджування; 3. коагуляція; 4. виділення; 5. ó сад Fá rbe f -, -n 1. кó лір; 2. фá рба; 3. кольоровість; 4. пігмент (іноді) fá rblos adj безбá рвний; блідий Fá rbstoff m -es, -e фарбник; пігмент Fá ser f -, -n волокнó fá ulen vi гнити; тý хнути; псувá тися fá ulig adj підгнилий, тý хлий Fä ulnis f - тлí ння; псувá ння; гниття fä ulnisfest adj стійки до гниття Fé der f -, -n 1. перó (птаха); пух; 2. перó (для писання); 3. пружина; ресó -ра; 4. рапí ра Fé hler m -s, - 1. пó милка; похибка; 2. вá да; дефé кт Fehlerabschä tzung f -, -en оцінка помилок; визначення дефектів fé hlerhaft adj 1. помилкó вий; 2. не-доброякісний Fé hló rdnung f - неупорядкованість; дефектність (кристалічної решітки) fein 1. adj 1) тонкий; 2) дрібний; 3) тó чний; ein ~es Instrument тó чний інструмент; 4) чуткий; 5) витонче-ний; чудó вий; 6) хитрий, розумний; 2. adv 1) тó нко; 2) чудово Fé inpapier n -s, -eвисокоякісний папí р Feld n -(e)s, -er пó ле; elektrisches ~ електричне пó ле Fé ldspat m мін. польовий шпат Ferrá t n -es феррат, M2FeO4 Fé rrum n -s залізо, Fe Fé rtigprodukt n -es, -eкінцé вий продý кт fest adj 1. твердий; 2. міцний, трив-кий Fé stigkeit f -, -en тривкість, ста-лість; міцність; нерухливість fé stlegen vt призначá ти; визначá ти fé ststellen vt 1.визначá ти; констату-вá ти, фіксувá ти; 2. запирá ти; зупиня-ти Fé ststoff т -(e)s, -e 1. тверда речовинá; твердий матеріал; тверда фá за; 2. тверде (ракé тне) пá ливо Fé tt n -(e)s, -e жир; сá ло; жирова речовинá; natú rliches ~ прирó дний жир; pflá nliches ~ рослинний жир, tí erisches ~ тваринний жир; ~ á b-stoß en віддаляти [усувá ти] жир Fettlö ser m -s, - 1. розчинник жирів; 2. речовина, яка розчиняє жир Fettpolster n -s, - розм. жирові відклá дення [подушки]; опá систість Fettsä ure f -, -n кислотá жирного ряду; кислотá, яка одé ржана розщé п-ленням жиру Fettspaltung f - розщé плення жирів, ліполіз fé ucht adj волó гий, сирий, вогкий Fé uchte f - волó гість Fé uchtlagerung f - 1. зберігá ння у вологій атмосфері; 2. експозиція на вологому повітрі Fé uer n -s, - 1. вогó нь, полум’я; 2. смолоскип, фá кел, яскрá вість (за-бá рвлення, кó льору); 3. пожé жа; 4. лá кова повé рхня з особливо сильним блиском та яскрá вістю, яка подібна глазý рі; 5. стрільбá fé uerfest adj 1. вогнетривкий; 2. жаростí йкий; тугоплавкий Fé uerlö scher m -s, - вогнегá сник Fí chte f -, -n 1. ялина; 2. ялиця fiktiv adj фіктивний; удá ваний, уявний; гіпотетичний Fí lter n -s, - фільтр Fí ltergestell n -s, - підставка для фільтру Filterlauge f -відфільтрована рідина Filtrá t т -(e)s, -e фільтрá т Filtrí erkolbe f -, -n кó лба для фільтрувá ння finden (a, u) 1. vt 1) знахó дити; від-шý кувати; Anerkennung ~ дістá ти визнá ння; 2) знахó дити, заставá ти; 3) вважá ти; визнавá ти; 2. sich ~ 1) знахó дитися, знайтися; 2) трапляти-ся; виявлятися; 3) (in A.) пристосó -вуватися (до чого-н.); примиритися (з чим-н.) Flä che f -, -n 1. площинá; плó ща; повé рхня; пó ле; теритó рія; 2. рівнина Flä chendichte f -, -enповерхнева густинá Flä chenkeim т -(e)s, -e двовимір-ний зародок (кристалу) Flá mme f -, -n 1. полум’я, вогонь; 2. вогонь, запал, завзяття flá mmen 1. vi палá ти; 2. vt 1) запá -лювати; 2) підпá лювати Flá mm(en)ó fen m -s, - полуменé ва піч; піч, яка відбиває полум’я flammsicher adj який не спалахує Fleck т -(e)s, -e 1. пляма; 2. місце, точка flexí bel adj 1. гнучкий; прý жний; еластичний; 2. грам. змí нний Fliehkraftabschneider m -s, - від-центрований сепаратор
|