Zähfestigkeitf -, -en див. Zähigkeit

Zahl f -, -en число, кількість, цифра; Há uptquanten~ головне квантове число

zä hlen 1. vt 1) лічити; рахувá ти; 2) (zu D., unter A.) вважá ти (кого ким, що чим); 3. нарахó вувати; дорí вню-вати (чому); die Stadt zä hlt eine Million Einwohner місто налí чує мільйон жителів; 2. vi 1) рахувá ти; лічити; 2) рахувá тися, брати до увá ги; 3) (auf A.) розрахó вувати (на кого-н., на що-н.); 4) (zu D., unter A.) вважá тися (ким, чим), налé жати (до кого, до чого); 5) (nach D.) нарахó -вувати; містити (в собі); дорí внювати (чому)

Zä hler m -s, - 1. тех. лічильник; 2. мат. чисé льник

zá hllos adj незлічé ний

zá hlreich adj численний

Zahlrohr n -(e)s, -e лічильна труб-ка, лічильник; Geiger-Mü llersches ~ лічильник Гейгера-Мюллера

Zä hlung підрахунок f -, -en

Zé ichen n -s, -знак; символ; chemische ~ хімічні знаки

Zé ichensprache f -, -nмова знаків

zé ichnen vt відзначá ти, підкрé слю-вати

zé igen 1. vt покá зувати; 2. sich ~ виявлятися

Zé lle f -, -n 1. біол. клітина; 2. гальванічний елемент, акумулятор; 3. комірка; 4. комірка електролізера; електролізер; 5. елемент структури; 6. одноклітинне [елементарне] волок-но (в структурі)

Zé llglas n -es див. Zellophá n

Zellophá n n -esцелофан

Zerfá ll m -(e)s рó зпад; дисоціá ція

zerfá llen vi (s) 1. (in A.) ропадатися, розкладатися; дисоціювати; 2. діли-тися (на частини)

zerklé inern vt подрібнювати, по-дрібнити; дрібнити; дробити; по-різати; порубати (напр. м’ясо)

zerlé gen vt розкладá ти

Zersé tzung f -, -en 1. розкладá ння; рó зпад; дестрý кція; дисоціá ція; 2. до-віднó влення; віднó влення (ксантоге-нату до гидратцелюльози); bakteriel-le ~ бактеріальне розкладá ння; ~ durch Licht фотоліз; graphitische ~ графітизація, спонтоз, корозія типу графітизації; thermische ~ термічне розкладання, термоліз, термічна де-стрý кція

zerstä uben vt розпорó шувати, роз-сí ювати

zerstó ß en (ie, o) vt 1. розтовкти; роздрí бнювати; 2. (an D.) розбивá ти (об що-н.)

zí ehen (o, o) 1. vt 1) тягти, тягá ти; in die Hö he ~ піднімати; 2) витягá ти, виймá ти; 3) витягувати (скло); 4) знімá ти (капелюха); 5) залучá ти, при-тягá ти; die Á ufmerksamkeit auf sich (A.) ~ привертати до себу увагу; 6) (aus D.) добувá ти, одé ржувати (що із чого); die Wú rzel ~ мат. добувá ти корінь; die Fó lgen aus etw. (D.) ~ зробити висновки (з чого-н.); 7): in Betrá cht ~ брати до уваги; 2. vi (s) 1. тягтися, (повільно) рухатися; 2) переїздити; 3) тягти, протягати; es zieht hier тут тягне; 3. sich ~ 1) проникá ти; 2) розтягуватися; 3) деформувá тися

Zí el n -(e)s, -e 1. ціль; das ~ tré ffen влучá ти в ціль; 2. метá; sein ~ er-ré ichen досягти своєї мети; sich (D.) ein ~ sé tzen поставити перед собою мету; 3. фініш

Zink n -s цінк, Zn

zirka adv = ca. близько, приблизно

zö gern vi вагá тися, зволікá ти; mit der Antwort ~ зволікá ти з вí дповіддю

Zú bereiten n -s, - 1. готування, при-готування (напр. ліків, препаратів); 2. тех. підготовка; попередня обробка

Zú cker m -s цý кор; klá rer ~ цý кор-пісó к

Zú fü gen n -s додавá ння

zú |fü hren vt (D.) 1. тех. подавá ти, подвó дити; насичувати (чим-н.); 2. підвó зити (кого до кого); постачá ти

Zú gang m -es,..gä nge 1. доступ; 2. вхід, підхід

zú gä nglich adj достý пний, пристý п-ний

zú |geben (a, e) vt 1. додавá ти; давá ти на додá чу; 2. погджуватися (з чим); das kann ich nicht ~ з цим я не можу погó дитися; 3. зізнавá тися (в чому)

zú lä ssig adj допустимий; дозвó ле-ний

zú |leiten vt 1. підвó дити (напр. воду); 2. направляти (давати напрям), скерó вувати; передавá ти (напр. лист)

zulé tzt adv наприкінцí; врé шті-решт, зрé штою; востá ннє

zú |kommen vi (a, о) (s)(D.) бути наявним, властивим чому-н.

zumé ist adv здебí льшого, перевá ж-но

zunä chst adv перш за все; спочá тку

Zú nahme f -, -nприріст, збí льшен-ня

zú |nehmen vi (a, о) збí льшуватися, посилюватися; зростá ти

zurü ck adv назá д; позá ду

zurü ck|bleiben (ie, ie) vi (s) 1. відставá ти; 2. залишá тися

zurü ck|fü hren vt 1. вести назад, відвó дити назад (на попереднє місце); 2. (auf A.) зводити до (чого); пояснювати (чим-н.); worauf ist das zurü ckzufü hren? чим це пояснюєть-ся?

zurü ck|gehen (i, a) vi (s) 1. іти назад; повертá тися (на попереднє місце); 2. спадати (про воду, про пухлини); 3. знижуватися, падати (про ціни)

zurü ck|kehren vi (s) повертá тися

zurü ck|schließ en 1. vt руйнувá ти; знищувати; 2. vi (s) зрó щуватися (про кристали)

Zusá mmenfassung f -, -enвисновки, резюмé

zusá mmen|fü gen 1. vt з’єднувати, зв’язувати; 2. sich ~ з’єднуватися, зв’язуватися

zusá mmengesetzt 1. adj склá дний; 2. part II склá дений

Zusá mmenhaften n -s зчіплення; злипання

Zusá mmenhalt m -(e)s 1. мí цність; тісний зв’язок; зчé плення; 2. згуртó -ваність, солідá рність; єдність

zusá mmen|halten (ie, a) 1. vt 1) тримá ти один біля ó дного; утримува-ти разом; не давати розпадá тися (роз-ділятися); 2) прикладá ти один до ó дного; наближувати; порí внювати один з ó дним; 2. vi тримá тися пó руч; бути один за ó дного

Zusá mmenhang m -(e)s,..hä nge зв’я-зок; залежність; зв’язність; кореля-ція; співвіднó шення

zusá mmen|setzen, sich (aus D.) складá тись (з чого-н.)

Zusá mmensetzung f -, -en 1. склад; структура; 2. композиція; 3. складан-ня; упорядкування

Zusammenstoß m -(e)s 1. зіткнення; 2. стикання; стик

zusammen|stoß en (ie, o) 1. vt зштов-хувати; 2. vi (s) зштовхуватися; стикатися

Zú satz m -es,..sä tze 1. дó мішка; 2. додá ток; допó внення; 3. напó внювач; 4. присадка (до палива, олій)

zú sä tzlich adj додаткó вий

Zú stand m -(e)s, -eстан; рівень

zustá nde: ~ bringen здійснювати; ~ kommen здійснюватися

Zweck m -(e)s, -e 1. ціль, мета; zu welchem ~? з якою метою?; для чого?; 2. розм. сенс

zwé cklos 1. adj безцí льний; 2. adv мá рно, дарé мно

zwé ckmä ß ig adj доцí льний

Zwí schenprodunkt n -es, -eпроміж-ний продукт

Zwí schenraum m -(e)s,..rä umе1. прó міжок, вí дстань; 2. прогá лина, прó пуск; 3. щілина, шпá ра

Zwí schenzú stand m -(e)s, -e про-міжний стан; проміжний рівень

A N H A N G (Д О Д А Т О К)

 

1. Das Lesen der chemischen und mathematischen Zeichnungen und Formeln (Читання математичних і хімічних знаків та формул)

 

Знак:

Читається:

Знак:

Читається:

mathematische Zeichnungen

+	plus (und)	an	a hoch n
–	minus (weniger)	a'	a Strich
±	plus oder minus	a''	a zwei Strich
·×	mal (multipliziert mit)	m1	m unten eins
:	dividiert durch; geteilt durch	log	Logarithmus
=	gleicht або gibt	loga	Logarithmus zur Basis a
≠	ungleich	log	Logarithmus von z zur Basis a
≡	identisch gleich (vö llig gleich)	()	runde Klammern
≈	angenä hert, nahezu gleich, etwa	[ ]	eckige Klammern die Quadratklammern
~	proportional	á ñ	spitze Klammern
<	kleiner (weniger) als	{ }	die Figurklammern die geschweiften Klammern
>	grö ß er (mehr) als	lim	Limes m
∞	unendlich	∑	Sigma, Summe
	rechtwinklig	∑	Summe von n bis m
∆	Dreieck	∫	Integralzeichen
□	Quadrat	∫ dx	Integral ü ber dx
○	Kreis	sec	Sekans, Sekante
√	Wurzelzeichnen	cosek	Kosekans
	(Quadrat) Wurzel aus a; zweite Wurzel aus a	sin	sinus
	n-te Wurzel aus a	cos	Kosinus
a2	a Quadrat, a hoch zwei	tg	Tangens
a3	a Kubus, a hoch drei	ctg	Cotangens

chemische Zeichnungen

Знак:	Читається:
↑	(der Stoff) entweicht gasfö rmig
↓	(der Stoff) bildet den Niederschlag, (der Stoff) fä llt als Niederschlag aus.
→	reagiert zu …, bildet
+	plus або reagiert mit …
⇌	(Doppelpfeil) Gleichgewicht zwischen …
+; –	означає валентність іона; читається positiv або negativ; plus або minus
e	означає електрон: читається Elektron n або Elektronen

 

При читанні тексту з формулами вживають переважно такі вислови:

Der Ausdruck (die Formel) lautet … – вираз має вигляд …

Es ist … – Маємо …

Приклади:

z = a + (n – 1) d	– zgleich a plus, runde Klammer auf, nminus 1, runde Klammern zu, mal d
x =	– x ist gleich b unten eine mal c minus bgeteilt durch a mal b unten eine minus aunten eins mal b
2x2+ x – 87 = 0	– zwei x Quadrat plus fü nf durch zwei mal x minus sibenundachtzig ist gleich Null
	– zwei Siebentel – geschweifte Klammer auf – fü nfzehn plus sieben – eckige Klammer auf – ein halb plus drei mal – runde Klammer auf – x minus zwei – runde, eckige Klammer zu – ist gleich fü nf zwei Drittel plus drei Viertel x
F =	– F ist gleich Integral von x unten Null bis x unten eins ü ber dx mal Integral von unten y unten Null bis y unten eins ü ber Quadratwurzel von 1 plus p hoch 2 plus q hoch 2 dy
5 sin2x – cos2x = 0	– fü nf mal Sinus Quadrat x minus Cosinus zwei x ist gleich Null
	['ε n] [ha: ] vier einmal positiv (einmal plus)
	['ε f] ['e: ] zweimal positiv (zweimal plus)
	['ε n] ['o: ] drei einmal negativ (einmal minus)
3O – – – 6e → 3O	drei ['o: ] zweimal minus minus sechs Elektronen ergibt drei ['o: ]

При читанні хімічних формул, як і в українській мові, не є обов’язковим повністю називати елемент. Достатньо назвати лише його символ. Кожна літера символу тоді вимовляється, так як її вимовляють в абетці.

Наприклад:

H₂O – [ha: ] zwei ['o: ]; H₂SO₄ – [ha: ] zwei ['ε s] ['o: ] vier;

CH₃COOH – [tse: ] [ha: ] drei [tse: ] ['o: ] ['o: ] [ha: ]

Якщо символ елементу складається з двох літер, то або елемент називають повністю, або кожну літеру символу вимовляють окремо.

Наприклад:

Na – Natrium aбо ['ε n] ['a: ]; Cl – Chlor aбо [tse: ] ['ε l];

Zn – Zink aбо [tse: ] ['ε n]; Al – Aluminium aбо ['a: ] ['ε l]

При читанні формули між її складовими частинами слід робити паузи.

Наприклад:

Al₂(SO₄)₃ – ['a: ] ['ε l] zwei (Pause) ['ε s] ['o: ] vier (Pause) dreimal

Хімічні реакції, які передаються хімічними рівняннями, читаються наступним чином:

1) 4HCl + O₂ = 2Cl₂ + 2H₂O – vier [ha: ] [tse: ] ['ε l] plus ['o: ] zwei gleicht (gibt)

zwei [tse: ] ['ε l] zwei plus zwei [ha: ] zwei ['o: ]

2) Fe + S → FeS – Eisen reagiert mit Schwefel zu Eisensulfid

3) HCl + Na → NaCl + H↑ – Chlorwassertoff reagiert mit Natrium zu Kochsalz und Wasserstoff (Wasserstoff entweicht gasfö rmig)

4) H₂SO₄ + BaCl₂ = BaSO₄↓ + 2HCl – Schwefelsä ure reagiert mit Bariumchlorid zu Bariumsulfat und zwei molekü len Chlorwasserstoffsä ure (Bariumsulfid fä llt als Niederschlag aus).

 

2. Die Bruchzahlen (Дробові числівники)

 

Дробові числівникиозначають кількість, що складається з певного числа частин цілого. Вони утворюються з власне кількісних числівників. Від кількісних числівників від 2 до 19 дробові числівники утворюються за допомогою суфікса -tel:

 

3/101 7/502 3/4 7/12

– drei Hunderteintel – sieben Fü nfhundertzweitel – drei Viertel – sieben Zwö lftel

 

З відхиленням від норми утворюється дробовий числівник 1/3 – ein Drittel (зміна кореневого голосного звука і подвоєння приголосного).

Від кількісних числівників від 20 до 99, від hundert, tausend і Million дробові числівникі утворюються за допомогою суфікса -stel:

 

1/50 5/22 7/100 3/1000 1/1000000

– ein Fü nfzigstel – fü nf Zweiundzwanzigstel – sieben Hundertstel – drei Tausendstel – ein Millionstel

 

Дробові числівники, вжиті атрибутивно з назвами мір, пишуться з малої букви і не відмінюються. Назви мір також не приймають закінчень: ein drittel Kilo Fleisch, statt drei viertel Liter Tafelö l, aus zwei fü nftel Kilo Mehl.

Якщо такі дробові числівники вживаються в однині без назв мір, то вони пишуться з великої букви і відмінюються як іменники, а іменник, що означає вимірюване, стоїть у родовому відмінку: ein Fü nftel des Waldes, aus einem Viertel der Bestandteile або в давальному відмінку з прийменником von: ein Drittel von den reparierten Maschinen.

Дробові числівники із суфіксом -tel можуть сполучатися з найчастіше вживаними назвами мір і утворювати нові назви мір: ein Vierteljahr, eine Viertelstunde, drei Achtelkilo, ein Sechszehntelnote тощо.

Дробовий числівник ½ крім математичного позначення ein Zweitel, має ще два позначення: die Hä lfte і halb.

Дробовий числівник die Hä lfte відмінюється як іменник і вживається тоді, коли вимірюване стоїть без назви міри:

eine Hä lfte des Feldes, beide Hä lften des Parks, in den beiden Hä lften des Stadt.

Дробовий числівник halb вживається з назвами мір і відмінюється як прикметник:

ein halbes Liter Milch, nach einer halben Stunde, der Preis eines halben Zentners Weizen.

При визначенні часу halb не відмінюється: um halb neun (Uhr), nach halb drei (Uhr), vor halb sieben (Uhr).

 

Дробові числівники читаються:

1½ → eineinhalb (або: anderthalb); 3½ → dreieinhalb; 1⅓ → ein(und)eindrittel; 2¾ → zwei(und)dreiviertel;

2½ → zweieinhalb; 4⅔ → vier(und)zweidrittel; 5⅞ → fü nf(und)siebenachtel.

Після числівника eineinhalb (anderthalb) іменник стоїть у множині, а в українській мові в цьому разі іменник вживається в однині:

eineinhalb Stunden (півтори години), anderthalb Monate (півтора місяця).

Десяткові дроби читаються інакше ніж в укр. мові:

0, 3 – Null Komma drei;

1, 02 – eins Komma Null zwei;

10, 005 – zehn Komma Null Null fü nf;

12, 24 km – zwö lf Komma zwei vier Kilometer (або: zwö lf Komma vierundzwanzig Kilometer);

3, 25 t – drei Komma zwei fü nf Tonnen (або: drei Komma fü nfundzwanzig Tonnen)

Якщо назву міри означає іменник Meter, то він читається так:

3, 45 m – drei Komma vier fü nf Meter; drei Komma fü nfundvierzig Meter; drei Meter fü nfundvierzig (Zentimeter)

Десяткові дроби з назвами грошових одиниць читаються однозначно:

2, 50 € 5, 42

– zwei Euro fü nfzig (Cents) – fü nf Hriwnja zweiundvierzig (Kopeken)

 

3. Chemische Elemente (хімічні елементи)

 

Symbol und Ordnungs-zahl	Name	Symbol und Ordnungs-zahl	Name
Ac (89) Ag (47) Al (13) Am (95) Ar (18) As (33) At(85) Au(79) B (5) Ce (58) Cf (98) Cl(17) Cm (96) Co(27) Cr(24) Cs (55) Cu (29) Dy (66) Er (68) Es (99) Eu (63) F(9) Fe (26) Fm (100) Fr (87) Ga (31) Gd (64) Ge (32) H (1) Ha(105) He(2) Hf(72) Hg (80) Ho (67) In (49) Ir (77) I(53) K (19) Kr (36) Ku(104) La (57) Li (3) Lr (103) Lu (71) Md (101) Mg (12) Mn (25) Mo (42) N (7) Na (11) Nb (41) Nd (60) Ne (10)	Actí nium (Aktí nium) Argé ntum (Sí lber) Alumí nium Amerí cium (Amerizium) Argó n Arsé n Astá t Gold (Á urum) Bor Zer (Cer) Kalifornium (Califó rnium) Chlor [klo: r] Kú rium (Cú rium) Kó balt (Có baltum) Chrom Cä sium Kú pfer (Cú prum) Dyspró sium É rbium Einsté inium Euró pium Fluor É isen (Fé rrum) Fé rmium Frá ncium Gá llium Gadolí nium Germá nium Wá sserstoff (Hydrogé nium) Há hnium Hé lium Há fnium Qú ecksilber (Hydrá rgyrum) Hó lmium Í ndium Irí dium Jod (Iod) Ká lium Kryptó n Kurtscható vium Lanthá n Lí thium Lawrencium Luté tium Mendelé vium Magné sium Mangá n Molybdä n Stí ckstoff (Nitrogé nium) Ná trium Nió b (Nió bium) Neodý m Né on	Ba (56) Be(4) Bi(83) Bk (97) Br (35) C (6) Ca (20) Cd (48) Np (93) Ni (28) No (102) O (8) Os (76) P(15) Pa (91) Pb (82) Pd (46) Pm (61) Po (84) Pr(59) Pt (78) Pu (94) Ra (88) Rb (37) Re (75) Rh (45) Rn (86) Ru (44) S(16) Sb(51) Sc (21) Se (34) Si(14) Sm (62) Sn (50) Sr (38) Te (52) Th (90) Tl (81) Tm (69) Ti (22) U(92) V (23) Ta (73) Tb (65) Tc(43) W (74) Xe (54) Y (39) Yb (70) Zn (30) Zr (40)	Bá rium Berý llium Wismut (Bí smutum) Berké lium Brom Kó hlenstoff (Carbó neum) Ká lzium (Calcium) Ká dmium (Cadmium) Neptú nium Ní ckel Nobé lium Sá uerstoff (Oxygé nium) Ó smium Phó sphor Protactí nium Plú mbum (Blé i) Pallá dium Promé thium Poló nium Praseodý m Plá tin Plutó nium Rá dium Rubí dium Rhé nium Rhó dium Radó n Ruthé nium Schwé fel Antimó n (Stí bium) Scá ndium Selé n Silí cium Samá rium Zinn (Stá nnum) Stró ntium Tellú r Thoó rium Thá llium Thú lium Titá n Urá n Vaná din Tá ntal (Tantá l) Té rbium Techné tium Wó lfram (Wolfrá m) Xenó n Ý ttrium Ý tterbium Zink Zirkó nium