Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Постійний струм
Шпаргалка з електротехніки ЗАКОНИ ЕЛЕКТРИЧНИХ КІЛ Співвідношення між струмами, напругами, ЕРС і опорами в електричних колах підпорядковані найважливішим законам: закону Ома та законам Кірхгофа (рисунок 2.1). Приклад 1 Нагрівальний прилад з опором R = 53 Ом ввімкнений до джерела ЕРС Е = 110 В з внутрішнім опором RВ = 2 Ом. Визначити струм, який протікає через нагрівальний прилад. Розв’язок: Закон Ома для активної ділянки електричного кола враховує значення та напрямок джерела ЕРС, дає можливість провести аналіз і розрахунок електричних кіл з одним джерелом живлення. При наявності в колі двох і більше джерел живлення застосовують закони Кірхгофа. У цьому випадку в залежності від вибраного методу розрахунку складають рівняння за першим та другим законами Кірхгофа. Розв’язавши одержану систему рівнянь знаходять невідомі величини. При складанні рівнянь враховують: - перший закон Кірхгофа. Алгебраїчна сума струмів у вузлі дорівнює нулю або алгебраїчна сума струмів напрямлених до вузла дорівнює алгебраїчній сумі струмів, напрямлених від вузла.Знак “ плюс ” ставимо, якщо струм напрямлений до вузла, знак “ мінус “ – від вузла. - другий закон Кірхгофа. Алгебраїчна сума ЕРС, що діють в будь-якому контурі схеми електричного кола, дорівнює алгебраїчній сумі спаду напруг на елементах цього ж контура. Якщо струм у вітці співпадає з напрямком довільно вибраного обходу контура, то добуток Іk R k вибирають зі знаком “ плюс ”, якщо не співпадає, то із знаком “ мінус “. Перед ЕРС ставимо знак “ плюс ”, якщо напрям ЕРС співпадає з напрямком обходу контура. МЕТОДИ РОЗРАХУНКУ ЕЛЕКТРИЧНИХ КІЛ При розрахунках режимів роботи електричних кіл необхідно визначити струми, напруги, потужність на всіх ділянках кола при заданих значеннях ЕРС джерел і опорів елементів. Для цього застосовують методи: МЕТОД БЕЗПОСЕРЕДНЬОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗАКОНІВ КІРХГОФА Алгоритм розв’язку (рисунок 6.1): 1 Визначаємо кількість вузлів q, віток p і контурів n; 2 Довільно вибираємо і позначаємо на схемі умовно – додатні напрями струмів у вітках; 3 Складаємо q – 1 рівняння за першим законом Кірхгофа, та n рівнянь за другим законом Кірхгофа, вибравши довільно напрямки обходу контурів (Всього необхідно скласти p – рівняння).
Приклад 1 Рисунок 6.1 Визначити струми у вітках схеми зображеної на рисунку 6.2, якщо Е1 = 15 В; Е2 = 14 В; R1 = 3 Ом; R2 = 2 Ом; R3 =6 Ом.
2 Довільно вибираємо і позначаємо на схемі умовно – додатні напрямки струмів І1, І2, І3у вітках. 3 Складаємо одне рівняння за першим законом Кірхгофа (вузол 1) та n = 2 рівнянь за другим законом Кірхгофа для контурів I – II, вибравши напрямки обходу контурів довільно:
4 Ровי язавши систему рівнянь одержимо: І1 = 1А; І2 = 1А; І3 = 2А. МЕТОД КОНТУРНИХ СТРУМІВ Алгоритм розв’язку (рисунок 6.4): 1 Визначаємо кількість незалежних контурів n; 1 Вибираємо довільно додатні напрямки контурних струмів; 2 Розраховуємо контурні ЕРС; 3 Розраховуємо власні опори контурів; 4 Розраховуємо спільні опори контурів; 5 Складаємо n рівнянь. Приклад 1 Визначити струми у вітках схеми зображеної на рисунку 6.5, якщо Е1 = 15 В; Е2 = 14 В; R1 = 3 Ом; R2 = 2 Ом; R3 =6 Ом. Розв’язок (рисунок 6.6): Схема має два незалежних контури I – II, а отже, і два контурні струми І11 та І22, додатні напрямки яких приймаємо довільно. 1 Розраховуємо контурні ЕРС: Е11 = Е1 – Е2 = 15–14 = 1 В, Е22 = Е2 = 14 В. 2 Власні опори контурів: R11 = R1 + R2 = 3+2 = 5 Ом; R22 = R2 + R3 = 2+6 = 8 Ом. 3 Спільний опір контурів: R12 = R21 = R2 = 2 Ом. 4 Система рівнянь матиме вигляд:
5 Розв’язавши систему рівнянь, одержимо: І11 = 1А; І22 = 2А. 6 Визначаємо числові значення струмів І1, І2, І3 (Довільно вибираємо і позначаємо на схемі (рисунок 6.6) їх умовно – додатні напрямки): І1 = І11 = 1А; І2 = І22 – І11 = 1А; І3 = І22 = 2А. Правильність розв’язку задачі можуть підтвердити рівняння балансу потужностей, а також порівняння з результатами розрахунків попереднього прикладу. МЕТОД ВУЗЛОВИХ НАПРУГ Метод вузлових напруг (рисунки 6.7, 6.8) застосовують для визначення струмів у вітках схеми, використовуючи закони Ома та Кірхгофа. Приклад 1 Визначити струми у вітках схеми, якщо відомо:
У якості базового вузла виберемо, наприклад, вузол 3 і його потенціал прирівняємо до нуля. Невідомими будуть потенціали вузлів 1 та 2 (напруги U13, U23). 1 Розраховуємо власні і взаємні провідності: G11 = 1/ R4 + 1/ R1 + 1/ R5 = 1/10 + 1/5 + 1/5 = 0, 5 см; G22 = 1/ R4 + 1/ R1 + 1/ R2 + 1/R3 = 1/10 + 1/5 + 1/20 + 1/4 = 0, 6 см. G12 = G21 = – (G1 + G4) = – (1/R1 + 1/R4) = 1/5 + 1/10 = – 0, 3 см. 2 Розраховуємо вузлові струми: J11 = J1 + Е1 G1 = J1 + Е1(1/R1) = 2 + 20× 1/5 = 6 А; J22 = – Е1G1 – Е2 G2 = – Е1(1/R1) – Е2 (1/R2) = – 4 – 2 = – 6 А. 3 Записуємо систему рівнянь:
4 Розв’язавши систему рівнянь, одержуємо: числові значення вузлових напруг U13 = 8, 57 В; U23 = – 5, 71 В. 5 Розраховуємо струми у вітках, попередньо вибравши (довільно) їх умовний додатний напрям: І1 = (Е1 – U13 + U23) G1 = (20 – 8, 57 – 5, 71) / 5 = 1, 144 А; І2 = (Е2 + U23) G 2 = (40 – 5, 71) / 20 = 1, 715 А; І4 = (U13 – U23) G 4 = (8, 57 + 5, 71) / 10 = 1, 428 А;
|