![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Детермінанти та механізми розвитку особистості керівника. Значний вплив на формування майбутніх керівників здійснює сім´я, якавизначає систему його відносин із світом
Значний вплив на формування майбутніх керівників здійснює сім´ я, якавизначає систему його відносин із світом, оточенням, собою. Істотним єзв´ язок між вибором управлінської діяльності дітьми і успішністю у ційсфері батьків. Посилення ролі такого чинника, як освіченість, актуалізує значення ще однієї стартової умови розвитку керівника — доуправлінської освіти. Йдеться про теоретичну і практичну підготовку в загальноосвітній школі. Це стосується і професійної освіти, зякою також співвідносять образ майбутнього управлінського шляху. Найпоширеніші варіанти початку управлінського шляху керівника: а) робітник — керівник (трудова діяльність — управлінська діяльність); б) студент — керівник (навчальна діяльність — управлінська діяльність); в) інженер — керівник (трудова діяльність — управлінська діяльність). Експериментальні дослідження виявили стійкі закономірності таких переходів: —якщо працівник (робітник) мав певні труднощі у спілкуванні як рядовийспівробітник, то, ставши керівником, він матиме труднощі не лише приспілкуванні, а й під час виконання виробничих завдань; — оскількикомунікативні дефекти є складними особистісними утвореннями, топросування рівнями управлінської ієрархії без спеціальної підготовки неліквідує їх; — готовність до роботи на керівній посаді не виключає наявності труднощів у виконанні виробничих завдань на попередній посаді; —працівники, які кілька разів здійснювали перехід “трудова діяльність —управлінська діяльність”, наділені підвищеною залежністю від відносин злюдьми. До важливих внутрішніх чинників управлінського розвитку належить готовність до управлінської діяльності, яка має такі складові: — наявність спеціальних здібностей, інтересу до управлінської діяльності; — уміння приймати ризиковані рішення, вступати у конфлікти заради інтересів справи, активно діяти в екстремальних умовах; — готовність до збільшення стресових навантажень; — готовність до зміни умов праці й особистого життя. Детермінантами розвитку особистості керівника є і події, що впливають на управлінський шлях. Передусім це події в сім´ ї, події, пов´ язані ізпосадовими переміщеннями. Певний вплив мають і соціально-політичніподії, особливо у трансформаційних суспільствах. На ефективність управлінської діяльності впливають джерела управлінського розвитку. Джерела управлінського розвитку — ті основи й орієнтири, які сприяють просуванню керівника в системі управління. Серед них виокремлюють: рівень самостійності, зрілості, орієнтацію напевний приклад, уміння пристосовуватися до умов зовнішнього середовища, міру усвідомлюваності поставлених перед собою цілей, ступінь цінностівзаємодії тощо. Ситуація, в якій відбувається соціальний розвиток керівника, динамічна. Йдеться про динаміку розвитку особистості у певнійспільноті, яка також розвивається. Саме тому тип розвитку особистостізалежить від типу групи (організації), в яку керівник інтегрований.
|