Лекція 7. Фізіологія дихання

1.Зовнішнє і тканинне дихання (загальна характеристика).

2.Механізми активного і пасивного вдиху і видиху. Розтяжність легенів. Дихальні об'єми. Вентиляція легенів.

3.Нервова регуляція дихальних рухів. Гуморальна регуляція дихальних рухів

Дихання – процес обміну газів (О₂ та СО₂) між атмосферним повітрям та тканинами організму.

	ВИКОНАВЧІ ОРГАНИ		МЕХАНІЗМИ РЕГУЛЯЦІЇ

До виконавчих органів системи дихання відносять:
Грудна клітина – жорсткий каркас, який захищає легені. Рух грудної клітки забезпечує здійснення вдоху та видоху – елементарних актів, які забезпечують вентиляцію легень та оновлення газового складу повітря.
Дихальні м’язи – за рахунок їх скорочення та розслаблення відбуваються рухи грудної клітки Ù вдох та видох.
Дихальні м’язи можна поділити на дві групи:
а) ті, які забезпечують здійснення спокійного дихання, а саме спокійний вдох: це зовнішні реберні м’язи та діафрагма – при їх скороченні Ù спокійний вдох; при їх розслабленні Ù спокійний видох;
б) ті, що підключаються до роботи під час форсованого (глибокого) дихання:
- допоміжні (додаткові) м’язи вдоху – великі та малі грудні м’язи, драбинчасті, трапецієподібні, підіймач лопатки, підіймач ануса.
- допоміжні (додаткові) м’язи видоху – м’язи живота (черевного пресу) та середні міжреберні.
Плевра та плевральна порожнина, яка утворюється її двома листками – герметичність плевральної порожнини є необхідною умовою для вдоху та видоху.
Повітроносні(дихальні)шляхи – порожнина носа та пазухи, носоглотка, гортань, трахея, головні бронхи та всі їх генерації (20-25). Вони вентилюються при кожному вдосі, але не беруть участі в газобміні. Тому об’єм дихальних шляхів називають “анатомічним мертвим простором”. Його об’єм у дорослої людини складає 150 мл.
Легені – в альвеолах легень здійснюється газообмін між повітрям, який в них занходиться (альвеолярне повітря, склад якого постійно поновлюється шляхом вдоху та видоху) і венозною кров’ю, яка притікає до легень по артеріальним судинам малого кола кровообігу. Проходячи по капілярам легень венозна кров перетворюється на артеріальну.
Кров – гази (О₂, СО₂), що входять до її складу транспортуються від легень до тканин (О₂) та в протилежному напрямку (СО₂).
Система кровообігу – забезпечують транспорт (рух) крові.
Тканини – утилізують (використовують) О₂та утворюють СО₂.
Дихання – складний процес і його поділяють на ряд етапів:
1. Зовнішнє дихання – обмін газами між атмосферним та альвеолярним повітрям, що здійснюється шляхом чергування вдоху та видоху.
2. Дифузфя газів в легені – перехід О₂із альвеолярного повітря в кров і СО₂– в протилежному напрямку за градієнтом парціального тиску цих газів в альвеолярному повітрі та їх напруженням в крові.
3. Транспорт газів кров’ю.
4. Дифузія газів в тканинах.
5. Тканинне дихання.
Існує уявлення про систему зовнішнього дихання.
Список літератури [11-14]