Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Виховання
Становлення особистості — процес багатоплановий, суперечливий і довготривалий. Розпочинається він з перших років життя людини і продовжується в усі наступні періоди її соціального і психічного розвитку. У зв'язку з цим віковий аспект у психології виховання є одним із найважливіших і найскладніших. Він передбачає врахування того, що дитина як об'єкт виховання безперервно змінюється, перетворюється на суб'єкт виховання. Психологічні особливості, можливості виховання, мотиви його поведінки і діяльності, становлення суттєво відрізняються на кожному з нових етапів розвитку. Формування особистості дитини в процесі діяльності відбувається тим успішніше, чим точніше вихователь враховує, якою мірою відповідає сама діяльність, її зміст, цілі, форми і способи організації, актуальним потребам дитини конкретного віку, її інтересам, прагненням, наявним і потенційним можливостям. Побудова виховного процесу з урахуванням провідного виду діяльності забезпечує можливість активного і цілеспрямованого формування в дітей відповідного віку на основі їх природної активності необхідної системи потреб, мотивів і цілей.
Виховання дітей дошкільного віку
У дошкільному віці провідною є ігрова діяльність, яка за своїм змістом і формою виступає соціальне зумовленою дією. Виконуючи різноманітні ролі дорослих, відтворюючи багатогранні сторони їх життя і праці, діти засвоюють найважливіші соціальні функції людини, оволодівають основами стосунків між людьми, правилами і нормами поведінки людини в суспільстві. Цілеспрямоване керування ігровою діяльністю дошкільників є необхідною умовою забезпечення успіху її виховної сили. В іграх відбувається перебудова й удосконалення психічних процесів (увага, сприймання, пам'ять, уява, мислення), що поступово набирають довільного характеру. Збагачується сфера емоцій, виникають вищі почуття дитини. Складаються механізми довільної регуляції поведінки, виникає супідрядність мотивів, формується особистість дитини в цілому.
Винятково важлива роль ігрової діяльності в моральному розвитку дитини. У ній дитина не тільки реалізує свої власні потреби, прагнення, а й звикає до необхідності враховувати бажання інших людей, підпорядковувати свої дії та вчинки певним правилам поведінки. На цій основі виникають елементарні форми самоконтролю моральної поведінки дітей дошкільного віку. Формуються перші поняття про добро і зло, які стають своєрідними внутрішніми моральними інстанціями дошкільників (Д.Б. Ельконін).
Виховання дітей шкільного віку
Поступово складається новий тип діяльності — пізнавальної, що стає провідною в молодшому шкільному віці. Навчальна діяльність докорінно змінює все життя дитини і стає основою її подальшого психічного і соціального розвитку. Шкільне навчання ставить перед дитиною нові вимоги не лише стосовно оволодіння знаннями, уміннями та навичками, а й до її якостей, поведінки, особистості в цілому, * Від оцінки навчальних успіхів, ставлення до вчителя, однокласників, поведінки в школі, на вулиці великою мірою залежить моральне самопочуття школяра, задоволення його потреби в спілкуванні, визнанні його особистості оточуючими. Загальновідоме позитивне ставлення учнів початкових класів до школи в цілому, необмежений авторитет вчителя, привабливість нової соціальної ролі учня — важливі психологічні чинники, що в своїй сукупності створюють сприятливий ґрунт для успішного виховання різних сторін особистості учнів молодшого шкільного віку. ! Розвиток особистості молодшого школяра, його моральний розвиток значною мірою залежить від стимуляції активних колективних взаємин учнів у процесі діяльності. Тому особливу увагу в організації виховної діяльності слід приділяти розгортанню в класному колективі ініціативи, самостійності, системи взаємоконтролю і виховання на цій основі в дітей відносин взаємної відповідальності.; Вищим етапом у формуванні особистості є юнацький вік. У цей період суттєво змінюється сама соціальна ситуація розвитку особистості. Старший шкільний вік — переддень вступу людини на шлях самостійного життя. Провідною діяльністю в старшому шкільному віці є навчання, яке стає е лише засобом здобуття знань, підвищення рівня загальної освіченості, а необхідною умовою визначення учнем свого життєвого шляху, обрання професії, засобом формування почуттів, волі, ідейно-політичних, моральних переконань, естетичних смаків, ідеалів, світогляду в цілому.
Принципи самодіяльності, самоврядування, оптимальної самостійності, що є одними з найважливіших у побудові системи виховної роботи з учнями будь-якого віку, особливого значення набувають у вихованні старшокласників. Одним із найважливіших аспектів виховання в ранньому юнацькому віці є морально-психологічна підготовка старшокласників до сімейного життя. Формування в юнаків та дівчат високоморальних ціннісних орієнтацій у проблемах дружби, кохання, шлюбу, виховання дітей — одне з багатогранних і складних завдань, що стоять перед нашою школою і сім'єю. Від успішного розв'язання цього завдання залежить процес становлення громадянської залежності юнацтва, його соціально-психологічної, моральної готовності до вступу на шлях самостійного життя!
Проблеми виховання в підлітковому віці
Формування особистості підліткового віку зумовлюється якісно новою соціальною ситуацією розвитку (Л.І. Божович). Зміна становища підлітка у суспільстві, підвищення вимог до нього, зміна характеру й ускладнення навчальної діяльності, зростання ролі участі підлітка в суспільно-корисній діяльності та інші чинники зумовлюють цілу низку специфічних особливостей розвитку особистості підлітка. Навчання в підлітковому віці набуває нового сенсу в психічному і соціальному розвитку особистості. На відміну від молодшого шкільного віку, де навчання виступає переважно в ролі головного засобу засвоєння знань, у підлітковому воно стає, крім того, засобом формування дорослості й самоствердження, домагання визнання свого " я" людьми, що оточують підлітка, і це є одним із найпосутніших змін в особистості підліткового віку. Задоволення цієї важливої потреби вимагає значного розширення діапазону соціальної активності. Саме тому вирішальним стає соціальне цінний аспект будь-якої діяльності підлітка: навчальної, трудової, художньої, спортивної, суспільно-організаційної та інших видів діяльності. Усвідомлення суспільної значущості діяльності для підлітка є важливим чинником стимуляції його активності як засобу стати " схожим на дорослого", заслужити визнання цінності своєї особистості — як дорослими та ровесниками, так і самим собою. Підлітковий вік є одним із найсприятливіших щодо формування різнобічної і гармонійно розвиненої особистості: виховання розумових здібностей, трудових умінь і навичок, ідейно-морального, естетичного та фізичного виховання. В організації роботи з учнями підліткового віку необхідно враховувати суперечливий характер психічного розвитку підлітка. У нього виникає суперечність між його прагненнями і домаганнями та реальними можливостями, подолання якої стає рушійною силою розвитку.
Врахування цієї суперечності у виховній роботі з підлітком має особливе значення. Слід пам'ятати, що тенденція до дорослості та самостійності, незважаючи на її суперечливий характер, є важливим явищем у психічному розвитку підлітка. Вона пов'язана з переорієнтацією підлітка з норм поведінки і цінностей, характерних для дітей, до норм цінностей дорослих людей. Підтримуючи прагнення підлітків до дорослості та самостійності, вихователь створює можливості для надання активності учнів соціальне цінної спрямованості. Така підтримка виражається в довірі вихователя до можливостей підлітка, у нових способах і формах взаємодії з підлітками, у наданні останньому широких можливостей для прояву ініціативи, самостійності. Це винятково важливо для розвитку самосвідомості підлітків: їх самооцінки, домагань, соціально-психологічних очікувань, формування таких якостей, як впевненість у власних силах, вимогливість до себе, самокритичність, відповідальність, багатьох вольових якостей і розвитку здатності до саморегуляції поведінки.: В організації виховної роботи з підлітками, зокрема старшими, особливу увагу слід приділяти вихованню в учнів здатності самостійно орієнтуватися в ідейно-політичних, моральних, естетичних та інших життєво важливих цінностях. Така здатність успішно формується передусім на основі колективного самоврядування підлітків, в якому кожен учень безпосередньо бере участь в активній апробації згаданих цінностей, навчається самостійно і водночас спільно з ровесниками оцінювати різноманітні явища, критично аналізувати конкретні життєві ситуації, приймати відповідні рішення і визначати шляхи та засоби їх реалізації. Саме ці заходи стають на перешкоді розвитку в підлітків конформізму. Соціальної уваги потребує профілактика паління, вживання спиртних напоїв, повинно проводитися статеве виховання. Підліткам треба надати повну інформацію про венеричні захворювання, СНІД.
|