Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Функції ЗМІ






1. Комунікативна — полягає у формуванні світогляду й громадської думки.

2. Освітньо-пізнавальна - ЗМІ є джерелом ознайомлен­ня з відкриттями у різних галузях знань, новими тео­ріями, концепціями.

3. Ідеологічна — пов'язана з пропагандою певних життє­вих цінностей та їх популяризацією.

4. Організаційна — ЗМІ слугують знаряддям структурної організації суспільства.

5. Культурна — ЗМІ здійснюють пропаганду й поширен­ня культурних надбань.

6. " Сторожового собаки" — боротьба ЗМІ із суспільними вадами чи хворобами, захист законності й правопо­рядку від тих, хто намагається їх порушувати, від ко­румпованого чиновництва та бюрократії.

7. Рекламна - важливий чинник фінансового забезпе­чення ЗМІ.

8. Розважальна — публікація на сторінках преси крос­вордів, анекдотів, гумористичних творів, розважаль­них програм тощо.

Основні принципи інформаційних відносин:

• гарантованість права на інформацію;

• її відкритість;

•доступність;.

• свобода обміну інформацією;

• об'єктивність, вірогідність інформації;

• повнота і точність;

•законність одержання, використання, поширення та зберігання інформації.

ЗМІ як засіб формування громадської думки

ЗМІ відіграють вирішальну роль у формуванні гро­мадської думки.

Громадська думка формується ЗМІ на основі прав­дивої інформації. ЗМІ формують погляди на ті чи інші проблеми.

Процес формування громадської думки проходить такі етапи:

• одержання інформації про подію чи факт;

• осмислення її на основі власного досвіду, потреб та інтересів, внаслідок чого формуються індивідуальні позиції та погляди на події й факти;

•обговорення подібних і відмінних індивідуальних позицій;

• обмін думками, завдяки чому відбувається зближен­ня певної частини громадян.

ЗМІ в демократичному суспільстві

ЗМІ необхідні розвиненому демократичному сус­пільству, які є передумовою його існування й існують як самостійна сила, не залежна від держави. Вони відобра­жають різноманітні погляди. Тільки в такому разі вони здатні виконувати свої функції.

Недержавні засоби масової інформації — це інститути та форми публічного й відкритого поширення інформа­ції для широкого кола користувачів, які є незаперечним лідером за впливом на громадськість.

У демократичній державі немає контролю над ЗМІ, які намагаються якомога повніше інформувати насе­лення про всі явища внутрішнього і зовнішнього життя.

У демократичному суспільстві вони відкриті для спів­праці. Співпрацюючи з мас-медіа, громадяни мають змогу дієво та ефективно впливати на процеси в нашому суспільстві.

ЗМІ є незаперечним лідером за впливом на громад­ськість. Важлива їх рольуборотьбізсуспільними вадами, у захисті законності й правопорядку від тих, хто намага­ється їх порушувати, від корумпованого чиновництва та бюрократії, у забезпеченні свободи слова. Вони відігра­ють вирішальну роль у становленні громадської думки і громадянського суспільства.

Демократичне суспільство зацікавлене в перетворен­ні ЗМІ на " четверту владу" як одного з чинників полі­тичної і соціальної стабільності, як важливого каналу вираження суспільних настроїв.

Участь ЗМІ у формуванні суспільної думки та громадянського суспільства

Почали поширюватися нові інформаційні технології, які розширили обізнаність населення й створили мож­ливості для маніпулювання свідомістю людей:

1. Телекси.

2. Телефакси.

3. Комп'ютерні системи й мережі.

ЗМІ відіграють вирішальну роль у формуванні гро­мадської думки і становлення громадянського суспіль­ства. Величезна роль журналістів. Міжнародна феде­рація журналістів визначила такі принципи поведінки журналістів:

• повага до правди;

• право громадськості знати правду;

• журналісти повинні вважати найтяжчими професій­ними злочинами:

— плагіат,

— навмисну дезінформацію,

— кляузи, обмови, наклеп,

— необгрунтовані обвинувачення,

— хабар за публікацію чи обминання якихось фактів.

Свобода слова та цензура

Свобода слова — це право громадян та їхніх організацій вільно викладати й обстоювати свої погляди через га­зети, журнали, електронні засоби масової інформації.

Свобода слова — це умова:

• загальносуспільної свободи;

• забезпечення вільного розвитку людини;

• побудови демократичного суспільства.

Основні засади свободи слова в ЗМІ закріплено в та­ких міжнародних правових документах:

• Загальній Декларації прав людини (1948 р.);

• Резолюції Ради Європи 1994 р. щодо свободи преси та прав людини.

Свобода слова тісно пов'язана зі свободою ЗМІ.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.006 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал